Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Глава канадського уряду Стівен Харпер заявив про чітку позицію країни: «Вторгнення Росії в Україну є очевидним порушенням міжнародного законодавства. Тому сьогодні я заявляю, що ми призупиняємо нашу участь в Міжурядовій економічній комісії „Канада — Росія“, створеній з метою розвитку економічних відносин між державами»403. Раніше через окупацію Криму Канада видворила російських військових, що були там на навчаннях і обміні досвідом.
Першою жертвою боротьби з українськими телеканалами став «1+1». Природно, готуючи кримський референдум, сепаратисти, за наказом із Кремля, прагнули перекрити об’єктивні джерела інформації з Києва і таким чином позбавити кримчан реальної картини подій і в Криму, і в усій Україні. Цього дня адміністрація АРК вимкнула ефірне мовлення телеканалу «1+1».
«1+1» заявив, що таке розпорядження надійшло безпосередньо від Сергія Аксьонова: «На частотах „1+1“ зараз транслюється канал „Россия“. Такими діями й розпорядженнями ті, хто себе називає новим керівництвом Кримської АР, відверто демонструють зневагу до законів і понять приватної власності і як вони насправді ставляться до свободи слова й демократичних цінностей»404.
У Криму все більш небезпечно ставало працювати незалежним ЗМІ. У Сімферополі група «тітушок» напала на двох репортерів німецької газети Bild, які працювали в кафе на вулиці Київській на виїзді з Сімферополя в напрямку аеропорту. Хулігани переслідували журналістів, проте ті встигли вскочити до авто й заблокувати двері, їм пошкодили задній бампер.
Після нелегітимних рішень ВРК про приєднання до РФ нова кримська влада взялася активно за кадрову чистку на півострові. Прикладом цього є рішення Фонду державного майна Автономної Республіки Крим про зміну наглядової ради міжнародного аеропорту «Сімферополь».
Коли весь цивілізований світ засудив дії кримських сепаратистів та Путіна, президент Сирії похвалив главу РФ за «миролюбність». За даними Газетами, «президент Башар Асад направив Владіміру Путіну телеграму, у якій від свого імені та від імені сирійського народу висловив солідарність із його зусиллями з відновлення безпеки та стабільності в дружній державі Україна у світлі спроби перевороту проти законності та демократії на користь радикалів і терористів»405.
Яскравий російський опозиціонер Боріс Нємцов, відомий даром політичного передбачення, зробив фантастично точний прогноз того, що станеться зі світовими цінами на нафту та з російською економікою вже буквально за декілька місяців: «Анексія Криму закладає бомбу під єдність Росії. Так, поки нафта дорога, розпаду не буде. А зараз уявіть, що нафта коштує 50 — 60 доларів за барель. Гостра бюджетна криза стимулюватиме сепаратистів до незалежності»406, — відтак, Крим у майбутньому може стати прецедентом для російських сепаратистів, що в результаті призведе до розколу РФ.
ОБСЄ пообіцяла Україні направити в Крим місію із 40 військових, про що повідомив генсекретар ОБСЄ Ламберто Зан’єр: «Я сподіваюся, що візит військових спостерігачів допоможе в деескалації напруженості в Україні. Забезпечивши об’єктивну оцінку фактів на місці, ОБСЄ зможе краще сприяти політичному врегулюванню нинішньої кризи шляхом діалогу»407.
Увечері на закритому засіданні сепаратистська ВРК роздала портфелі, утворивши замість існуючих українських відомств власні: Олена Сотникова стала міністром юстиції Криму, Сергій Абісов — міністром внутрішніх справ, Сергій Шахов — міністром надзвичайних ситуацій, Олександр Штехбарт — прокурором Криму, Петро Зима — начальником Служби безпеки в Криму, Микола Кочанов — керівником податкової, Дмитро Полонський — міністром з інформації та масових комунікацій (раніше Рескомінформ Криму), Олена Юрченко — міністром курортів і туризму, Сергій Колобов — міністром палива та енергетики, Сергій Глєбов — міністром регіонального розвитку та житлово-комунального господарства, Карен Барсегян — головою Фонду майна. Більшість цих управлінців раніше працювали в Радміні за часів першого «македонського» прем’єра Василя Джарти.
Найбільш показовим стало призначення зрадника, колишнього керівника Служби безпеки в Севастополі Петра Зими. Цікаво, що стійкість загальноукраїнських реалій у свідомості сепаратистів була дуже високою — навіть самопроголошені органи вони називали, як і раніше. От і головну спецслужбу Криму вони чомусь назвали саме Службою безпеки, а не Федеральним комітетом чи Федеральною службою безпеки.
Реакція світових політиків цього дня висловлювала дві емоції — глибоке занепокоєння і шок408.
Найчіткіше розставила акценти Даля Грибаускайте: «Те, що всі ми бачимо сьогодні в Україні, — це перегляд післявоєнних кордонів, і цей сигнал нам посилає Росія. Ми повинні зрозуміти це належним чином і реагувати негайно. Тому що після України буде Молдова, і після Молдови — інші країни. І сьогодні це відкрита й брутальна агресія».
Своєю чергою, міністр європейських справ Великої Британії Девід Лідінгтон заявив: «Я сподіваюся, що ми будемо одностайні, закликаючи Росію відвести війська на місця їх дислокації та утриматися від подальших дій агресії. Я також сподіваюся, що ми зможемо послати дуже чіткий сигнал, що шлях вперед — прямий контакт між керівництвом Росії та України. Я впевнений, що ми чітко скажемо, що, якщо російський уряд буде продовжувати робити те, що робить зараз, Росія за це заплатить. Це найсерйозніша загроза європейській безпеці з часів „холодної війни“».
Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес підкреслив: «В Україні на півострові Крим відбувається вторгнення Росії й де-факто окупація. Військові дії Росії в Україні або загроза їхнього застосування впливають на всю європейську безпеку. Естонія, як і Рада Безпеки ООН, підтримує також направлення в Крим спостерігачів міжнародних організацій».
Лаконічною була заява міністра закордонних справ Швеції Карла Більдта: «Коли російські війська вимагають, щоб українські військові здали зброю, цілком очевидно, що йде військова окупація».
Зі свого боку, Святий Престол закликав молитися за Україну в цей складний для неї час. Папа Франциск: «Закликаю всі складові частини країни працювати над подоланням розбіжностей і спільно будувати майбутнє держави, звертаюся до міжнародної спільноти із закликом підтримати кожну ініціативу на користь діалогу та згоди».
Президент США Барак Обама продовжував підтримувати дипломатичне розв’язання кримського конфлікту, хоча й водночас приймав відповідні санкції: «Запропонований референдум про майбутнє Криму стане порушенням Конституції України та міжнародного законодавства. Існує спосіб врегулювати цю кризу, впустити міжнародних спостерігачів на всю територію України, зокрема в Крим, аби забезпечити дотримання прав усіх українців, у тому числі етнічних росіян, а також розпочати консультації між російським урядом і Україною за участю міжнародної спільноти»409.
Держдеп США оприлюднив на своєму сайті документ President Putin’s Fiction: 10 False Claims about Ukraine («Вигадки президента
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Анексія: Острів Крим», після закриття браузера.