Читати книгу - "Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Споришев переважно просто слухав, дозволяючи Подобному виговоритися. «Мені подобається, що він береться за все, — вів далі молодший шпигун. — Я також йому чимало наобіцяв: що в мене налагоджені зв’язки у Торговому представниці, маючи на увазі тебе, що ти можеш продавити угоди. Я годую його порожніми обіцянками».
«Дідько, — втрутився Споришев, явно не в захваті від перспективи залучення до операції з Пейджем, — тоді він писатиме мені».
Подобний сказав своєму напарнику про це не хвилюватися. Він не тягтиме його в цю прірву. Але ви зрозуміли, як почувалися ці двоє російських шпигунів. Дурість операції з Картером Пейджем свідчить про те, наскільки жалюгідними були вони в обраній ними професії. До прикладу, вони могли б також бути бухгалтерами або вчителями хімії. Два дні по тому Подобний і Споришев почувалися так, ніби переживали кризу буття. Яке лихо! Подивіться на нас! Ось що значить бути шпигуном однієї з найбільших країн на землі. «Я просто зараз сиджу і їм печиво… в розташуванні головного ворога, — скаржився Подобний Споришеву 10 квітня 2013 року. — Дідько! Це не те, про що я думав [коли пристав на це] навіть і близько. [Я думав, це буде трохи схоже] на фільми про Джеймса Бонда. Звісно, я не літав би на вертольотах, але як мінімум вдавав би з себе когось так».
Споришев був не в настрої підбадьорювати свого протеже. «Я також думав, що принаймні зможу поїхати за кордон з іншим паспортом», — сказав він із зітханням.
У той час, як нібито елітні шпигунські агентства Росії заморювали нудьгою до півсмерті своїх агентів під прикриттям, а ФБР поклала край їхнім в’ялим зусиллям з вербування в Нью-Йорку, Сполучені Штати зазнали ще однієї спроби іноземного шпигунства. І вона була не лише безумно успішною, але ще до дідька веселою. Новий таємничий шпигун заявив про себе в перший тиждень лютого 2013 року, надіславши з власної ініціативи викрадену електронну кореспонденцію і файли кільком другорядним медіа. Зламані файли містили скріншоти електронного листування між родинами колишніх президентів Джорджа Г. В. Буша і Джорджа В. Буша. Хакер назвав Бушів «маріонетками ілюмінатів», щоб це не означало. Були також скріншоти з плодами найновішого захоплення В. Буша: він пробував свої сили в малюванні. Хакер злив автопортрет В. у душі, і ще один, на якому той сидів у ванній. Вебсайт «Смокінг ган» не гаяв часу, щоб паралельно до свого стандартного набору компроментуючих фотографій заарештованих розтріпаних знаменитостей, завантажити картини і фотографії Джорджа Г. В. з його нещодавнього перебування в лікарні, а також електронне листування, завдяки якому викрилося кілька відносно невинних родинних таємниць.
У ЗМІ найбільше кпинили з олійних полотен. «Я розглядав ноги й пальці колишнього президента у ванній, і мені стало легше від того, що тепер В. перебуває під впливом Люсьєна Фрейда35, а не Діка Чейні», — заявив наступного дня колумніст «Нью-Йорк таймс» Морін Дауд. Мистецький блог «Таймс» також виступив з напівжартівливою критикою: «Форми виписані ретельно, але незграбно, що і робить їх привабливими. Усе зображено без прикрас, не дуже реалістично, однозначно без перевантаження деталями. Психологічно, полотна натякають, що чоловік, художник, не соромиться свого тіла».
Усе це нагадувало невинну розвагу, аж до дивного водяного знака, що перетинав кожен знімок і гласив: «Гуччифер».
Через місяць, коли хакер отримав доступ до електронних акаунтів колишнього держсекретаря Коліна Павелла, жарти Гуччифера стали значно похмурішими. «Буше, ти горітимеш у пеклі, — йшлося у новому пості Павелла на його фейсбук-сторінці. — Убий ілюмінатів! Світ завтрашнього дня буде вільним від ілюмінатів або не існуватиме взагалі!» Гуччифер не обмежився фейсбучною сторінкою Павелла. Він надіслав дюжині новинних агентств електронного листа з AOL-акаунта колишнього держсекретаря, у якому йшлося: «Кров жертв теракту 11 вересня на моїх руках».
Три дні по тому сайт «Вікілікс», який раніше називався «Криптом», разом зі «Смоукінг ган» і державною російською медіакомпанією РТ отримали від Гуччифера нове послання, в якому повідомлялося про злам акаунта Сідні Блюменталя, який був довіреним першим радником у Білому домі часів Клінтона. «Онлайн-пранкер, відомий як «Гуччифер», перетнув партійні лінії і зламав AOL-акаунт колишнього помічника Білла Клінтона», — повідомлялося у «Нью-Йорк дейлі ньюз». Кілька днів пізніше безліч репортерів, співробітників конгресу і політичних діячів отримали електронною поштою розсилку, джерелом якої незбагненним чином був AOL-акаунт дружини актора сіткома «Уповільнений розвиток» Джефрі Тембора. Матір Божа! У вкладенні було чотири приватних і конфіденційних записки, які Блюменталь надіслав Гілларі Клінтон після нападу на місію Сполучених Штатів Америки в Бенгазі, Лівія. Гуччифер злегка видозмінив записки, але тільки їх зовнішній вигляд. Записки оформлені в улюбленому хакерівському і явно гидкому шрифті Comic Sans, під який було підкладено рожеве тло.
Власне, вже саме існування записок викликало в Білому домі справжню печію. Блюменталю, як відомо, відмовили в посаді в Державному департаменті, оскільки він вважався найбільш затятим прибічником Гілларі Клінтон, який нищив Барака Обаму під час праймеріз 2008 року. Експерти Обами не дуже зраділи, коли дізналися, що державний секретар Клінтон регулярно отримувала інформацію й поради від Блюменталя. Оприлюднення цього електронного листування могло викликати нові запитання від дурнуватих республіканців у Палаті представників щодо трагічного і смертельного інциденту в Бенгазі. Слід зауважити, що досить либоко на дні у розповіді «Смоукінг ган» крився дивний, майже непомічений на той момент факт. «Записки Блюменталя й електронні листи Клінтон, — повідомляв «Смоукінг ган», — надійшли їй на недержавну електронну адресу через вебдомен clintonemail.com». Вебсайт «Гаукер» зловісно, але явно однозначно, тлумачив, навіщо б Гілларі Клінтон використовувала приватний електронний акаунт для ведення напівофіційних справ. «Здається, не так багато підстав використовувати приватний електронний обліковий запис, окрім як спробувати захистити своє спілкування з Блюменталем від допитливих очей заявників [відповідно до «Закону про свободу інформації»].
Керівництво російського РТ історію з Блюменталем роздуло до величезних масштабів. Обережні редактори журналу «Форбс» надрукували невеличку статтю про висвітлені РТ матеріали і в такий спосіб змогли розповісти про зміст записок Блюменталя, але зробили це не в лоб. «РТ, виступаючи пропагандистською зброєю путінського режиму... основну увагу приділяє двом з чотирьох зламаних листів, цитуючи конфіденційні джерела про напад на консульство США в Бенгазі, — йшлося у «Форбсі» в березні 2013 року. — Варто застерегти читачів, що ці найперші і неповні повідомлення про зламані електронні листи можуть бути сфабриковані кимсь, хто має прихований
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу», після закриття браузера.