Читати книгу - "Брехня, Надія Борзакова"

- Ні, але у тебе відповідний вираз обличчя.

- Якщо б я була на твоєму місці, тобі б це сподобалося?

Вона відвела погляд.

- Просто будь обережнішою, - я не тиснула. Ніколи, хоч як це бувало складно. Підфарбувала губи, і ми повернулись назад. Подумки поставила галочку якомога докладніше поговорити з сестрою про Влада пізніше.

Незабаром настав час прощатися з музикантами і Тоні.

- Я радий, що ти щаслива, Вікі, - серйозним тоном прошепотів на прощання Тоні. А потім в звичній манері додав: - Але як він буде тебе кривдити - телефонуй. Я своєму зайчику скажу-он його та-ак обробить.

Потім він знову мене поцілував і приєднався до своїх підопічних.

Офіційна частина вечора закінчена і ми - втомлені, але щасливі не зважаючи на прикрий інцидент пішли по домівках.

- З Владом цим щось робити треба, - сказав в машині Артем.

- Він міг розгубитися, звичайно, - припускаю, - але все одно це не діло. Днями поговорю з нею.

- Або я можу з ним.

- Тьома, ну що ти йому скажеш? Що він боягуз? Олю залишити в спокої накажеш? Чому це допоможе... Тільки стосунки з нею зіпсує. Вона сама повинна зрозуміти, в якій ситуації може опинитися поруч з таким кавалером. І думаю, вже розуміє...

- Звідки ти у мене така мудра?

- Хтось же повинен, - він перекинув мене на сидіння, смачно поцілував і почав лоскотати. На якийсь час я про все забула.