Читати книгу - "Час настав, Костянтин Матвієнко"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Причина тому — авторів стиль. Незмінна легка іронія там, де йдеться про опис речей дивовижних, фантастичних та історіософічних. Топографічна і хронологічна точність в описі подій (усі ті готелі «Хам Ят» біля Софії та кафе «Калина» на Московській, де має звичку тусуватися місцева еліта; коридори Ближніх печер неподалік від «підземної вулиці Батиєм убієнних», де працюють археологи, розкопуючи завал печер, що справді стався у травні 2005-го; торговельний центр «Жлобус» під Майданом). Ситуацію напередодні парламентських і місцевих виборів березня 2006-го, коли нова влада вже встигла виявити себе «в усій красі» і коли «жнивують» усілякі «політтехнологи», змальовано густими сатиричними барвами. Впадає в очі портретна пізнаваність гротескних персонажів: мера столиці Хмельченка, московського політтехнолога Глєба Арнаутського і намісника лаврського монастиря архієпископа Савла (Ворони), екстравагантного й не позбавленого добрих порухів бізнесовця-політика Стрийського і його цинічного радника Бобрина, пихатого, нахабного та зажерливого «проректора-завгоспа» Університету... Авторове застереження на звороті титулу видання, що «будь-які аналогії, які виникають з реальними подіями, установами, організаціями та особами, є випадковим збігом», то стандартний спосіб уникнути можливих судових позовів, коли раптом хтось впізнає у героях книжки себе коханого.
Доброю є психологічна умотивованість там, де йдеться про осіб цілком вигаданих — як от про доволі сумлінних співробітників Служби полковника Вовка і майора Трохимчука, які, однак, нічого не можуть вдіяти за калейдоскопічних змін традиційно корумпованого і некомпетентного начальства. Чи про типологічно упізнаваних співробітників київської філії «Фонда славного єдінства» Федерації, проти яких безсилі працівники Служби, але які, в свою чергу, не здатні перемогти Аскольда і його друзів (достовірності оповіді додає те, що російськомовні персонажі на її сторінках говорять по-російському без перекладу; щось таке прагнув був написати один з наших провідних «міських» прозаїків 1960-80-х Юрій Щербак — але так і не зважився).
Отже, дебютний роман Костянтина Матвієнка вартий прочитання не лише тому, що автор добре знає, про що пише (він чимало доклався до охорони міської старовини як депутат Київради двох перших демократичних скликань, і сам чимало консультував таких нелюбих йому сьогодні вітчизняних політиків). Автор ще й виявив себе майстром побудови стрункої фабули й цікавого сюжету. Незавершеність окремих потенційно цікавих сюжетних ліній — скажімо, полковника Петра Вовка й успішного бізнесовця Михайла Яковенка, з тих, які підтримували Майдан, а нині судомно намагаються зрозуміти, що ж відбувається з країною — можна списати на рахунок того, що цей роман є частиною циклу. Вже вийшли «Гроза над Славутичем» та «Багряні крила». Автор працює над четвертою книжкою циклу.
Нарешті, ще одна приваблива риса роману Костянтина Матвієнка в тому, що це — текст на сто відсотків київський.
Написаний правдивим киянином з діда-прадіда, яких у сучасній українській прозі не так і багато (на думку спадають імена того-таки Юрія Щербака, Євгенії Кононенко — на тому список майже й уривається). Написаний людиною, для якої Київ є не лише місцем проживання і заробляння грошей, а й певною сакральною сутністю, яка може втілюватися в широкому регістрі образів — від першопокликаного Апостола й до симпатичного домовичка Лахудрика Пенатія...
І насамкінець. Роман було написано тоді, коли, попри перші постмайданні розчарування, розвиток України ще уявлявся по-інакшому. Сьогодні, після харківських домовленостей, законодавчого закріплення «позаблокового статусу» і фактичного перетворення церкви «владики Савла (Ворони)» на державну, оптимізму всім, хто вірив у європейську (нехай навіть у віддаленій перспективі) Україну, помітно поменшало. Проте роман Костянтина Матвієнка, в якому співробітники «Фонда славного єдінства» на вимогу не «грізної» Служби, а простого київського студента змушені упродовж 24 годин залишити межі нашої держави, сприймається і як певний український реванш. Шкода, що лишень літературний...
Максим Стріха,доктор фізико-математичних наук, письменник
Роман є вимислом. Будь-які аналогії та збіги з реальними подіями, установами, організаціями та особами випадкові.
ЗОБРАЖЕННЯ
Вихідні відомості
Літературно-художнє видання
Костянтин МАТВІЄНКО
ЧАС НАСТАВ
ПП «Мистецька агенція Наш Формат»
пров. Бєлінського, 5, м. Київ, 01032, тел.: (044) 222 5349
Свідоцтво ДК №4589 від 02.08.2013
Магазин «Наш Формат»:
тел.: (044) 234 8225, e-mail: magazyn@nashformat.ua
Інтернет-магазин www.nashformat.ua
тел.: (044) 222 5349, 273 2917, (067) 247 5737,
e-mail: сlient@nashformat.ua
Видавництво:
тел.: (044) 222 5349, (097) 904 3696
e-mail: martynov@nashformat.ua, pub@nashformat.ua
Примітки
1
Лесовий ґрунт — осадова порода сірувато-жовтого кольору поширена у степу та лісо-степу
2
Феодосій Печерський (1009? — 3 травня 1074) — святий Православної церкви, преподобний, один із фундаторів чернецтва на Русі, ігумен першого руського Києво-Печерського монастиря.
3
Пентаграма — магічний знак у вигляді п’ятикутної зірки.
4
Індіана Джонс — персонаж серій пригодницьких фільмів та книжок, створених Стівеном Спілбергом та Джорджем Лукасом. Пригоди І. Д. пов’язані з археологічними дослідженнями та містять елементи містики.
5
Венеди — найдавніша назва слов’ян, під якою вони згадуються в античних джерелах.
6
Книга, Послана Небом — за версією історика-тюрколога Мурада Аджі, один з артефактів тюркської культури.
7
Третій Уділ Пресвятої Володарки — Києво-Печерська лавра, в ширшому розумінні — Русь, в українській православній традиції вважається Третім Уділом Пресвятої Богородиці.
8
Йдеться про частину Святого Письма — Апокаліпсис, або Одкровення Іоана Богослова.
9
Понт Евксинський — давньогрецька назва Чорного моря.
10
Детальніше про цю історію знайдете у Вікіпедії за запитом «Ковчег Заповіту».
11
Вар’ят — ненормальний, несамовитий, божевільний, у білоруській мові вживане як літературне.
12
Обережно! Вживання навіть слабоалкогольних спиртних напоїв у публічних місцях, являє собою адміністративне правопорушення :)
13
Труба — назва підземного переходу під Хрещатиком на Майдані, вживана у київській субкультурі. До перетворення його у «Жлобус».
14
В цей день було здійснено спробу державного перевороту в СРСР, що й призвело, зрештою, до його ліквідації.
15
В урочищі Аскольдова могила наприкінці минулого століття було зведено церкву Св. Андрія, стилізовану під українське бароко. Першою Андріївською церквою є храм, збудований на початку Андріївського узвозу за проектом Ф.-Б. Растреллі у середині XVIII ст
16
Калевала та Махабхарата – давньофінський та давньоіндійський епоси.
17
Кабала – середньовічна містично-філософська течія в іудаїзмі.
18
Московська площа — нині Деміївська.
19
ВДНГ — Виставка досягнень народного
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Час настав, Костянтин Матвієнко», після закриття браузера.