Читати книгу - "Історія держави і права України"

чіткого поділу на кримінально-процесуальне й цивільно-процесуальне. Однак у XVIII ст. проявляється тенденція застосування обвинувально-змагального процесу при розгляді цивільних справ і слідчого (інквізиційного) при розгляді справ кримінальних. Процес з цивільних справ починався з позовної заяви, яка вже за доби гетьмана Д. Апостола мала подаватися в письмовій формі. Кримінальні справи порушувалися потерпілими, зацікавленими особами або державними органами. Судовими доказами вважались: власне зізнання, показання сторін, свідків, речі, документи, присяга. На стадії попереднього слідства у кримінальних справах для одержання доказів могли застосовуватися тортури й побиття. Однак від них звільнялись панівні верстви, особи духовного сану. Рішення і вироки можна було оскаржити у вищестоящі інстанції. При судах діяли адвокати. Судові рішення виконували спеціальні судові виконавці — возні.

* * *

У результаті національно-визвольної війни 1648–1654 рр. була створена українська національна держава, яка отримала міжнародне визнання. Приєднання її до Московської держави прирікало Україну на поступове обмеження й ліквідацію її автономії. Співіснування демократичної у своїй основі української козацької держави й абсолютистсько-монархічної Росії було можливе лише як тимчасове об’єднання, як реакція на зовнішньополітичні фактори. Своєрідність державного ладу Гетьманської держави полягала в тому, що тут тісно переплітались демократичні й монархічні начала, в основу системи управління був покладений військово-адміністративний устрій.

Характерним для України даного періоду є процес створення власної національної системи права. Важливе місце серед джерел права даного періоду належить гетьманським статтям, які були своєрідними конституціями гетьманської держави. Щоправда, вони дедалі більше обмежували саму державність Гетьманщини. Обмежувалась і сфера застосування гетьманського законодавства, яке все більше витіснялося законодавством царського уряду. Спроба власної української кодифікації права не набула завершеності і законодавчого оформлення через утрату Україною державності.

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте процес створення Української національної держави. Прочитайте додані до теми матеріали, що містять текст Декларації його королівської милості Війську Запорозькому” від 8 серпня 1649 р., яка отримала назву Зборівського договору. Використовуючи отримані з курсу теорії держави і права знання основних та додаткових ознак держави, проаналізуйте текст договору на предмет юридичного визнання в ньому козацької державності.

2. Дайте власне пояснення, що спричинило звернення Б. Хмельницького до Москви за військовою та дипломатичною допомогою. Познайомтеся із змістом Статей Б. Хмельницького (березень 1654 р.) та Жалуваної грамоти царя Олексія Михайловича Війську Запорозькому на збереження його прав і вольностей від 27 березня 1654 р. (додаються). Охарактеризуйте зміст Переяславсько-Московської угоди 1654 р. та процедуру її укладання. Які існують погляди на відносини України з Росією за цією угодою? Розкрийте їх. Які наслідки для України мав Переяславсько-Московський договір?

3. Розкрийте зміни у суспільному устрої та складіть схему суспільного ладу України після Визвольної війни.

4. Прочитайте Універсал Михайлові та Іллі Рубцям на володіння селами і хуторами у Стародубському повіті (додається). Охарактеризуйте склад та соціально-правове становище “знатного військового товариства”. Розкрийте процес формування, виникнення та подальшого зміцнення “українського панства”.

5. Ознайомтеся з універсалом Б. Хмельницького про підтвердження прав Густинського монастиря на володіння від 15 (25) травня 1655 р. (додається). Розкрийте характер змін у правовому становищі українського духовенства.

6. Проаналізуйте, в чому полягало привілейоване становище козацтва після перемоги у національно-визвольній війні. З’ясуйте характер змін у соціально-економічному та правовому становищі рядового козацтва протягом ХVIІІ століття. Прочитайте уривок з універсалу гетьмана К. Розумовського про заборону перетворювати козаків у підданих від 29 червня 1754 р. (додається) та прокоментуйте його. Поясніть, чим обумовлювалася подальша диференціація козацтва та які фактори, на ваш погляд, спричинили його занепад.

7. З’ясуйте, в чому полягали кардинальні зміни у соціально-правовому становищі селянства. Зробіть порівняльний аналіз правового становища селянства та козацтва. Проаналізуйте акти гетьманської влади та царського уряду (додаються), якими було поновлено феодальну залежність селянства, починаючи від “звиклого послушенства” (Універсал Б. Хмельницького про підтвердження прав Густинського монастиря на володіння 1650 р., Універсал гетьмана І. Мазепи про дводенну панщину 1701 р., Інвентар с. Милостова на Волині з перерахуванням повинностей, які мали відбувати селяни поміщикові 1704 р) і завершуючи встановленням кріпосного права (Указ Катерини II про остаточне закріпачення селян на Лівобережній і Слобідській Україні 1783 р.).

8. Охарактеризуйте зміни у соціально-правовому становищі населення міст. З’ясуйте, в чому їхнє правове становище наближалося до становища державних селян. Проаналізуйте, що спричинило пожвавлення міського життя із середини ХVIІІ ст. Розкрийте зміст та особливості цехової організації ремісничого та гільдійської — купецького станів.

9. На основі вивчення Березневих статей 1654 р. (додаються) проаналізуйте державний лад, що встановився в Україні-Гетьманщині. Охарактеризуйте форму Козацько-Гетьманської держави. З’ясуйте, які республіканські та монархічні засади були притаманними для гетьманського правління та які риси й особливості їх прояву були характери ні на різних етапах існування держави. Складіть схему адміністративно — політичного устрою Козацько-Гетьманської держави.

10. З’ясуйте, до яких заходів вдавався царський уряд задля обмеження гетьманської влади, які імперські органи влади створювалися для управління Українськими землями та розкрийте їхні повноваження. Для цього здійсніть власний правовий аналіз актів царської влади, що додаються до теми (Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії, 10 листопада 1764 р.; Уривок з маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі від 3 серпня 1775 р.).

11. Здійсніть порівняльний аналіз правового статусу, складу та повноважень Генеральної та старшинських Рад в різні періоди існування козацько-гетьманської держави. З’ясуйте, зокрема, коли Генеральна Рада набула ознак органу прямого народовладдя, за яких умов вона набуває певних ознак вищого представницького органу та поясніть, чому вона не стала постійно діючим органом. Поясніть, які існували різновиди старшинських рад, розкрийте їх склад та повноваження. Встановіть, як називався вищий військово-адміністративний орган, за допомогою якого гетьман здійснював цивільну і військову владу; на основі аналізу функцій цього органу зробіть висновок, чи можна його вважати гетьманським урядом. Розкрийте склад та повноваження гетьманських посадовців — генеральної старшини.

12. Охарактеризуйте полково-сотенну систему місцевого управління. Розкрийте склад та повноваження полкових та сотенних урядів на різних етапах існування козацько-гетьманської держави. З’ясуйте, які зміни відбувалися в системі управління територіями та поясніть, чим вони обумовлювалися. Проаналізуйте особливості управління в містах, залежно від їх статусу.

13. Розкрийте склад, компетенцію та порядок роботи сільських судів отаманів та поясніть, чому їх значення поступово зменшилось, а сфера компетенції звузилась до розгляду незначних спорів між козаками. Охарактеризуйте склад, порядок роботи та юрисдикцію сотенних і полкових судів. Для цього уважно ознайомтеся з витягами з Інструкції судам 1730 р., що наводиться до теми. З’ясуйте, як називалася найвища судова інстанція Гетьманської держави, який був її склад, порядок роботи та юрисдикція. Складіть схему судоустрою Козацько-Гетьманської держави до і після судової реформи 1760–1763 рр.

14. Проаналізуйте в чому полягала своєрідність джерельної бази правової системи Гетьманщини. З’ясуйте, чому