Читати книгу - "Дитина від батька мого чоловіка, Олександра Багірова"

- Це не моя турбота, - підморгує мені. - Але ось з доказами проти неї, справи гірші. Мало їх. За замах на тебе сяде. Викрадення дитини теж можна довести. Ще кілька грішків слабо за вуха можна притягнути. А в іншому, мадам усе чужими руками робила. Від щиросердого відмовляється, зображає із себе безневинну жертву і все вимагає змінити їй державного захисника. Грошей на адвоката немає.

- І ти постарався для неї «найталановитішого» вибити? - усміхаюся.

- А то! Лінтюх вищої проби! Двічі з універу мало не вигнали, з горем, сльозами та благаннями закінчив, ось Світлана його перша справа.

- Чудово! – потираю руки. - Спробую переговорити з нею. Є ідейки, як схилити її до відвертості.

- Я тільки за, - йде до дверей. – Тоді погнали до тюремної лікарні. Я по дорозі розповім тобі все, що маємо.

Лікаря, який приймав пологи у Ілони, убив Олексій. Гліб має матеріали. Як він їх нарив, загадка. Але є запис камери відеоспостереження. А організація вбивств Гліба, Олексія – тут глухий кут. Вона не зізнається. Довести зворотне – немає доказів. А мені хочеться, щоб надовго сіла, заплатила по повній. І підозрюю – нам ще далеко не про все відомо.

Водій привіз нас на місце. Сергій проводить мене по похмурих коридорах тюремної лікарні.

- Слухай, є ще одна дивина. Ми, звичайно, докопаємося самі, але час треба. А може тобі вона пробовтається, - Сергій зупиняється біля дверей з гратами.

- Яка?

- Вона з моменту вашого заміжжя переказувала гроші на один рахунок. Не малі суми. А ось кому належить рахунок, з'ясувати не виходить. Хтось дуже постарався. Але це справа часу, фахівці проб'ють. Просто не одна Світлана в нас, інших справ по горло. Може, собі подушку безпеки робила, хто її зрозуміє. Або ще один коханець. Квартиру, яка від батька дісталася, продала, і все на той рахунок пішло. Чуйка підказує, треба копати в цьому напряму.

- Спробую дізнатися, - киваю і заходжу до палати.