Читати книгу - "Забуті історії міст: як багатство та культурний розвиток здобуваються толерантністю"

вони повинні були захищати позицію опонента. Тейлор умів скерувати аргументи колективу в дружніх поєдинках і надихнути їх на співпрацю.

Результати не змусили на себе чекати. У 1973 р. у PARC винайшли лазерний принтер, що підключається через комп’ютерну шину. За допомогою Ethernet, цієї першої у світі локальної мережі, всі комп’ютери, підключені до неї, мали можливість друкувати на одному лазерному принтері.

Того ж року PARC представив перший оснащений клавіатурою персональний комп’ютер. Він мав графічний інтерфейс користувача, де за допомогою миші можна було клікати по вікнах на екрані. Комп’ютер отримав назву Xerox Alto.

Проте керівники Xerox взагалі не зрозуміли, про що йдеться. Генеральний директор компанії Xerox Арчі Мак-Карделл, аудитор за фахом, не був знайомий з новою технологією. Співробітникам PARC повідомили з головного офісу в Нью-Йорку, що комп’ютери ніколи не будуть настільки ж важливі для суспільства, як копіювальні машини.

Батько персональних комп’ютерів: Xerox Alto. Перший комп’ютер серійного виробництва з клавіатурою, мишею, графічним інтерфейсом користувача і програмним забезпеченням для обробки текстів. Файли можна було роздруковувати через мережу Ethernet на лазерному принтері. Це було у 1973 р.

У 1978 р. на конференції Futures Day во Флориді тридцять машин Alto експонували як презентаційні моделі для всіх бажаю­чих спробувати працювати на них. Керівники компанії Xerox із Нью-Йорка, які всі були чоловіками, не дуже зацікавилися пристроями. Натомість їхні жінки почали пробувати користуватися комп’ютерними терміналами, оснащеними мишами. Роберт Тейлор, що прибув на захід інкогніто, зрозумів, що менеджери не сприйняли Alto серйозно. За переконанням керівників Xerox, друк на екрані термінала був роботою для секретарок.

Крім того, компанія Xerox мала жорстку організаційну культуру. Моделі Alto треба було виготовляти в Далласі, де спеціалізувалися на друкарських машинках. Проте даллаські керівники чинили опір виробництву комп’ютерів, адже друкарські машинки продавалися добре і менеджери отримували пристойні бонуси від продажів.

Лише лазерний принтер потрапив у виробництво. Співробітники PARC запропонували головному офісу Xerox в 1979 р. створити свою власну венчурну інвестиційну компанію, яка б почала фінансувати діяльність PARC. У Xerox відмовилися, що стало найбільшою в історії компанії помилкою. Технологію вкрали Білл Гейтс з Microsoft і Стів Джобс з Apple. У 1979 р. Джобс відвідав дослідницький центр PARC. Завдяки акціям Apple він дістав дозвіл зазирнути у святая святих. Джобс робив багато нотаток...

Джобс надихнувся побаченими у PARC графічним інтерфейсом користувача і бітовими картами, які дозволили додати на екран вікна, по яких можна клікати комп’ютерною мишею. Бітові карти, що складалися з пікселів, уможливили шрифти, форматування та графіку. На дисплеї були кумедні іконки для документів і папок. Особливо Джобсу сподобався кошик, але він одразу помітив, як можна зробити його простішим. Кошик з’явився в комп’ютерах Apple моделі Lisa в 1983 р. Microsoft ввів його у користування лише в 1995 р.

Компанія Apple розробила у 1983 р. власний графічний інтерфейс користувача для моделі Lisa, сконструйованої на основі винаходів PARC. Наступного року з’явився перший Macintosh. Apple спростила роботу миші та залишила на ній тільки одну кнопку. Вона також революціонізувала обробку документів на екрані комп’ютера. Користувач зміг переміщати документи у вигляді значків з однієї папки до іншої. Папки своєю чергою нагадували складені один поверх одного документи.

Джобс довів співробітникам Xerox, що вони натрапили на золоту жилу. Він дивувався, чому керівництво Xerox не зацікавилося цими розробками. Колектив PARC розчарувало те, що Xerox не став продавати їхні винаходи. Чарльз Гешке залишив PARC у 1981 р. і створив фірму під назвою Adobe. У ній користувалися винайденою у PARC мовою програмування, що дозволяла створювати документи з текстом і зображеннями, які можна друкувати. Файли можна робити шляхом друку документа у вигляді PostScript-файлу (PS), після чого PS-файл перетворюють на PDF-файл (Portable Document Format). PDF-документи стали в 2001 р. стандартом передачі цифрової інформації в поліграфії.

Таланти перетікали до Apple і Microsoft. Чарльз Симоні прийшов на службу в Microsoft за запрошенням Білла Гейтса. У PARC він працював над розробкою першого текстового редактора Bravo, що працював за принципом WYSIWYG, де букви і розташування тексту повторюється в терміналі в тому ж порядку, як і в фінальній версії надрукованого документа. У Microsoft він був залучений до розробки Word та Windows.

Світ, охоплений мережею

Персональні комп’ютери спричинили революцію у сфері трудової діяльності людей наприкінці 1980-х років. Усе відбувалося на тлі винаходів PARC, а також операційної системи Unix.

Випускник університету Берклі 1966 р Кеннет Томпсон того ж року пішов працювати в лабораторію Bell Labs компанії AT&T для розробки використовуваної в лабораторії операційної системи Multics. Томпсон почав створювати власну операційну систему, що врешті-решт стала першою операційною системою Unix. У 1972 р. Томпсон разом зі своїм колегою Деннісом Рітчі написали Unix розробленою Рітчі мовою програмування C. Завдяки мові програмування C система Unix може використовуватися у багатьох різних комп’ютерних системах.

Мова програмування C поширювалася одночасно з поширенням Unix. Багато інших мов програмування нагадують мову C ключовими словами та синтаксисом, хоча їхній принцип дії та використання відрізняються. Мови програмування C++, C# і Java засновані на мові C.

У 1976 р. Кеннет Томпсон став викладати в університеті Берклі. Там він розробив наступну версію Unix. Коли Томпсон повернувся до Bell Labs, дослідники і студенти