Читати книгу - "Ілон Маск"

Першими людьми, які помітили, яких результатів досягла Tesla, були технофіли Кремнієвої долини. Цей регіон повний ранніх засвоювачів, які готові купувати найновіші прибамбаси і терпіти їхні вади функціонування. Як правило, ця звичка стосується пристроїв комп'ютерного типу, ціна яких може бути в діапазоні від 100 до 2000 доларів. Цього разу ранні засвоювачі виявили готовність не тільки витратити сто тисяч доларів на продукт, який міг не працювати, а й довірити свій добробут стартапу. Компанії Tesla була дуже потрібна ін'єкція впевненості, і вона отримала її в таких обсягах, які мало хто очікував. У перші кілька місяців після того, як почалися постачання Model S, можна було побачити одну чи дві штуки на вулицях Сан-Франциско й навколишніх міст. Потім їх стало траплятися по п’ять-десять за день. Дуже скоро почало виникати враження, що Model S — найпоширеніше авто у Пало-Альто та Маунтен-В'ю, двох містах, які є серцем Кремнієвої долини. Model S стала абсолютним символом статусу для багатих технофілів, які тепер могли одночасно похизуватися, отримати новий ґаджет і записати на свій рахунок допомогу довкіллю. із Кремнієвої долини феномен Model S поширився на Лос-Анджелес, потім уздовж усього західного узбережжя, а згодом до Вашингтона, округ Коламбія, і Нью-Йорка (хоча й меншою мірою).

Спочатку традиційніші автовиробники розглядали Model S як забавку, а сплеск її продажів — як скороминуще модне віяння. Але це ставлення скоро поступилося місцем чомусь, що вже більше нагадувало паніку. У листопаді 2012 року, лише за кілька місяців після початку постачань, журнал «Motor Trend» одностайним голосуванням — уперше на пам'яті навіть найстаріших працівників журналу — визнав Model S автомобілем року. Model S перемогла одинадцять інших автомобілів від таких компаній, як Porsche, BMW, Lexus і Subaru, і її проголосили «незаперечним доказом того, що Америка досі може виробляти класні речі». «Motor Trend» уславлював Model S як перше авто без двигуна внутрішнього згоряння, яке виграло його найвищу нагороду, і написав, що воно керованістю подібне до спорткара, м'якістю їзди — до Rolls-Royce, місткістю салону — до Chevy Equinox, а за ефективністю перевищило Toyota Prius. Через кілька місяців видання для споживачів «Consumer Reports» дало Model S найвищий рейтинг, який будь-коли присуджувався автомобілям, — 99 зі 100, — одночасно оголосивши, що це, напевно, найкраще авто, яке коли-небудь було створено. Якраз у цей період продажі Model S злетіли вгору разом із курсом акцій Tesla, а General Motors серед інших автовиробників зібрала команду для вивчення Model S, Tesla та методів Ілона Маска.

Має сенс зробити невеличку паузу і порозважати над тим, чого досягла Tesla. Маск від початку поставив собі за мету створити електромобіль, який не страждав би від жодних компромісів. Він зробив це. Відтак, застосувавши таке собі підприємницьке дзюдо, він обернув десятиліття критичних оцінок електромобілів на їх протилежність. Model S була не просто найкращим електромобілем; вона була найкращим автомобілем взагалі — машиною, якої люди жадали. Америка не бачила успішної автомобільної компанії з того часу, як 1925 року було засновано Chrysler. Кремнієва долина не зробила в автомобільній галузі майже нічого помітного. Маск не мав досвіду керівництва автомобільним заводом і користувався у Детройті репутацією самозакоханого аматора. Але через рік після того, як почалися продажі Model S, Tesla показала прибуток, досягла 562 мільйонів доларів у квартальній виручці, підвищила свій прогноз продажів і за капіталізацією зрівнялася з Mazda Motor. Ілон Маск створив автомобільний еквівалент айфона. А менеджерам автомобільних виробників у Детройті, Японії та Німеччині залишилося тільки дивитися свої недоладні рекламні ролики та розмірковувати, як таке могло трапитися.

Ветеранам автомобільної галузі можна пробачити те, що їх було заскочено зненацька. Роками Tesla мала вигляд повного непорозуміння, нездатного хоч щось зробити правильно. Лише на початку 2009 року компанії вдалося знайти свій ритм у роботі над Roadster-ом і залагодити проблеми у процесі виробництва. Якраз тоді, коли компанія намагалася створити хвилю, яку міг би спіймати Roadster, Маск розіслав клієнтам імейл, у якому оголосив про підвищення ціни. Авто, ціна на яке раніше починалася від 92 тисяч доларів, тепер мало коштувати від 109 тисяч. В імейлі Маск писав, що чотириста клієнтів, які вже замовили Roadster, але ще не отримали його, мусять понести на собі тягар збільшення ціни та доплатити. Він спробував замирити клієнтуру Tesla, пояснивши, що компанія не мала іншого вибору, окрім як підвищити ціни. Кошт виробництва Roadster-ів виявився значно вищим, ніж спочатку очікувала компанія, а компанії треба було довести, що вона може заробляти на машинах прибуток, щоб зміцнити свої шанси отримати великий урядовий кредит, необхідний для створення Model S, яку Tesla заприсяглася вивести на ринок 2011 року. «Я переконаний, що цей план [...] є розумним компромісом між тим, щоб справедливо вчинити з ранніми клієнтами, і забезпеченням життєздатності Tesla, що вочевидь відповідає інтересам усіх клієнтів, — писав Маск в імейлі. — Створення масового електромобіля було моєю метою від початку існування Tesla. Я не хочу — і не думаю, що переважна більшість клієнтів Tesla хоче, — щоб ми хоч чимось поставили цю мету під загрозу». Хоча деякі клієнти Tesla нарікали на таке рішення, здебільшого Маск правильно оцінив психологію своєї клієнтської бази. Вони підтримали би будь-що, що б він не запропонував.

Після підвищення цін Tesla оголосила про відкликання через вади в безпеці.. Вона пояснила, що Lotus, виробник шасі Roadster-а, у процесі складання неякісно затягнув одну гайку. Плюс був у тому, що Tesla встигла поставити клієнтам лише 345 Roadster-ів, що означало, що проблема була в контрольованих рамках. Мінус був у тому, що відкликання з міркувань безпеки — це останнє, що потрібно автомобільному стартапу, навіть якщо воно мало, як стверджувала Tesla, радше проактивний характер. Наступного року Tesla оголосила ще одне добровільне відкликання. Компанії стали відомі випадки перетирання силового кабелю об кузов Roadster-а аж до короткого замикання та виникнення задимлення. Того разу Tesla повернула у свої майстерні 439 Roadster-ів, щоб полагодити їх. Tesla зробила все можливе, щоб виставити ці проблеми в позитивному світлі, кажучи, що вона надсилатиме майстрів «на дім», щоб полагодити Roadster-и, або забиратиме машини і сама відвозитиме їх на завод. 3 того часу Маск завжди намагався перетворити будь-який косяк, який траплявся з Tesla, на привід підкреслити увагу компанії до надання якісного сервісу та її відданість меті догодити