Читати книгу - "Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Пішла Ганця по буряки,
А за нею все бурлаки,
А попович попереду:
— Постой, Ганцю, куплю меду.
— Я не хочу меду пити
І поповича любити,
Я бурлака вірно люблю,
Сама йому меду куплю.
— Ой здорова, дівчинонько,
Яка ж бо ти біла,
Десь ти в поле не ходила,
Що не загоріла?
— А я в поле не ходила,
Конопельки терла,
Не бачила миленького,
Трохи я не вмерла.
Я у поле не ходила,
Конопель тіпала,
Не бачила миленького,
Трохи не пропала.
ОЙ МАТИ, МАТИ, ЛЮБЛЯТЬ МЕНЕ ХЛОПЦІ
Ой мати, мати, люблять мене хлопці,
Дають гроші по таляру, жита по коробці,
А я жита не беру, та все самі гроші,
Я поганих не люблю, та все, де хороші.
До мене капітан старостів присилав,
А поручик молодий старостою приходив.
Ой із-за гори сонце сходить,
Там дівчина світом нудить,
Знати на личеньку, що не спала ніченьку,
Знати й на виду, що не спала до ладу.
ОЙ НА ГОРІ ОПЕНЕЧКИ
Ой на горі опенечки,
Сватай мене теперечки,
А зимою — Бог з тобою,
Не буть мені за тобою.
Ой на горі суха гречка,
Дурна дівка, як овечка,
Походила, побродила,
Козаченька полюбила.
А у мого миленького
Ані дров, ні води.
— Прийди, серце, поцілую,
Та й на панщину йди.
Не топила, не варила,
Не буду й топити,
Вивіряла миленького,
Чи не буде бити?
Побив раз — негаразд,
Тіло почорніло,
А й то плакав цілу ніч,
Що в мене боліло.
ДЕР, ДЕР, ДЕРУНЕЦЬ
Дер, дер, дерунець,
Кажуть люди, я не жнець,
Що я в полі не бувала,
Серпа зроду не держала.
А за мною густий ряд,
А за мною піп і дяк,
А за мною, молодою,
Ходять хлопці чередою.
ОЙ МАТИ МОЯ, МАТУСЕНЬКО
Ой мати моя, матусенько,
Нащо мене хорошою родила,
Нащо мені біле личко дарила?
Нельзя мені до церкви пійти,
Нельзя мені Богу помолиться:
Піп мене в вівтар кличе,
А пономар проскури тиче,
А дяченьки задивляються
Та читати помиляються.
ПОЛЮБИЛА КОВАЛЯ
Полюбила коваля,
Та недоля моя.
Я думала, кучерявий,
Аж і чуба нема.
Ой єсть трошки —
Та не кучері.
Уже ж мені шолудиві
Та докучили.
І НЕ БИЙТЕ МЕНЕ, І НЕ ЛАЙТЕ МЕНЕ
І не бийте мене, і не лайте мене,
Коли я вам докучила, заміж дайте мене.
Ой оддайте мене та за кучері,
Уже ж мені шолудиві та й докучили.
Ой оддайте мене за волошина,
Щоб я була молода та хорошая.
ОЧЕРЕТ, ОСОКА, ЧОРНІ БРОВИ В КОЗАКА
Очерет, осока, чорні брови в козака,
Матусенька вродила, щоб дівчина любила.
— Дівчино, люблю тебе,
Та не їж хліба, возьму тебе.
Та не їж хліба, не пий води,
Возьму тебе для вигоди.
— Та нехай не їсть твоя мати,
Коли мене хоче невісткой брати.
А дівчина послушала,
Три дні хліба не кушала.
ОЙ ГОРЕ, БІДА МЕНІ — ПЕРЕРОСЛА ДУЖЕ
Ой горе, біда мені — переросла дуже,
Коли б мене той узяв, що ложечки струже,
І ложечки, й тарілочки, ще й на базар понесе,
Сам себе прохарчує, ще й додому принесе.
ОЙ ІВАН НА ТОКУ
Ой Іван на току,
А я хату мету.
Ой у Йвана чорні брови,
Я за його піду.
Трайда, трайда, трайдашечки!
Люблять мене два Йвашечки.
Один каже: «Жупан куплю».
Другий каже: «Я й так люблю».
Ой люшки-люшки!
Нема Йвана-душки.
Тепер без Івана,
Як рибонька в’яла.
ОЙ ДІВЧИНО-СЕРДЕНЬКО, ЧИЯ ТИ
— Ой дівчино-серденько, чия ти?
Чи вийдеш на улицю гуляти?
— Ой не скажу я, чия я,
Як ти вийдеш в улицю, вийду й я.
— Ой дівчино-рибчино, куда йдеш,
Скажи ж мені правдоньку, де живеш?
— Ото ж моя хата край води
З високого дерева — лободи.
Поставлені кроковки, кроковки
З різаного дерева — морковки.
Поставлені сінечки, сінечки
З різаного дерева — ріпочки.
Нехай моя хаточка з лободи,
Да в чужую, серденько, не веди.
ЇХАВ КОЗАК ІЗ СНОПАМИ
Їхав козак із снопами,
Назнав дівку під копами.
На дівчину задивився,
Йому віз уломився.
Коли б дівчина гарна,
А то руда та погана,
Та й та віз поламала.
— Хоть я руда та погана,
Так мій батько багач:
Сім пар волів на загоні,
На намисті дукач.
— Чорт би убив твого батька
З твоїм батьком багачем.
Наплював я на тебе
Й на намисто з дукачем.
НЕМА ОДНОГО ТЕЛЯТИ
Нема одного теляти,
Пішла дівчина шукати
Пізно вечором.
Ой не найшла та дівчина теляти малого,
Найшла ж вона у садочку попа молодого.
— Чи мені теля шукати,
Чи од попа утікати
Пізно вечором?
Ой став піп її питати,
Став до неї розмовляти:
— Ой дівчино молодая, куда утікаєш?
Поговоримо з тобою, як ся собі знаєш.
— Не хочу ні говорити,
Ані з тобою ходити
Пізно вечором.
Твоя борода дуже довга,
А я дівчина молода да повна.
СИЗИКОВА ГАННА
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Зібрання творів у семи томах. Том 7. Історична проза, статті, матеріали, Микола Васильович Гоголь», після закриття браузера.