read-books.club » Детективи » Тайники розкриваються вночі 📚 - Українською

Читати книгу - "Тайники розкриваються вночі"

287
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Тайники розкриваються вночі" автора Володимир Леонідович Кашин. Жанр книги: Детективи. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 72 73 74 ... 88
Перейти на сторінку:
Лук'янівку до крамниці.

На майдані Перемоги, біля «Аерофлоту», коли таксі стояло в шерензі машин перед закритим світлофором, лейтенант не помітив, як звідкілясь під'їхала й стала майже поряд ще одна машина. Тільки несподівано відчув на собі пильний погляд і повернув голову.

За кермом бежевої «Волги» з кам'яним обличчям, уже дивлячись поперед себе, сидів Божко.

Гармаш мало не зойкнув.

Світлофор відкрив зелене око, і машини посунули Брест-Литовським проспектом[13].

Кілька секунд таксі і бежева «Волга» йшли радіатор у радіатор.

— Гальмуй, — зашепотів Юрій. — Він! Дай проїхати вперед.

Водій умить зменшив газ. Бежева «Волга» виповзла вперед, спочатку тільки на одне колесо, потім наполовину, та ось Божко швидко став віддалятися.

— Давай! — скомандував лейтенант. Таксистом, певно, теж оволодів азарт погоні.

Йому вже не треба було команд і вказівок.

— Усе буде гаразд! — процідив він. — Не втече.

Гармаш сподівався, що інженер заверне на міст і виїде на Повітрофлотське шосе[14]. Як же здивувався, коли «Волга» в'їхала під міст і швидко побігла далі по Брест-Литовському проспекту.

Таксі трохи не зіткнулося з іншою машиною, бо водій, побачивши, що «Волга» поїхала прямо, й собі різко завернув за нею.

Погоня тривала.

Сімдесят кілометрів на годину. Вісімдесят. Більше Божко поки що не давав, боячись, щоб його не зупинив автоінспектор.

Але куди він їде? В Святошино[15]? В Ірпінь[16]? До Гостомеля[17]? Незрозуміло! Невже він думає, що Юрієві набридне ганятися за ним?

За містом стрілка спідометра впевнено полізла за дев'яносто, дотяглася до ста, постояла, повагалася і поповзла далі… Повітря, яке обтікало машину, стало тугим і вже не свистіло, а наче ревло в шпаринах таксомотора. Зустрічні машини тільки ляскали, мов батогами, пролітаючи повз них. Юрій наче фізично відчував вади старенької, спрацьованої у таксопарку «Волги». Водій витискав все, що міг, і вона, хоч і слухалась, але скреготіла й протестувала проти такої гонитви.

Сонце почало сідати, обіч шосе, по чистому полю, вкритому порошею, по грудках стрибали від автомашин кумедні тіні, схожі на зайців.

— Добре веде машину, чортяка! — з якимсь задоволенням промовив водій. — Як справжній шофер!

«На що він розраховує? — билася в голові Юрія думка. — На те, що таксист відмовиться далеко їхати?.. Чи, може, хоче заманити в ліс і там розрахуватися?.. Адже я без зброї, а він, можливо, озброєний…»

З кожним кілометром лейтенант усе дужче впевнювався, що женеться недарма, що це вже не жарти, і така ганебна сцена, як уранці на перехресті, не повториться.

Дві машини одна за одною влетіли в ліс. Сонце застрибало по верхівках дерев.

Водій таксі поглянув на прилади й сумно сказав:

— Кінчається бензин.

Юрій не знав, що робити. Знову гіркота пойняла його. Невже все даремно?! Невже й цього разу викрутиться?!

Дерева миготіли повз них у божевільному коловороті. Юрію здавалося, що вони не просто відлітають назад, а крутяться на бігу, немов танцюють. На щастя, жодної машини назустріч. Хтозна, що сталося б при такій карколомній швидкості.

— Залишається одне, — вигукнув водій. — Спробую притиснути. Не заперечуєте?

Лейтенант погодився.

— Але це дуже небезпечно на такій швидкості. Коли в нього міцні нерви…

— Давай! Давай! — мало не закричав Юрій. — Давай, друже!..

Стрілка тремтливо присунулась до правого краю спідометра. Бідолашне таксі трусилось, мов у лихоманці. Воно насунулося на блискучу бежеву «Волгу», потім відповзло вбік і сантиметр за сантиметром вирівнювалося з нею.

Кілька разів бежева «Волга» виривалася вперед на лікоть, і знову таксі долало цю відстань.

Машини зайняли все шосе, і Юрій благав долю, щоб

1 ... 72 73 74 ... 88
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Тайники розкриваються вночі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Тайники розкриваються вночі"