Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

— Троятия — світ істот, які жили в гармонії з природою, які відкидали агресивну магію та прогрес. Їхній світ безмежний у своїх багатствах.

Місце чорної планети зайняла зелена з фіолетовою кулею, вся в білому сяйві.

— Нефема — планета, яка розірвалася на шматки, але від повної руйнації її стримує магія. Світ, скований магічними ланцюгами, мешканці якого живуть на уламках. Найзагадковіший із чотирьох світів.

Безформена  хмара постала перед моїм поглядом. Від мого дихання туман розвіювався, і можна було розглянути маленькі ланцюжки, що не дають розпастись зірці на шматки.

— Усі чотири мири жили у злагоді, поки магікайці не напали на багату Троятію. Так почалася Велика Магікайська Війна, в яку були втягнуті всі чотири світи...

Планети зникли. Нові образи показували картини із місць битви. Вони лякали масштабами руйнувань міст.

— У спробі поневолити три світи магіки створили найстрашніше і найнебезпечніше зло — майстрів. Вони не тільки були сильними чарівниками, вони множили свої сили, забираючи магію в інших істот.

Переді мною з'явився майстер: смоляне обвуглене тіло, вкрите багряними тріщинами. Він виглядав так само, як та людина у парку.

— У відповідь на цю загрозу представники Терри, Троятії, Нефеми та їхні поодинокі прихильники з Магікайї створили квартових вартових. Вся магія трьох світів була віддана їм у розпорядження.

Образ четвірки воїнів постав перед моїм поглядом. Вони були зовсім різні: гарпія — як я, людина з чорним згустком повітря в долонях, людина з кінцівками павука і звір, подібного до якого я ніколи не зустрічала.

  — За три десятиліття Магікайя пала. Майстрів не стало. Їхню магію підпорядкували квартові варти. І до цього дня вони були єдиними захисниками та законними носіями магії всіх чотирьох світів.

Книжка закінчила свою розповідь.

— Я не можу зрозуміти, як це пов'язано з тим, що не можу повернутися додому?

— Леонол Гейл був квартовим вартовим. Він зрадив своїх товаришів, піддавши їх суворому чаклунству. Його зловили та судили. Але на першому ж слуханні у нього відмовило серце, і він помер. Мені шкода, доню, — сказав Толковий.

— Брехня! Леонол не був зрадником, — заступилася за отця Казочниця.

Відразу почалися суперечки між книгами на захист чи звинувачення батька.

— Стійте! Питання все те ж саме, — карбую кожне слово. — Чому. Я не можу. Повернутись. Додому?

— На той світ він поцупив багато страшних таємниць. Він був одним із найсильніших віщунів, чий дар відкрився завдяки магії кварт. Багато поганих магів і істот шукатимуть відповіді в тебе, — пояснив Толковий.

Тепер я почала здогадуватися, чому четвірка у парку хотіла мене викрасти до депортації. Вони вирішили, що я знаю секрети батька, і хотіли їх дізнатися. Страшно уявити, що стало б, якби мене не врятував той майстер.