Читати книгу - "Таємниця Квітки Життя, Вероніка Вієрі, Михайло Мішин"

- Ваша Величносте, подивіться! Що це? - вказав Лука у бік порту.

У провулку з'явився новий загін піратів. Розбійники котили віз, на якому було щось масивне, накрите тканиною.

- Готовий присягнутися, це і є секретна зброя Кірка, - спохмурнів Петроній.

- Що це може бути? Не схоже на метальник вогню, - здивувався Карло.

- Якась стінобитна зброя? - припустив Артур.

- Дивно. Новий тип облогових механізмів? - засумнівався Алессіо.

Пірати зупинилися біля виходу на майдан. Загін помітно відрізнявся від строкатого натовпу розбійників, які щойно намагалися штурмувати замок. Ці пірати організовано тримали стрій. У них були однакові шкіряні кіраси. У кожного на поясі висіло дві шаблі. Високі громили виглядали відчайдушними головорізами. Артур згадав про шаленого пірата з двома шаблями, з яким йому вже довелося зіткнутися на барикаді.

Бандити розступилися і почали знімати тканину з воза. Під чохлом виявилася величезна скляна сфера.

Хлопець мало не зойкнув від подиву. Підвівшись навшпиньки, він намагався розглянути таємничу кулю в найдрібніших деталях.

Лицарі почали здивовано обговорювати побачене.

- Не розумію. Що це за скельця? - здивувався король.

- Порожниста куля на обсидіановій основі, - прокоментував Алессіо.

Пірати почали метушитися навколо воза, роблячи якісь маніпуляції у нижній частині пристрою.

Раптом усередині сфери з'явилися розряди блискавок! Іскри спалахували й виростали у яскраві дуги. Блискавки почали метатися всередині, поступово рухаючись довкола центру кулі. Вони швидко міняли кольори, переливаючись то з помаранчевого в рожевий, то з фіолетового в синій. Здавалося, що блискавки блукали всередині скляної оболонки, намагаючись знайти щілину та вирватися назовні.

Артур, як заворожений, споглядав це незвичайне видовище.

- Кірк явно задумав якусь мерзенну хитрість, - пробурмотів Петроній. - Але що саме?

Тим часом головорізи у бойовому строю почали рухатися до замку. До них приєдналися залишки зграї лепкоїдів. Позаду загону котили віз зі сферою, що спалахувала блискавками.

- По місцях! - наказав король. - Будьте готові до всього!

Ворожий загін повільно наближався. Лепкоїди кружляли над возом, не відлітаючи від мерехтливої ​​кулі.

Як тільки пірати наблизилися на відстань пострілу, лицар на стіні випустив промінь у найближчого головоріза. На подив Артура, промінь не завдав ворогові жодної шкоди.

Від скляної сфери до розбійника миттєво простягся тонкий потік енергії. Навколо головоріза утворився напівпрозорий захисний кокон. По округлій блискучій поверхні раз у раз пробігали розряди блискавок.

Лицарський промінь потрапив у блискучий кокон і розвіявся. Наче енергію променя поглинула ця напівпрозора перешкода.

Здивований вигук лицарів чути було навіть на балконі короля.

Пірати незворушно наближалися, не реагуючи на атаку.

Тоді лицарі на стіні над воротами порадилися і вистрілили всі одним махом. Десяток променів одночасно вдарили по ворожому загону та лепкоїдам.

Проте від скляної сфери відразу вистрілив десяток тонких енергетичних ниток. Пірати й лепкоїди миттєво виявилися оповиті захисними коконами, наче зітканими з блискавок. Жоден промінь не завдав хоч якоїсь шкоди. Загін продовжував невідворотно наступати на замок, наче нічого не сталося.

Зробивши ще пару марних залпів, лицарі зупинилися. Вони стовпилися над брамою, не розуміючи, що робити далі.

- Схоже, сфера - це артефакт, що створює Щит блискавок, - задумливо промовив Алессіо. - Поки артефакт працює, вороги невразливі для енергетичних атак.

- Але вони все ще вразливі для наших стріл та мечів! - вигукнув король.

- Потрібно зруйнувати сферу, щоби Щит перестав діяти!

- Де Кірк міг дістати такий артефакт? - дивувався Карло. - Невже зробив сам?

Артур подумав, що Кірк справді зумів усіх неприємно здивувати своїм секретним козирем. Він нейтралізував їх найсильнішу зброю - промені світлоносних мечів.

У цей час піратський загін неквапливо наближався до замку. Вони подолали вже половину відстані від провулка до воріт замку.

- Ваша Величністе! - подав голос Лука. - Якщо вороги не мають облогових машин, то наші стіни їх зупинять.

- Їх загін не так сильно перевершує нас за чисельністю, - підтримав друга Карло. - Поки ми у замку, у них немає шансів.

Несподівано на майдані здійнявся сильний вітер. Повітряні потоки підхопили з бруківки пил та сміття. Пориви вітру почали закручувати спіраль перед замком.

Вихор, що сформувався, помчав у бік воріт, набираючи швидкість і збільшуючись на ходу.

Петроній насупився:

- Що за..

Раптом з боку площі завдали потужного удару по воротах! Повітряний вихор з гуркотом проламав стулки, наче таран. Уламки воріт та каміння влетіли у двір замку. Воїнів скинуло зі стіни ударною хвилею.

Артура та лицарів на балконі обдало хмарою пилу. Хлопець мало не сів від несподіванки. На щастя, уламки сюди не долетіли.

Коли осів пил, захисники побачили дірку на місці воріт.

- Це було схоже на заклинання Кулак Вітру! - прокричав Алессіо.

- Не знав, що Кірк ним володіє, - похмуро мовив король. - У магічній академії такого точно не навчають.

- Значить, Кірк десь тут, але поки що не показується на очі, - зробив висновок Алессіо.

- Потрібно чимось закрити дірку! - розпорядився Петроній.

- Зробимо барикаду на вході! - обізвався Карло.

- Ворожий загін наближається, ми не встигнемо вчасно, - похитав головою Лука.

- Відставити паніку! - вигукнув король. - Поки нас захищають вежі з лучниками, ми все ще можемо успішно боронитися!

Не встиг він це сказати, як вихор у формі величезного кулака впав на північно-східну вежу. Стіни замку здригнулися. Уламки з тріском полетіли на всі боки.

Хмара пилу, що піднялася, приховала з поля зору обриси вежі. Але по вібрації землі відчувалося, як руйнуються стіни. Скреготіла кладка, що розвалювалася. З гулом котилося каміння, що розсипалося.