read-books.club » Фантастика » Межа Фундації 📚 - Українською

Читати книгу - "Межа Фундації"

213
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Межа Фундації" автора Айзек Азімов. Жанр книги: Фантастика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 76 77 78 ... 116
Перейти на сторінку:
class="p1">— Ні, вона добряче змістилася вбік.

— Чудово. Саме такий вигляд це сузір’я мало сто п’ятдесят років тому. Лише півтора століття. Матеріал, який ви отримали про «Центр П’ятикутника» та інші такі речі, до цього століття не мав би жодного сенсу ніде, навіть на Сейшеллі. Цей матеріал мав виникнути на Сейшеллі й у цьому столітті, можливо, у минулому десятилітті. І ви отримали його, попри те, що Сейшелл такий неговіркий щодо Геї.

Тревіз увімкнув світло, вимкнув мапу й сів, суворо дивлячись на Пелората.

— Я заплутався, — відповів науковець. — Що це означає?

— Це вас треба запитати. Подумайте! Якимось робом у мою голову потрапила думка про те, що Друга Фундація досі існує. Я виступав під час передвиборчої кампанії. Я почав із трохи емоційного епізоду, створеного для того, щоб перетягнути на свій бік тих, хто не визначився, із драматичної фрази «Якби Друга Фундація досі існувала…», а потім того ж дня подумав: що, як вона справді існує? Я почав читати літературу з історії і за тиждень уже був переконаний у цьому. Реальних доказів я не мав, але постійно відчував, що здатен вихопити правильний висновок із плутанини гіпотез. Однак цього разу…

Тревіз трохи поміркував, а тоді продовжив:

— І погляньте, що сталося потім. З усіх, кому можна було б довіритися, я вибрав Компора, і він мене зрадив. Після чого мер Бранно заарештувала мене й вислала у вигнання. Чому вона вчинила саме так, а не просто кинула мене до в’язниці? Чи чому не спробувала залякати, щоб я мовчав? Чому вислала на кораблі останньої моделі, який дає надзвичайні можливості для стрибків через Галактику? І чому вона наполягла на тому, щоб я узяв вас із собою, і припустила, що я можу вам допомогти з пошуками Землі? А чому я був такий упевнений, що нам не варто летіти на Трентор? Я був переконаний, що ви маєте кращий об’єкт для досліджень, і ви відразу ж згадали про загадкову планету Гею, про яку, як тепер виявляється, ви отримали інформацію за дуже заплутаних обставин. Ми прилітаємо на Сейшелл, нашу першу природну зупинку, і відразу ж зустрічаємо Компора, який дає нам докладну історію про Землю та її загибель. Потім запевняє нас у тому, що вона розташована в секторі Сіріуса, і заохочує летіти туди.

— Так і є, — сказав Пелорат. — Здається, ви натякаєте, що всі обставини штовхають нас до Геї, але, як ви кажете, Компор спробував переконати нас летіти в інший бік.

— І у відповідь я вирішив продовжити нашу первинну лінію розслідування через цілковиту недовіру до цієї людини. Ви не думаєте, що саме на це він і розраховував? Може, він свідомо сказав нам, щоб ми полетіли в інше місце, просто щоб ми цього не робили.

— Це просто вигадка, — пробурмотів Пелорат.

— Та ну? Ідемо далі. Ми зв’язуємося з Квінтесетцом просто тому, що він був під рукою…

— Зовсім ні, — сказав Пелорат. — Я впізнав його ім’я.

— Воно здалося вам знайомим. Ви не читали нічого з того, що він написав і що ви могли б згадати. Чому воно було вам знайоме? Хай там як, а виявилося, що він прочитав вашу статтю й захоплений нею — як таке можливо? Ви ж самі зізнавалися, що ваша праця не надто популярна. Ба більше: молода панночка, яка вела нас до нього, абсолютно безпідставно згадує Гею, а відтак розповідає, що та розташована в гіперпросторі, ніби стараючись, щоб ми запам’ятали. Коли ми запитуємо про це Квінтесетца, він поводиться так, ніби не хоче про це говорити, але не викидає нас геть, навіть попри те, що я був із ним доволі грубий. Натомість він веде нас до себе додому й по дорозі примудряється показати нам П’ятьох Сестер. Навіть старається, щоб ми помітили тьмяну зірку в центрі. Навіщо? Невже все це просто надзвичайне сплетіння збігів?

— Якщо перелічити це в такому порядку… — сказав Пелорат.

— Та перелічуйте, як вам до душі, — відповів Тревіз. — Я не вірю в надзвичайні сплетіння збігів.

— Що ж це тоді означає? Що нас спрямовують на Гею?

— Так.

— Хто?

— Тут точно не може бути сумнівів. Хто здатен підлаштовувати уми, лагідно підштовхувати їх туди чи сюди, відвертати від успіху в тому або тому напрямі?

— Хочете сказати, що це Друга Фундація?

— Добре. Що нам розповідали про Гею? Вона недоторканна. Флоти, які летять туди, знищують. Люди, які її дістаються, не повертаються. Навіть Мул не наважився піти проти неї, і Мул, можливо, ще й народився там. Тож, поза сумнівом, виходить, що Гея — це і є Друга Фундація. І знайти її, врешті-решт, моя головна мета.

Пелорат похитав головою.

— Але ж, як стверджують деякі історики, Друга Фундація зупинила Мула. Як він міг бути одним з них?

— Гадаю, він відступник.

— Але навіщо Другій Фундації так уперто скеровувати нас до себе?

Погляд Тревіза став нечітким, брови насупилися.

— Поміркуймо, — сказав він. — Другій Фундації завжди здавалося важливим, щоб у Галактиці про неї було доступно якомога менше інформації. В ідеалі їм хотілося б, щоб навіть про їхнє існування ніхто не підозрював. Ось і все, що ми про них знаємо. Протягом ста двадцяти років усі вважали, що Друга Фундація зникла, і це, поза сумнівом, абсолютно їх влаштовувало. Проте коли я почав підозрювати, що вони досі є, вони нічого не зробили. Компор знав про це. Вони могли використати його, щоб так чи інакше стулити мені пельку… навіть убити мене. Але нічого не зробили.

— Вони домоглися вашого арешту, якщо ви вже хочете звинуватити в цьому Другу Фундацію, — відповів Пелорат. — Згідно з тим, що ви мені розповіли, це призвело до того, що народ Термінуса не дізнався про ваші погляди. Члени Другої Фундації досягли цього без насильства, і, можливо, вони прихильники фрази Сальвора Гардіна про те, що «насильство — це останній притулок некомпетентності».

— Але, приховавши це від народу Термінуса, вони нічого не досягли. Мер Бранно знає про мої погляди й хоча б має замислитися над тим, чи я правий. Тож тепер, як ви бачите, для них запізно завдавати нам якоїсь шкоди. Якби вони позбулися мене на початку, то були б поза підозрою. Якби взагалі дали мені спокій, теж могли б бути поза підозрою, бо могли б змусити Термінус повірити, що я дивак, а може, і божевільний. Перспектива зруйнувати політичну кар’єру змусила б мене замовкнути, щойно я зрозумів би, що означає оголошення моїх поглядів.

А тепер їм уже запізно щось робити. Ця ситуація викликала

1 ... 76 77 78 ... 116
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межа Фундації», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Межа Фундації"