Читати книгу - "Химерне сяйво"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Насправді, не думаю, що він належить будь-кому, окрім себе самого, — сказав Двоцвіт.
— Так, — сказав Ринсвінд невпевнено.
— Ну ось і все, — сказав Двоцвіт. Він простягнув чарівникові руку.
— Прощавай, Ринсвінде. Я надішлю тобі листівку, коли дістануся додому. Чи щось інше.
— Гаразд. Щоразу, як будеш неподалік, тобі обов’язково хтось підкаже, де мене знайти.
— Гаразд. Що ж. Ось і все.
— Так.
— Еге.
Двоцвіт піднявся трапом на борт корабля під нетерплячі вигуки команди матросів.
Почулися удари барабана, і корабель поволі рушив з місця вперед, у каламутні води Анку, які тепер піднялися до свого звичного рівня, а там піймав хвилю відливу, що понесла його у відкрите море.
Ринсвінд спостерігав, аж доки корабель не став маленькою цяткою на горизонті. Тоді чарівник глипнув вниз на Багаж. Той витріщився на нього.
— Слухай, — сказав Ринсвінд. — Іди собі. Я передоручаю тебе тобі ж самому, ясно?
Він повернувся до нього спиною і пішов геть. Через пару секунд він почув, як позаду тупотять малі ніжки. Він рвучко обернувся.
— Я ж сказав, що ти мені не потрібен! — визвірився він і дав йому копняка.
Багаж осів на землю. Ринсвінд повернувся і пішов.
Він пройшов кілька ярдів, зупинився і прислухався. Жодних звуків. Він обернувся і побачив, що Багаж сидить там, де він його залишив. Він весь наче зіщулився. Якусь мить Ринсвінд вагався.
— Ну, добре, — сказав він. — Ходімо.
Повернувся до нього спиною і попрямував до Академії. Через кілька хвилин Багаж, здавалося, дійшов якогось висновку, знову випростав ніжки і потупцяв слідом. Певно, зрозумів, що в нього невеликий вибір.
Вони покрокували вздовж пристані і далі, до міста — дві цятки на пейзажі, який ставав дедалі меншим, і який — з тим, як вони віддалялися, захопив також крихітне судно, що вирушило в далеке плавання безкраїм зеленим морем, котре було лиш частиною блискучого океану, який оперізував оповитий хмарами Диск — на спинах чотирьох слонів-гігантів, котрі й самі трималися на панцирі велетенської черепахи.
Яка незабаром стала блискіткою серед зірок — і щезла.
КІНЕЦЬ
Примітки
1
Гра слів «free launch» (самозапуск) та «free lunch» (безкоштовний обід), що відсилає нас до фрази «безкоштовних обідів не буває» (there ain’t по such thing as a free lunch), що належить економістові Джону Кеннету Гелбрейту і була ключовою у науково-фантастичному романі Роберта Гайнлайна «The Moon Is a Harsh Mistress». — Прим. пер.
(обратно) 2«With the Wee Willie Winkie candlestick in his hand» — посилання на дитячий віршик Матінки Гуски з традиційною ілюстрацією Віллі, що підіймається сходами, тримаючи перед собою свічник. — Прим. пер.
(обратно) 3Обіграна одна з можливих назв давньоєгипетської «Книги мертвих», а також те, що в Британії донедавна паби відкривалися після одинадцятої. — Прим. пер. і конс.
(обратно) 4Не будемо їх описувати детально, адже навіть наймиловидніші з них були схожі на гібрид восьминога з велосипедом. Загальновідомо, що потвори з небажаних всесвітів постійно шукають вхід до цього всесвіту, який, мовою парапсихології, є таким собі еквівалентом зручного для автобусів та ближчого до магазинів розташування. — Прим. авт.
(обратно) 5Одним із популярних англійських звичаїв є присвоєння маєткам власних назв. Dunmanifestin (від англ. «done manifesting», тобто «відтепер не являтимуся людям») — відсилає до традиційної британської назви маєтків «Dunroamin» (від англ. «done roaming», тобто «відтепер залишатимуся тут, удома»). Водночас це і гра словами на іншому рівні: у шотландській та ірландскій мовах «Dun-» означає «пагорб» чи «замок» і додається до топонімів, — тож таким чином «Dunmanifestin» означає «Пагорб (або замок) божественних явлень». — Прим. пер. і конс.
(обратно) 6Парафраз до цитати з Семюеля Джонсона «Якщо чоловік втомився від Лондона, він втомився від життя...» (1777). Пратчетт також обігрує цю цитату в романі «Морт», коли йдеться про втому від Анк-Морпорка. — Прим. пер.
(обратно) 7Назва відсилає до праць Сесілі Мері Баркер (1895-1973) — у своїх книжках, зокрема у «The Book of the Flower Fairies» (1927), вона малювала дітей у костюмах численних рослинних фей й писала про них вірші; все це дуже віддалено стосувалося фольклорних фейрі. — Прим. конс.
(обратно) 8Тут посилання не лише на відому усім казку про Червоний Капелюшок, але й на фольклорних персонажів, що відомі у Йоркширі — т. зв. «Червоних Шапок», злих ґоблінів. — Прим. конс.
(обратно) 9Таум — базова одиниця вимірювання магічної сили. Такою загальноприйнято було вважати обсяг магії, достатній, щоб начарувати одного невеликого білого голуба або три звичайні більярдні кулі. — Прим. авт.
(обратно) 10Молодші читачі можуть уже не пам’ятати популярні наприкінці
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Химерне сяйво», після закриття браузера.