Читати книгу - "Записки в узголів’ї"

та збирав ягоди, щоб прогодувати себе та свою матір. Врешті-решт хлопчика знаходить батько і забирає їх до столиці.

Судзуші – його суперник, теж дуже гарно грає на цитрі. Одного разу, коли він почав грати, до нього спустилась небесна фея.

(обратно) 86

Сайшьо – звання фрейліни вищого рангу.

(обратно) 87

Цунефуса – начальник Лівої гвардії. Близький друг Сей-шьонаґон. Саме він узяв у авторки рукопис, і всі дізналися про існування «Записок».

(обратно) 88

Юдзу – один із видів мандаринового дерева.

(обратно) 89

Хакама – довгі штани у складку, схожі на спідницю або шаровари.

(обратно) 90

Шіґейшя – молодша сестра імператриці, дружина принца. Оскільки вона мешкала в палаці Шіґешя, то й отримала таке прізвище.

(обратно) 91

Ґійоден – імператорська скарбниця, де зберігались коштовні та відомі музичні інструменти.

(обратно) 92

Асон (асомі) – почесний титул аристократа, загальна назва для осіб вищого рангу.

(обратно) 93

Унохана («заяча квітка») – чагарник, на якому раннім літом розпускаються кетяги білих квітів.

(обратно) 94

То-джіджю: То – китайське читання першого ієрогліфа прізвища Фуджівара. Джіджю – придворне звання, приблизно відповідає камер-юнкеру. Тут мається на увазі Фуджівара-но Кімінбу, родич імператриці Садако.

(обратно) 95

Прізвище Токікара (яп.: 時柄) співзвучне з виразом «дивлячись для кого». Тут використовано гру слів, вимовляючи прізвище, жінка хотіла використати вираз «дивлячись для кого».

(обратно) 96

Дівчата-унеме вибиралися для служби в палаці серед найкрасивіших доньок провінційних чиновників. Унеме служили імператору, супроводжували його кортеж.

(обратно) 97

Час Вівці – приблизно друга година дня.

(обратно) 98

Радник Кінто – Фуджівара-но Кінто, відомий діяч культури. Був відомим поетом, укладав антології; музикант, каліграф.

(обратно) 99

Застави встанавлювали між провінціями і на великих шляхах. На заставах перевіряли мандрівників і їх речі.

(обратно) 100

Мітаке (яп.: 御嶽 «Священна вершина») – гора Кімбусен у префектурі Наґано, де знаходився синтоїстський храм. Паломники іноді усамітнювались на горі Мітаке протягом довгого часу.

(обратно) 101

Храм Кійомідзу («монастир чистої води») – буддійський монастир, що знаходиться в Кіото. Названий на честь водоспаду, що протікає в горах.

(обратно) 102

Кеса – одяг буддійського священика. Довга смуга матерії, що перекидається з лівого плеча під праву руку.

(обратно) 103

Вихід Куродо (яп.: 黒戸) – дослівно «чорні двері», «чорний вихід».

(обратно) 104

Мімінаґуса – ясколка (лат.: Cerastium glomentarium).

(обратно) 105

В японській мові слово «кіку» має два значення: «хризантема» і «слухати». Тут використовується гра слів.

(обратно) 106

Хейдан – смажені пиріжки з начинкою.

(обратно) 107

Мімана-но Наріюкі – жартуючи, чоловік переставляє ієрогліфи в імені, і замість Юкі-нарі, вийшло Нарі-юкі.

(обратно) 108

Сатайбен – придворна посада, головний секретар Лівого департамента.

(обратно) 109

Година Бика – дві години ночі.

(обратно) 110

Менчан цзюнь – онук Циського князя в Китаї, був міністром в царстві Цинь, але одного дня потрапив у немилість і мав тікати разом з декількома супутниками. Вони вже досягли застави Ханьґу, та вона була закрита, оскільки було ще занадто рано. Тоді один із супутників закричав півнем, всі півні тоді почали співати, і ворота відкрились.

(обратно) 111

Бамбук «куре» – бамбук з дуже вузьким листям. У китайській літературі його персоніфікують, часто називають «другом» або «цим паном». Бамбук «куре» ріс в саду біля палацу Сейрьоден.

(обратно) 112

Посадив бамбук в саду і назвав його «цей пан» – цитата з поетичної передмови до вірша, написаного китайською мовою японським поетом Фуджівара-но Ацушіґе.

(обратно) 113

Міномуші (яп.: 蓑虫) – метелик-мешконіс (лат.: Psychidae).

(обратно) 114

Гра «суґуроку» – має китайське походження. Два гравці, кожен має по п’ятнадцять фішок і повинен просунути своїх «коней» на поле суперника, кидаючи кубик. Хто першим це зробить, той і переміг.

(обратно) 115

Гра «ґо» – складна гра в шашки на дошці з багатьма квадратами. Білі та чорні шашки оточують і блокують одна одну.

(обратно) 116

Щипці для «прощального вогню». – «Прощальний вогонь» запалювали в останній день свята Бон. Бамбукові щипці, які використовувалися для цієї процесії, спалювалися, оскільки вони вважалися нещасливими. Звідси й метафора непотрібної речі.

(обратно) 117

О-самбо – ритуальні високі столики для урочистих бенкетів або для підношень богам.

(обратно) 118

Раковина-якуґай – товсті раковини зеленуватого відтінку з чорними цятками. Із них часто робили чарки.

(обратно) 119

Чашечка жолудя – з жолудів виготовляли фарбу для траурного одягу, звідси й неприємні асоціації.

(обратно) 120

Ушіоні – демон з бичачою головою.

(обратно) 121

Танок ґосечі (танок п’яти танцюристів) виконувався одинадцятого місяця з приводу першого поїдання рису нового врожаю.

(обратно) 122

Бог Інарі – бог п’яти хлібних злаків, часто зображається в образі лисиці.

(обратно) 123

Час Змії – дев’ята година ранку.

(обратно) 124

Роса на світанку – це сльози розлуки… – Цитата із твору. Ці сльози, що падають з неба, ллє Ткаля, яка розлучилася з Пастухом. Таданобу навесні прочитав вірш, який відноситься до осені. Цим він і насмішив Сей-шьонаґон.

(обратно) 125

Бог Кацураґі – згідно з однією легендою, божество Кацураґі був такий потворний, що вдень не показувався людям на очі, а саме тому не зміг добудувати моста між горами Кацураґі та Кімбусен, який йому доручив буддійський священик.

(обратно) 126

Церемоніальна завіса (яп.: кічьо) загороджувала знатних дам, коли вони з кимось вели розмову. Згідно з етикетом дивитися на них було заборонено.

(обратно) 127

Бог Тадасу – бог правди.

(обратно) 128

Дадзайфу – велика адміністративна область на півдні Японії.

(обратно) 129

Якуші – Будда, що зцілює від страждань.

(обратно) 130

Манджю – божество мудрості. Зображується сидячим на леві, зліва від Будди.

(обратно) 131

Дхарни (санскр.) – молитви-звертання до богів; різняться залежно від буддійської секти.

(обратно) 132

Танок Суруґа – народний танок східної провінції Суруґа, зображав, як небесна фея спускається на землю.

(обратно) 133

Танок «птахів» – батьківщина цього танцю – Індія. Виконували його чотири дівчини, які були в одязі з пір’я, вони зображували райських птахів.

(обратно) 134

Аодзаші – корж, приготовлений із зеленої пшениці.

(обратно) 135

Ріка Асука – у цієї ріки русло часто змінюється, а тому вона зазвичай асоціюється з мінливим коханням.

(обратно) 136

Цураюкі (Кі-но Цураюкі, 859–945) – відомий поет, укладач поетичної антології «Кокін-вака-шю».

(обратно) 137

Мікадо – імператор.

(обратно) 138

Країна Оварі – провінція, що розташована