Читати книгу - "Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів"

Вперше про криміналістичну характеристику як елемент методики згадують Л. Сергєєв (1966) та О. Колесніченко (1967). Однак у їхніх працях вона недостатньо розкрита, спірним виявилися і самі визначення. З’явившись наприкінці 60-х років ХХ ст., поняття “криміналістична характеристика злочинів” привернуло до себе увагу багатьох провідних учених-криміналістів, що досліджували теоретичні та практичні питання методики розслідування окремих видів злочинів.

Визнанням криміналістичної характеристики як наукової категорії криміналістики було включення до програми курсу “Криміналістика” (для юридичних інститутів і юридичних факультетів університетів) самостійної теми “Криміналістична характеристика злочинів”. У підручниках з криміналістики з’явилися розділи, присвячені цій темі. Дискусії відносно криміналістичної характеристики, що й досі тривають, мають здебільшого дві мети: виявити, що є суттєвим для цього поняття, і визначити коло основних складових криміналістичної характеристики злочинів.

4.2.2. Поняття і наукові основи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

Криміналістичну характеристику злочинів слід розглядати у теоретичному і прикладному аспектах. У теоретичному аспекті криміналістична характеристика — це наукова категорія криміналістики. У зв’язку з цим вона повинна мати своє загальне поняття, визначення (дефініцію), внутрішню структуру, посідати певне місце у системі криміналістики та виконувати певні функції. У прикладному аспекті криміналістичну характеристику потрібно подавати у вигляді описів, таблиць, схем, графіків, комп’ютерних програм тощо.

На сьогодні серед учених-криміналістів єдиної думки щодо поняття криміналістичної характеристики немає. В основному дискутуються такі питання: загальне поняття, визначення (дефініція), кількісний та якісний склад елементів, місце криміналістичної характеристики злочинів у системі криміналістики. Криміналістична характеристика — одна з нових категорій у криміналістиці. Незважаючи на те, що в літературі наводиться багато визначень криміналістичної характеристики, ця категорія є предметом суперечок і досліджень багатьох учених і практиків. Уперше щодо криміналістичної характеристики та її елементів висловився О. Колесніченко. Значну увагу цій проблемі приділяли О. Васильєв, Р. Бєлкін, І. Герасимов, М. Селіванов, М. Салтевський, В. Танасевич, О. Філіппов, М. Яблоков, І. Возгрін та ін. Аналіз викладених у юридичній літературі поглядів на загальне поняття криміналістичної характеристики злочинів дає змогу зробити висновок, що під криміналістичною характеристикою злочинів слід розуміти у певний спосіб упорядковану сукупність даних (відомостей) про криміналістично значущі ознаки злочинів.

Криміналістична характеристика — це загальна категорія методики розслідування окремих видів злочинів, вона є першим елементом її структури і тому має принципове значення. Кожний злочин має багато різних ознак. Одні з них важливі для кримінально-правової кваліфікації злочину, правильного вирішення кримінальної справи, інші — для прийняття кримінально-процесуальних рішень, треті — для розслідування і розкриття злочину тощо. Цей поділ відносний, оскільки всі ознаки взаємопов’язані між собою.

Ще одним з дискусійних питань є погляд на конструювання визначення (дефініції) криміналістичної характеристики злочинів. Автори запропонованих дефініцій криміналістичної характеристики по-різному розглядають зовнішню будову і внутрішній зміст поняття. Можна навести визначення криміналістичної характеристики, які зустрічаються в підручниках з криміналістики.

Криміналістична характеристика — це сукупність взаємопов’язаних загальних, індивідуальних ознак злочину, які виявляються в основному у способі, механізмі та обстановці його вчинення, в окремих рисах особи, його суб’єкта, а інколи і в інших ознаках злочинної дії (М. Яблоков, 1980). Криміналістична характеристика становить систему опису криміналістично важливих ознак виду, групи та окремого злочину, які виявляються в особливостях способу, механізму та обстановки їх вчинення (І. Герасимов, 1990). Криміналістичною характеристикою є сукупність таких даних, які сприяють розкриттю злочину, мають криміналістичне значення (І. Пантелєєв, 1988).

Криміналістична характеристика, на думку В. Танасевича та В. Образцова, це сукупність даних стосовно механізму вчинення злочину, засобів відображення, відображуваних, відображаючих об’єктів, які взаємодіють між собою, особливостей та джерел інформації, яка має значення для розкриття певних категорій злочинів за допомогою застосування зумовлених ними криміналістичних засобів, прийомів і методів, а також розробки наукових рекомендацій щодо оптимального вирішення цього завдання (1977).

Криміналістична характеристика, на думку Р. Бєлкіна, повинна включати характеристику вихідної інформації, системи даних стосовно способу вчинення і розкриття злочину та типових умов його застосування, особи очевидного злочинця, очевидних мотивів і мети злочину, окремих обставин здійснення злочину (місце, час, умови). В. Гавло визначає криміналістичну характеристику як поняття різного ступеня абстракції (1979). В. Шиканов у криміналістичній характеристиці вбачає вірогідну модель, що використовується слідчим як об’єктивна інформація (1983).

Криміналістична характеристика, згідно з О. Колесніченком, це система відомостей про криміналістично значущі ознаки злочинів певного виду, що відображає закономірні зв’язки між ними і служить побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідування. М. Салтевський вважає, що криміналістична характеристика — це інформаційна модель, що становить собою якісно-кількісний опис типових ознак конкретного виду (групи) злочинів. В. Гончаренко, Г Кушнір, В. Подпалий запропонували таке визначення: “Криміналістична характеристика — ідеальна сукупність криміналістично значущих елементів і їх ознак про закономірності механізму конкретного виду злочину і закономірності формування джерел доказової інформації, що сприяють швидкому і ефективному розкриттю та розслідуванню злочинів”. Таким чином, криміналістична характеристика — не просто опис, інформація стосовно криміналістично важливих ознак, а кількісно-якісний опис, який відображає кореляційні зв’язки між ознаками, дає змогу будувати прогностичні моделі розслідуваних подій, а також криміналістичні версії стосовно розшукуваних об’єктів, конкретних осіб, причетних до злочину.

Отже, криміналістична характеристика — це модель системи зведених відомостей про криміналістично значущі ознаки виду, групи або конкретного злочину.

Позитивними ознаками запропонованої дефініції є такі положення:

• запропонована дефініція чітка і лаконічна;

• інформацію про ознаки упорядковано в модель. Модель — це штучно створений об’єкт у вигляді схеми, малюнка, логіко-математичних знакових формул, фізичної конструкції тощо, який стосовно досліджуваного об’єкта відображає і відтворює в простішому, зменшеному вигляді структуру, властивості, взаємозв’язки і відношення між елементами цього об’єкта, безпосереднє вивчення якого пов’язано з певними труднощами, великими витратами коштів і енергії або просто недоступне. Моделювання полегшує процес отримання інформації про предмет, що нас цікавить;

• у модель зведено не будь-яку сукупність відомостей про криміналістично значущі ознаки, а їх систему, тобто об’єднано взаємопов’язані і розміщені у відповідному порядку елементи (частини) цілісного утворення;

• дотримано інформаційний підхід;

• запропоноване визначення наочно і стисло формулює основний зміст поняття криміналістичної характеристики злочинів.

Вчення про криміналістичну характеристику злочинів як вихідна теоретична і інформаційна база побудови методичних рекомендацій є складовою завершального розділу криміналістики — криміналістичної методики. Загальні положення криміналістичної характеристики входять як важливий компонент до загальнотеоретичної частини криміналістичної методики. Криміналістична характеристика окремої категорії злочинів є елементом структури методики їх розслідування.

4.2.3. Основні елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

Найбільш дискусійним