Читати книгу - "Ти не мій брат, Ханна Еванс "

" Скільки ж сили у моєї крихітки... "

Далі Настя говорить те, що пришвидшує пульс.

 - Артур мій! Чуєш? Він мій, навіть думати не смій про нього! Ти мене зрозуміла?!

Стовбенію, тоді далі хапаю мою дівчинку і закидаю до себе на плече. Боюсь після цієї ситуації, доведеться довго все пояснювати Насті. Але тільки не тут, не перед усіма. Краще поговорити вдома. Але я й забув, яка моя дівчинка вперта. Спочатку пручається і не хоче сідати у таксі, тоді вилазити. Знову закидаю на плече, не хочу тут спорити. А коли доношу до дверей, моя дівчинка каже те, що боляче щіпає десь усередені.

 - Та хто ти такий? Яке ти взагалі маєш право, зі мною так поводитись?

Закриваю двері і ривком опускаю "втікачку" на землю. Настя скрикує, а я нависаю зверху.

 - Хто я такий? Ти знущаєшся, "втікачко"?!

Вона щось говорить про Карину... Не можу слухати цих дурниць, перебиваю.

 - Настя, "втікачко", досить все ускладнювати. Ти моя дівчина. Більше того, я тебе кохаю. Я закоханий настільки, що розум втрачаю. Розумієш?

Бачу як від моїх слів у неї змінюється погляд, міміка...

" То ось, що хотіла почути моя дівчинка. Напевно, тому й не відповідала на повідомлення. От я дурень. Доводиться ще все пояснити про тих дівок. А тоді усміхаюсь, адже моя Настя мене ревнує. Вона сьогодні навіть наважилась на бійку, через мене. Не пішла, не залишила, не втекла.

Від цього, емоції беруть верх наді мною. Арс мав рацію. Адже така Настя, подобається мені ще більше. Та здавалося б, куди вже більше? Але моя дівчинка з кожним разом, захоплює мене ще більше і більше. У мене від неї, "дах зносить". Як же вставляють її слова.

" Артур мій... "

Настя соромиться, а я пливу. Вже давно потонувши у почуттях до неї. Кажу знову, як кохаю. Кохаю так сильно, до болю та втрати розуму. А коли моя дівчинка відповідає, що теж... Більше себе стримати не можу. Все нутро тягнеться до неї і я впиваюсь у її вуста, які так мене манять.

Торкаюсь руками до тіла, спочатку через сукню. Вона не заперечує... Вставляє від цього ще сильніше, торкаюсь до грудей і не можу стримати свій рик. Здається, що я вже зійшов з розуму. Тоді опускаюся нижче і зупиняюсь, ніби хочу стримати свого внутрішнього звіра. А коли Настя каже...

 - Не зупиняйся. 

Мене підриває, я продовжую. Коли мої пальці опиняються всередині, відчуваю яка Настя мокра. Мене бомбить, знову цілую. Вона торкається до мого тіла, скидає футболку.

" Бл*ть, як же мені це подобається. "

А тоді веде нігтями по спині, не витримую, хапаю на руки і несу у спальню. Роздягаю і постійно цілую. Бачу мою дівчинку голою.

Мені кінець, я весь горю. Так хочу Настю. Вона розстібає мій ремінь, усміхаюсь. Сам скидаю джинси і боксери. Бачу як моя крихітка дивиться на мене, яка вона збуджена. Помічаю, як заливається фарбою, соромиться. Усміхаюсь, нависаю зверху і цілую. Опускаюсь до грудей губами, насолоджуюсь смаком моєї дівчинки. Тоді нижче, торкаюсь до її клітора і починаю рух язиком. Бачу як Насті подобається, я теж кайфую разом із нею. Відчуваю як їй добре. Тоді вона починає тремтіти. Знаю, ще трохи, адже я її відчуваю. А тоді Настя кінчає з голосним криком. Така мокра від оргазму з палаючим поглядом і до одуріння сексуальна. Вона соромиться...

" Не дозволю соромитись, коли вона така : справжня, моя... "

Знову накидаюсь на губи і цілую. Так, я ненаситний і дуже голодний по моїй дівчинці. Нависаю зверху, швидко хапаю презерватив і впираюсь у її проміжність. Помічаю погляд Насті, хвилюється.

" Боїться мене? У чому справа? "

Зупиняюсь.

 - Артур... Я... 

 - Ти що?

 - У мене...

Розумію, про що саме хоче сказати.

" Бл*ть у моєї дівчинки це вперше, я перший... "

Думав, відчував, але все - таки боявся. Раптом вона була щаслива без мене. А мій друг не зізнавався у цьому.

 - Не продовжуй... Я зрозумів...

Мене ковбасить від задоволення не лише фізичного, а й душевного. Та я бл*ть, взагалі кайфую. Настя моя... Тепер стане остаточно і назавжди моєю. Тільки я можу насолоджуватися моєю дівчинкою, її смаком.

 - Я обіцяю бути обережним Настю, "втікачко"... Моя "втікачко"...

Тоді легко входжу, стримуватися не вистачає сил, але стараюсь.

" Як же туго... Бл*ть... "

Знаю, їй боляче. Стримуюсь з усіх сил, бачу як Настя сіпається, цілую, всмоктую. Хочу, аби вона відчувала не лише біль. Тоді входжу глибше і ще...

Криє, мене так криє. Штовхаюсь сильніше і опиняюсь усередині.

Від оргазму який накрив, хочеться одразу кінчити. Нарешті Настя моя... Тільки моя. Як же я довго про це мріяв. Так, бл*ть, мріяв, або й мріяти не міг. Але тепер все змінилось... Настя моя і це остаточно. Більше ніяк, далі щоб не було, не відпущу мою дівчинку. Та все, що можу видавити зараз.

 - Вибач...

Далі вона сама мене цілує...

Захотілося показати, що у цей момент відчував Артур... 

Сподіваюсь, вам цікава його версія... 😉 

Так, як до цього моменту ми йшли довго, то ось ще продовження цієї гарячої ночі і наступного не менш гарячішого ранку...

 Пишіть про свої враження...

 Приємного читання і вибачте за довгі затримки... 

Тільки ваша, Ханна Еванс❤️

Гортайте далі...