Читати книгу - "Путівник по Галактиці для космотуристів"

Лише завдяки майже повній відсутності суші Дамогран і лишився малозаселеною планетою. Він був ідеальним місцем для здійснення глибоко засекреченого проекту Імперського Галактичного Уряду під кодовою назвою "Золоте Серце".

Катер підстрибував на хвилях. Зафод Бібльброкс прямував із космопорту острова Пасхи (це чиста випадковість. "Пасха" – всегалактичною мовою означає "маленьке, плоске, світло-коричневе") на острів Франція (ще одна чиста випадковість), де завертався проект "Золоте Серце".

Загалом же, роботі над "Золотим Серцем" передувала низка суцільних випадковостей.

Але сьогоднішній день, день, коли мала відкритися завіса таємничості, день, коли "Золоте Серце" повинно, нарешті, постати перед очима враженої Галактики, не був випадковістю. Сьогоднішній день стане кульмінацією всього правління Зафода Бібльброкса. Лише заради одного цього дня він погодився зайняти президентське крісло. Його рішення схвилювали найширші верстви суспільства Галактичної Імперії. Зафода Бібльброкса в Президенти? Чи не Того Самого? У Президенти? Багато хто тоді побачив у його призначенні ще один доказ того, що цілому світові бракує розуму.

Зафод усміхнувся і додав швидкості.

Зафода Бібльброкса – цього авантюриста, плейбоя, колишнього хіпі (шахрая? дуже можливо!), самозакоханого маніяка, який до того ж часом ігнорує ленч.

У Президенти?

Але ніхто не втратив розум. В усякому разі, в прямому розумінні. Лише шість чоловік в усій Галактиці знали закони, за якими вона керується [Обмежене коло посвячених знало, що ні Президент, ні уряд не мають реальної влади, але лише шестеро із них знали, хто тримає її в руках. Усі інші були впевнені, що керуються комп’ютером. Усі вони жорстоко помилялись. (Прим. авт.)]. Вони знали також і те, що коли Зафод Бібльброкс оголосив про бажання балотуватися у Президенти, то це справа вирішена. Адже він був найбільш підхожим кандидатом.

Одного ніхто не міг збагнути – навіщо Зафоду це потрібно.

Він заклав крутий віраж, фонтан води монолітним смарагдом засяяв на сонці.

Сьогодні його день. Сьогодні вони збагнуть, навіщо він затіяв цю комедію з виборами. Крім того, сьогодні йому виповнюється двісті років. Але це лише випадковість.

Стрибаючи по хвилях Дамограна, він розмірковував, який сьогодні знаменний, вікопомний день.

Він примусив себе розслабитися. Зафод опустив дві руки на спинку сидіння. Він керував третьою рукою, яку зовсім нещодавно відростив під правою для повного оволодіння мистецтвом лижного боксу.

– Гей, – сказав він сам собі, – спокійніше, хлопче, спокійніше.

Але напружені нерви дзвеніли, мов натягнута струна.

Острів Франція за формою являв піщаний півмісяць завдовжки двадцять миль і п’ять у поперечнику. Здавалося, що він існує не сам по собі, а для того, щоб підкреслити глибокий вигин безкрайньої затоки. Це відчуття посилювалось ще й від того, що внутрішня прибережна смуга – це були майже суцільно круті скелі, які обривались у морі. До протилежного берега суша спускалася полого.

На скелі розмістився комітет по зустрічі. Він об’єднував переважно інженерів і вчених, зайнятих на будівництві "Золотого Серця". Більшість складали гуманоїди, хоча то там, то тут траплялись нечисельні групи рептилоїдів-атомників. Крім того, у натовпі зустрічаючих були три зелені сильфідоподібні максі-метагалактисти, один восьминогий пгихоструктураліст і Гу-Лу-Ву [Гу-Лу-Ву– надрозумна тінь ультрамаринового кольору. (Прим. авт.)]. Усі присутні, за винятком Гу-Лу-Ву, одяглись у парадні костюми усіх кольорів веселки. Гу-Лу-Ву тимчасово помістили у першу-ліпшу призму, що стояла окремо неподалік.

Піднесений, святковий настрій охопив присутніх. Незважаючи на втому, чекання людини з жовтогарячим шарфом на шиї зхвилювало всіх [Жовтогарячий шарф–традиційнийурочистий одяг Президента Галактики. (Прим. авт.)]. А роботу, слід зазначити, було виконано чималу. Вона підвела їх до тієї межі дій законів фізики, за якою нема вже нічого, й навіть трішечки далі; вона примусила реконструювати першооснову світу, переглянути, доповнити, змінити ймовірні та неймовірні механізми дії цих законів. І було їм байдуже, якою владою – реальною чи гіпотетичною – наділений у дійсності Президент. Лише шість осіб в усій Галактиці знали, що єдиною турботою Президента є не володіти владою, а відвертати від неї увагу інших.

Зафод Бібльброкс блискуче впорався із поставленим завданням.

Президентський катер описав широке півколо і увійшов у лагуну. Натовп разом охнув, засліплений сонцем і захоплений мистецтвом володіння кермом.

Виблискуючи на сонці, катер ширяв над водою на подушці із іонізованих атомів. Крім того, він був обладнаний ще й крилами, які, для більшого ефекту, можна було занурити у воду. За кормою високо здіймався пінистий струмінь, який прорізував у воді глибоку траншею.

Зафоду дуже подобався цей ефект.

Президент – повний титул: Президент Імперського Галактичного Уряду. У титулі збережено термін "імперський", не зважаючи на чого явний анахронізм. Кілька останніх століть наслідний імператор був при смерті. В останню мить життя його тіло помістили у силове поле, що захищає від дії іззовні, тож у коматозному стані імператор мав зберігатися теоретично до безконечності. Давно померли усі його спадкоємці, тож. влада без зайвого політичного галасу перейшла до рук апарату імперських радників-обраного урядового органу. Очолює радників Президент, якого обирає асамблея.

Насправді ж посада Президента-формальність, бо ніякої реальної влади Президент не має. Звичайно, посада ця виборна, але критерієм є відраза, яку б викликало в народу точно дозоване обурення. Президент – завжди суперечлива фігура, що має яскраву індивідуальність, яка викликає роздратування. Адже завдання його не уособлювати владу, а відвертати від неї увагу всіх тих, хто прагне її. Із цієї точки зору Зафод Бібльброкс ідеально відповідав посаді. Він вважався найкращим із президентів Галактики усіх часів і народів. Два з десяти років перебування на посаді він провів у в’язниці за шахрайство.

Він нісся з усією швидкістю прямісінько на стрімку скелю, але в останню мить рішуче повернув штурвал, катер описав крендель і зупинився, граціозно погойдуючись на хвилях.

Через секунду Зафод стояв на палубі, махав рукою й усміхався більш ніж трьом мільярдам глядачів. Звичайно ж, на острові ніколи б не розмістились три мільярди чоловік – тут і для тисячі місця не вистачило. Саме стільки народу дивилось церемонію відкриття "Золотого Серця" очима мініатюрної автотрьохвимірної камери, що зависла в повітрі неподалік. Спортивна звага Президента видавалась ще більш екстравагантною завдяки трьохвимірній зйомці.

Зафод посміхнувся. Три мільярди і шість чоловік не могли собі навіть уявити, що стануть свідками його найекстравагантнішої витівки.

Камера дала крупний план найпопулярнішої з двох його голів. Він помахав знову. В цілому Зафода без перебільшення можна було віднести до гуманоїдів. Не зважаючи на дві голови й три руки, він мав типову людську зовнішність: волосся, яке стирчало в