Читати книгу - "Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю"

У цих містах різні етнічні групи мешкали у власних кварталах і терпляче ставилися одна до одної. Нейтральне ставлення до того, яку релігію сповідує сусід, було надійною гарантією миру. Хоча відома ліберальність Амстердама виявлялася радше в тому, що кожен опікувався передусім своїми справами, а не сував носа в чужі. Відношення, що нагадує підліткове зухвале «мені байдуже».

У цих містах вміли передавати знання за допомогою нових винаходів. Мілетською абеткою були записані тексти грецьких мислителів. В Александрії їх перенесли на папірус. У Паталіпутрі роздуми Ашоки вигравірували різними мовами на кам’яних стовпах. У Багдаді почали виготовляти папір за технологією, запозиченою від китайців. У Китаї за часів династії Сун використання ксилографії значно збільшило доступність інформації та сприяло надзвичайній освіченості державних чиновників. В Амстердамі і Сан-Франциско боролися за свободу слова і свободу друку. В Амстердамі процвітала видавнича справа і почали друкувати дешеві кишенькові книги у м’якій обкладинці. Книгарні та самвидав Сан-Франциско ефективно поширювали нові ідеї. Пізніше те саме бажання поширювати різноманітну інформацію втілилось у сфері інформаційних технологій.

Умовою освоєння нових горизонтів є гнучкість щодо нових знань. Успішний користувач нової інформації ніколи не буде заручником забобонів. Одним із чинників прогресу в Мілеті було те, що правителі не обмежували мислення філософів. Наука дістала змогу розвиватися на абстрактному та теоретичному рівнях. Це створило духовні засади нової картини світу, яка заступила уявлення про Всесвіт, керований богами. Це також породило ідеї справедливості та рівності, адже правителі не могли більше пояснювати свою владу божественною обраністю. Свобода думки була характерною для всіх дев’яти міст, принаймні деякий час.

Існує безліч різноманітних видів знань, всі їх можна і потрібно вміти використовувати. Дещо прекрасне було в адміністративній культурі Ханчжоу, де високо цінували вміння чиновників висловлювати свої думки мовою поезії. Також Александрія з її бібліотекою була блискучим прикладом такої всебічної обдарованості. Перші правителі Александрії розуміли, що знання — це сила. Створюючи могутній культурний інститут, бібліотеку, вони зробили Александрію найвпливовішим містом Середземномор’я. Багдад, Флоренція, Ісфахан і Амстердам також славилися своїми бібліотеками і колекціями. Найновішим прикладом є Сан-Франциско, де ІТ-компанії, особливо Google і Wikipedia, честолюбно намагаються занести всю наявну інформацію до віртуальних бібліотек. Коли про бібліотеки піклуються, не обмежуючи й не оподатковуючи поширення інформації, ідеї і ноу-хау поширюються у світі.

Ніщо величне ніколи не виникає з нізвідки і без грошей. В XV ст. в Італії рід банкірів Медічі вкладав свої прибутки у фінансування мистецтва та науки. Уряд США рішуче підтримував у 1960-х рр. напівпровідникову промисловість, купуючи у компаній Кремнієвої долини транзистори для програми Apollo. Чи то будівництво кафедрального собору, чи то політ на Місяць — всі проекти були дорогими і грандіозними. Разом із тим програма Apollo мала велике значення для виникнення Кремнієвої долини. Незрівнянні витвори мистецтва і прекрасна архітектура Флоренції нині мають надзвичайне значення для економіки міста, оскільки більшість доходів надходить від туризму.

Відвага і жага експериментаторства завжди приносять свої плоди. Такий талант мають діти, що зазвичай приходять у захват від нових знахідок і прозрінь. Можливо, непогано було б створити коли-небудь і у Фінляндії проект, що пробуджує жагу до краси і до нових відкриттів, непогано було б припинити розглядати ідеї винятково з позицій розумності та адекватності. Фінляндія могла би залишатися передовою за рівнем навчання країною, якщо б піклувалася більше про фінансування шкіл, а не про постійне урізання програм освіти дітей і молоді.

Американський соціолог Річард Флорида писав іще в 2002 р., що творчість народжується не як результат дотримання приписів і правил. «Креативність не можна ні купити, ні продати, ні розпочати і закінчити за наказом. Прийняття на роботу різних людей є економічною необхідністю, оскільки креативність не обмежується кольором шкіри, статтю чи характеристиками особистості». За словами Флориди, креативність потрібно вміти мотивувати і підтримувати, наприклад, за допомогою гнучкості графіків і правил.

Творчість вимагає терпимості. Нове народжується тоді, коли можна вільно виражати власні погляди. Творчість процвітає там, де не вимірюють щохвилини ефективність роботи і не нервують, не отримуючи миттєвих результатів. У травні 2015 р. було опубліковано результати дослідження Global Human Capital Trends, у рамках якого опитали понад 3300 керівників відділів кадрів і бізнес-директорів із 106 країн світу. Їх запитали про те, що, на їхню думку, найважливіше в управлінні персоналом. Відповіді керівників із Фінляндії відрізнялися від інших. Якщо для більшості чільні позиції у списку посідали корпоративна культура, відчуття обов’язку, лідерство, навчання і реформи системи управління персоналом, фінські керівники вважали найбільш важливими технології, спрощення роботи і аналітику персоналу. Якщо в Фінляндії увагу зосереджували головно на кращих аналітичних інструментах, 90 відсотків респондентів у всьому світі оцінили лояльність персоналу як свою найважливішу місію. Результати дослідження виявилися разючими для фінів. А де ж поділися наше натхнення, взаємодія, спритність і народження нових ідей?

Успішним містам властиві деякі спільні характерні риси. По-перше, вони дають своїм мешканцям відчуття безпеки. Влада в них побудована так, що не викликає недовіри з боку жителів. Останнім надається можливість самим вирішувати свої справи, без надмірного контролю. В таких містах народжуються винятково сильні спільноти, які за потреби взаємодіють між собою. Релігійні, етнічні та інші громади живуть тут пліч-о-пліч і терпляче ставляться одна до одної, але не обов’язково захоплюються одна одною. Утім, ідеї обертаються серед різних спільнот і експертів, що породжує ефективність у галузі науки, мистецтва чи економіки. Тут постійно є вільний простір для думок. Але цей простір відразу втрачається, якщо людей починають класифікувати і створювати штучні бар’єри: чи то на основі їхніх поглядів, чи то рис особистості, чи то статі, чи то суспільних класів і каст, етнічного чи релігійного походження.

Якщо хочеш досягти успіху, не можеш дозволити собі ставитися з недовірою до нових ідей, навіть якщо вони надходять ззовні, народжені іншою ментальністю і культурою. Кожному з нас корисно інколи добряче струснути власну картину світу. Креативність народжується не тоді, коли поглиблюють межі, а тоді, коли їх долають. Іноді ми робимо помилкові кроки, але без них не обійтися, оскільки помилки відкривають шлях до нового. Потрібно бути милосердним до власних недоліків, адже ніхто з нас не ідеальний. Той, хто цінує себе, здатний цінувати також різноманітні таланти людей навкруги. І тоді кожен має право надихатись і