Читати книгу - "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"

3. Стосовно права власності ст. 386 ЦК встановлює дещо обмежені можливості захисту у випадках, коли ще не порушені правомочності власника володіти, користуватися та розпоряджатися майном, але є підстави передбачати можливість порушення цих правомочностей. У таких випадках власник може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Це за змістом відповідає вимозі усунення небезпеки, можливість пред’явлення якої передбачена ст. 1163 ЦК.

1. У разі неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати:

1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

2) відшкодування завданої шкоди;

3) заборони діяльності, яка створює загрозу.

1. Відповідно до ст. 1163 ЦК зобов’язання виникає із факту створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Згідно зі ст. 1164 ЦК на стороні порушника, який створив загрозу життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відповідне зобов’язання виникає «у разі неусунення загрози...». Це не може тлумачитись як обмеження права на судовий захист, передбаченого ст. 124 Конституції [1] і п. 5 ст. 3 ЦК. У даному випадку законодавець визнав за відповідними суб’єктами певні права тільки за умови неусунення загрози, яка створена. Разом з тим слід враховувати, що способи захисту права, встановлені п. 1 і 3 ст. 1164 ЦК (вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози і заборона діяльності, яка створює загрозу), охоплюються вимогою усунення небезпеки, яка може бути пред’явлена уже в разі створення загрози.

2. Що стосується права на відшкодування шкоди, то виникнення його із факту невиконання вимоги про усунення небезпеки на підставі п. 2 ст. 1164 ЦК не виключає виникнення такого права на підставі ст. 275 ЦК (у разі створення небезпеки для життя чи здоров’я фізичної особи) або ст. 1166 ЦК (у разі створення загрози майну фізичної чи юридичної особи). Наприклад, власник, майну якого створена небезпека в результаті дій чи бездіяльності іншої особи, може не вимагати усунення цієї небезпеки від особи, яка її створила, а усунути небезпеку своїми силами і засобами чи доручити їх усунення третій особі. У цьому випадку власник вправі пред’явити вимогу про відшкодування шкоди на підставі ст. 1166 ЦК. Отже, суд не може відмовити у задоволенні вимоги про відшкодування моральної чи майнової шкоди (за її наявності), якщо факт створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи чи майну юридичної особи в суді доведений, але позивачем не надані докази пред’явлення до боржника вимоги про усунення відповідної небезпеки.

1. Шкода, завдана внаслідок неусунення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи, відшкодовується відповідно до цього Кодексу.

1. Ця стаття не формулює норм прямої дії. Вона відсилає до відповідних положень Цивільного кодексу. При цьому мається на увазі застосування положень не тільки ст. 1166 — 1208 ЦК, а й інших положень цього Кодексу.

1. До набрання чинності Цивільним кодексом 2003 р. чітко розмежовувались поняття збитків і шкоди (майнової шкоди): перше із них використовувалось при позначенні одного із видів відповідальності за порушення зобов’язань, а друге — абсолютних прав (на речі, на об’єкти інтелектуальної власності, на майнові праві, на нематеріальні блага). При цьому термін «збитки» використовувався також для позначення одного із способів відшкодування майнової шкоди — відшкодування її шляхом відшкодування збитків. При прийнятті Цивільного кодексу 2003 р. законодавець не без підстав дійшов висновку про те, що категорія шкоди може використовуватись і стосовно порушення зобов’язань. Зокрема, малось на увазі, що закон не повинен перешкоджати відшкодуванню в натурі шкоди, завданої через невиконання чи неналежне виконання зобов’язання. Тому як загальне поняття, що позначає один із наслідків порушення зобов’язань і порушення абсолютних прав, у ст. 22 ЦК використовується поняття шкоди. А відшкодування збитків тепер вважається одним із способів відшкодування шкоди, завданої порушенням як зобов’язання, так і абсолютних прав.

2. Використання терміна «шкода» («майнова шкода») як загального, що позначає наслідки порушення як зобов’язань, так і абсолютних прав, обумовлене також деякою вульгаризацією термінології. Так, збитки можуть бути завдані через пошкодження майна особи. Цю термінологію вирішили спростити. У такий спосіб з’явилося поняття шкоди, завданої майну (ч. 4 ст. 22; ч. 2 ст. 1021 ЦК). Сказати «збитки, завдані майну» було б неприйнятним, бо збитки є категорією, взятою із суспільних відносин, а поняття шкоди може стосуватись і суспільних відносин, і предмета, з приводу якого ці відносини виникли та існують.

3. Ідею визнання категорії шкоди загальною, що стосується порушення і зобов’язань, і абсолютних прав, законодавець послідовно провести не зміг. У ст. 623 ЦК, що поширюється виключно на випадки порушення зобов’язань, йдеться про