read-books.club » Публіцистика » Жінка в Берліні, Марта Хіллерс 📚 - Українською

Читати книгу - "Жінка в Берліні, Марта Хіллерс"

123
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Жінка в Берліні" автора Марта Хіллерс. Жанр книги: Публіцистика. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 75 76
Перейти на сторінку:
гнотиком посередині. Такі лампадки були популярні як у Першу, так і Другу світову війни.

15

Сувальдний замóк складається зі спеціальних пружинних пластин — сувальд, що містять пази. Вважається особливо надійним, адже в кожному замку пластини розміщені індивідуально.

16

Лінія Зіґфрида, або Західний вал (Westwall) — лінія захисних споруд, зведених на заході Німеччини. Мала понад 630 км і проходила від Клеве на кордоні з Нідерландами, вздовж західного кордону старої німецької імперії, до міста Вейль-на-Рейні на кордоні зі Швейцарією.

17

Нім. Morgengabe — традиція приношення дарів дружині після першої шлюбної ночі. Але спершу йшлося не про романтичний ритуал (як нині), а про надання певних майнових гарантій. Адже традиційно після одруження все майно дружини переходило чоловікові. Тільки отримані від чоловіка «шлюбні дари» залишалися власністю жінки навіть по його смерті. Цікаво, що в австрійському законодавстві пункт про «Morgengabe» залишався аж до 2009 року.

18

Ультимо — останній день місяця, фінансового кварталу або року; останній робочий день певного періоду, визначеного в угоді про виконання певних послуг.

19

Фрідріх Еберт (1871–1925) — соціал-демократ, прибічник парламентської демократії і критик «диктатури пролетаріату». Очолював СДПН, був депутатом Райхстаґу, а згодом одним із керівників уряду Ваймарської республіки. 1919 року його обрали імперським президентом. За першим фахом був лимарем.

20

Нім. Heldenklau — дослівно «крадій героїв». Таке прізвисько в Німеччині в Другу світову отримав генерал-лейтенант Вальтер фон Унру, який «спеціалізувався» на розшуку призовників, що не мали броні й намагалися ухилитися від виконання військового обов’язку.

21

З нім. Haushaltsausweis — посвідка за місцем проживання, яку видавали у воєнній та повоєнній Німеччині. Вона давала право отримувати харчові картки.

22

Українською слова Мефістофеля з «Фауста» Ґете — в перекладі Миколи Лукаша: «Я — заперечення усього!». Цит. за: Й. В. Гете. Фауст. — Київ: Дніпро, 1981. — С. 54.

23

Веронал (також барбітал) — поширений снодійний засіб.

24

Франц.: «Скажіть, вам завдали шкоди?» — «Ні-ні, аж ніяк». — «Так, мсьє, врешті ви розумієте».

25

Франц.: «Так, я розумію. Але прошу вас, мадемуазель, не думайте про це більше. Це треба забути. Все». — «Це війна. Не говорімо про це».

26

«О, це чудово». — «Вибачте, будь ласка».

27

Франц.: «Не це. Ви ж розумієте?» — «До побачення».

28

Франц.: «Це я». — «До побачення». — «Дозволите?»

29

Граф Шверінґ фон Крозіґ — німецький політик і державний діяч. Впродовж 1932–1945 років був міністром фінансів.

30

Нім. Jungmädelbund — «Союз дівчаток», наймолодший підрозділ молодіжної організації «Союз німецьких дівчат» (Bund Deutscher Mädel), що, своєю чергою, була частиною Гітлер’юґенду.

31

Швібус (польск. Свєбодзін) нині є частиною Польщі, входить до Любуського воєводства.

32

Фр. Société Nationale des Chemins de fer Français («Національна компанія французьких залізниць»), утворена 1938 року шляхом об’єднання шести регіональних залізничних компаній.

33

Й. В. Ґете. Нічна пісня мандрівника («Wanderers Nachtlied»). Український переклад Миколи Бажана. Цит. за: Й.-В. Ґете. Фауст. Лірика. — Київ: Веселка, 2001.

34

Леопольд Ульштайн (1826–1899) — засновник і видавець багатьох німецьких газет, зокрема дуже успішних «Berliner Zeitung» і «Berliner Morgenpost». Крім того, Ульштайн заснував велике німецьке видавництво «Ullstein-Verlag».

Вільям Герст (1863–1951) — американський медіамагнат і бізнесмен. Створив індустрію новин і першим навчився заробляти на скандалах. Його вважають творцем самого поняття «жовта преса».

35

Франц.: «Не знаю».

36

Франц.: «Друзі, чи не так?»

37

Оригін. «В шесть часов вечера после войны» — фільм Івана Пир’єва 1944 року (к/с «Мосфільм»), згодом володар Сталінської премії і абсолютний радянський кінохіт (26 млн. глядачів). Фільм знімали під час війни, тож Москва, яка фігурує в кадрі, — бутафорська, збудована в павільйонах Ташкентської кіностудії. А радянська перемога на час прем’єри фільму і справді ще не була доконаним фактом.

38

«Це дурня казка, вся зі слів гучних / І геть безглузда» (5 дія, 5 сцена «Макбета» Шекспіра). Переклад українською Бориса Тена.

39

Переклад українською цит. за: Жан-Жак Руссо, Сповідь. — Харків: Фоліо, 2016.

40

Українською цит. в перекладі Олександра Мокровольського / Едґар Алан По. В полоні Мальстрему.

41

Докладніше про це див: Clarissa Schnabel. Mehr als Anonyma: Eine Frau in Berlin und ihre Kreise. Books on Demand, 2015 (2. Auflage). Фрагменти книжки, а також інші матеріали, деякі англійською мовою, можна знайти в блозі авторки: https://clarissaschnabel.wordpress.com.

42

Докладніше про перебіг скандальної дискусії в німецькій пресі див. http://arlindo-correia.corn/einefrauinberlin.html (Доступ від 15 березня 2019 р).

43

Anthony Beavor. Berlin: The Downfall 1945 (Viking Press, 2002). В Америці книжка вийшла під назвою «The Fall of Berlin 1945». Згодом її переклали 24 мовами.

1 ... 75 76
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Жінка в Берліні, Марта Хіллерс», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Жінка в Берліні, Марта Хіллерс"