Читати книгу - "Кінець зміни"

Бабіно холодно поглянув на нього:

— Чи можу вам допомогти? Ви загубилися?

Z-Бой простягнув «заппіт-нуль», посилений руками Фредді (після того як докупив кілька нових комп’ютерних компонентів на гроші Ела Брукса, яких дедалі меншало).

— Погляньте, — сказав він. — Я скажу вам, що робити.

— Ви маєте вийти, — сказав Бабіно. — Я про ваших жуків у голові знаю, але це — мій особистий простір і мій особистий час. Чи ви б хотіли, щоб я викликав охорону?

— Погляньте, або побачите себе у вечірніх новинах: «Лікар випробовує неперевірений південноамериканський препарат на звинуваченому в масових убивствах Брейді Хартсфілді».

Бабіно з відкритим ротом подивився на чоловіка у дверях; у цей момент він був дуже схожий на того, яким він стане, коли Брейді знищить його ядро свідомості:

— Я уявлення не маю, про що ви.

— Про церебелін. Якому до затвердження Асоціацією з контролю продуктів і ліків іще роки й роки — якщо його взагалі затвердять. Я отримав доступ до ваших документів і зробив знімки на телефон. Сфотографував і ті томографії мозку, які ви нікому не показуєте. Ви порушили чимало законів, док. Погляньте на цю гру — і це залишиться між нами. Відмовтеся — і вашій кар’єрі кінець. Даю вам п’ять секунд на роздуми.

Бабіно взяв гру і подивився на рибок, які плавали там. Бриніла мелодія. Час від часу екран спалахував синім.

— Натискайте на рожевих, докторе. Вони перетворюються на цифри. Додавайте їх подумки.

— Як довго я маю це робити?

— Дізнаєтеся.

— Ви що, збожеволіли?

— Ви замикаєте кабінет, коли вас тут нема, і це розумно, але по цій лікарні ходить чимало карток, які відмикають усе. І ви не вимкнули комп’ютер — для мене це просто якесь божевілля. Дивіться на рибок. Натискайте на рожевих. Додавайте числа. Ото і все, і я дам вам спокій.

— Це шантаж.

— Ні, шантаж — це за гроші. А тут просто домовленість. Дивіться на рибок. Нагадувати знову не стану.

Бабіно дивився на рибок. Спробував натиснути на рожеву й промахнувся. Знову ткнув пальцем — і знову промахнувся. Пошепки лайнувся. Це виявилося важче, ніж на перший погляд, і йому стало цікаво. Сині спалахи мали б його дратувати, але не дратували. Вони якимось чином допомагали йому зосередитися. Тривога, що про його справи дізнався цей старий хрін, миналася на тлі інших думок.

Йому вдалося торкнутися однієї з рожевих рибок до того, як вона кинулася геть з екрана. Отримав дев’ять. Добре. Хороший початок. Він забув, для чого це робить. Ловити рожевих рибок — це важливо.

Грала мелодія.

Поверхом вище, у палаті 217, Брейді дивився у свій власний «заппіт» і відчував, як його дихання сповільнюється. Заплющив очі й подивився на єдину червону цятку. То був Z-Бой. Він чекав… чекав… і от, щойно в нього виникла думка, що друга ціль може виявитися невразливою, перед ним виникла друга червона цятка. Спочатку нечітка, потім пояснішала, стала виразнішою.

Наче дивишся, як розквітає троянда, подумав Брейді.

Дві цятки почали грайливо рухатися туди-сюди. Він зосередився на тій, яка була Бабіно. Цятка сповільнилася й зупинилась.

Спіймався, подумав Брейді.

Але треба бути обережним. Місія таємна.

Очі, які він розплющив, належали Бабіно. Лікар і далі дивився на рибок, але припинив їх ловити. Він став… як це називається? Овочем. Він став овочем.

Брейді на перший раз довго не засиджувався, але йому й не потрібно було багато часу, щоб усвідомити, до яких див отримав доступ. Ел Брукс був свинкою-скабничкою. Доктор Бабіно — величезним сховищем. Брейді отримав доступ до його пам’яті, його знань і вмінь. Перебуваючи в Елі, він міг паяти електричні схеми. У Бабіно він міг виконувати краніотомію і перемикати дроти в людському мозку. До того ж, він отримав доказ того, про що тільки міркував і на що сподівався: він міг заволодівати іншими з відстані. Потрібен був тільки навіяний «заппітом» гіпноз, щоб людина відкрилася. Той «заппіт», який модифікувала Фредді, справді зробився ефективною пасткою для очей і, Боже милий, як же швидко він працює!

Брейді не міг дочекатися випробувати його на Ходжесі.

Перш ніж вийти, Брейді підпустив кілька риб-думок у мозок Бабіно — але зовсім трохи. Із лікарем діяти він збирався дуже обережно. Бабіно треба міцно підсадити на екран — який тепер став знаряддям гіпнозу й навіювання, — перш ніж Брейді заявить про себе. Того дня одна з навіяних Брейді думок полягала в тому, що томографія мозку Брейді нічого особливо цікавого не показує і її треба припинити. Також треба закінчувати з ін’єкціями церебеліну.

Адже стан Брейді ніяк особливо не покращується. Я в глухому куті. Та й, до того ж, мене можуть зловити.

— Якщо зловлять — буде погано, — пробурмотів Бабіно.

— Так, — сказав Z-Бой. — Якщо вас зловлять, нам обом буде погано.

Бабіно впустив свою цяцьку. Z-Бой підняв її і вклав йому до рук.

У міру того, як спекотне літо переходило в холодну і сльотаву осінь, Брейді тримав Бабіно дедалі міцніше. Рибок він підпускав обережно: так акуратно зариблюють ставок фореллю. У Бабіно з’явилося бажання мацати деяких молоденьких медсестер із ризиком бути звинуваченим у сексуальних домаганнях. Іноді Бабіно тихцем брав знеболювальне з аптечки у «Відрі», користуючись карткою фіктивного лікаря — цю підробку Брейді влаштував за допомогою Фредді Лінклаттер. Бабіно робив це все навіть попри страх бути спійманим — та й попри те, що мав інший, неризикований шлях дістати таблетки. Одного разу він украв «ролекс» із кімнати відпочинку неврологів (при тому, що теж мав такий годинник) і поклав у нижню шухляду свого столу, де про нього швидко забув. Помалу-малу Брейді Хартсфілд — який ледве міг ходити — заволодів лікарем, який, з ідеї, навпаки, повинен мати владу над пацієнтом, і загнав його в багатозубий капкан вини. Якщо лікар зробить якусь дурницю, спробує розповісти комусь, що відбувається, — пастка зімкнеться на ньому.

Водночас Брейді взявся формувати особистість Доктора Z, значно обережніше, ніж робив це з Бібліотечним Елом. По-перше, тепер він краще це вмів. По-друге, перед ним був якісніший матеріал. У жовтні того року, коли в мозку Бабіно вже плавали сотні добірних рибок-думок, Брейді почав захоплювати контроль і над тілом лікаря, і над його душею, залишаючись у ньому дедалі довше. Одного разу він доїхав до самого штату Огайо на «БМВ» Бабіно, щоб перевірити, чи зв’язок не ослабне на відстані. Не