Читати книгу - "Його заборонене кохання. По той бік прокляття., Делісія Леоні"

— Він звернув собі шию на стрибках. Як і я, Раян дуже любив верхову їзду.

Я зупинився, вийшовши на відкриту територію. Дівчина також зупинилася, погладила свого коня по морді, і кинула на мене несміливий погляд.

— Тож Ви відчуваєте невпевненість зараз? Але не змогли відмовити Його Величності? - я лише на мить уявив, наскільки сильним має бути її страх перед кіньми після того, що сталося.

Але Еріел здивувала мене відповіддю і повністю збила з пантелику.

— Ні. Хіба минуле має впливати на моє майбутнє? - сказала вона, так пильно дивлячись мені в очі, ніби шукаючи в них відповідь.

Я відвів погляд першим і вдивився в ранкове небо.

— Ви граєте з вогнем, Еріеле. Брат помер внаслідок своєї любові до коней, Ви продовжуєте його справу. Ваші батьки загинули через політичні інтриги і війну, Ви суєте свій ніс туди ж, - серйозно уклав я і суворо подивився на дівчину. - Більш легковажних дій я уявити не міг. Ерлоу повинен був оберігати Вас, а не йти у Вас на поводі і тим більше не використовувати у таких низьких і брудних іграх.

Еріел пройшла повз мене, обминаючи свого коня. Швидко та різко застрибнула на тварину. Тільки зараз я звернув увагу, що сідло було зовсім не жіноче. Вона подивилася на мене згори донизу таким дивним, глибоким поглядом, що я й сам не міг відвести від неї свого погляду. Легка усмішка торкнулася її губ, а очі трохи примружилися.

— Впевнена, що такий чоловік, як Ви, любить швидкість, — вона спрямувала коня убік. - Наздоженіть мене, графе Тейрене.