Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

— Покажи їм усім, Крилова! — підбадьорив Макс.

— Обов'язково, — сказала я якомога впевненіше.

Кіттерон щось шепнув Максу, і той відволікся. Та й мені було не до балаканини. Супротивники стояли на турнірних місцях. Стадіон заревів, коли ми посіли своє місце.

Кварта суперників переминалася в очікуванні: середньої статури чоловічка ховалася за спинами двох значних широкоплечих людино-котів. Поруч стояв четвертий – змієголовий адепт. Про те, що дівчисько не має магічної сили, було відомо давно. Мабуть тому професор вибрав їх нам у суперники. Магічні можливості інших були нам загадкою.

— Мадді, навіщо ти парасольку взяла? — докопав до чоловічка магік.

— Вона мені приносить везіння.

— Ми з голови до ніг обвішані підсилювальними талісманами. Думаєш цього мало? — нервував Кай.

— Удачі багато не буває, — заступилася я.