Читати книгу - "Фаренго. Ч. 1. Тінь попередника"

Хвилин двадцять — двадцять п'ять тому за тією он мембраною, — Марков показав на вхід до «червоної зони», — виникло щось схоже на примару… на такий примарний силует. Потім хтось нахабно проліз до захищеного контуру мого персонального комунікатора. Уявляєш? Заліз мені до голови і там проводив недружню агітацію. Це було вороже проникнення. Я би так сказав: вороже проникнення у його найчистішому вигляді. Класичне вороже проникнення, головний техніку Айло. Але всі ваші хитрохвості сканери й монітори нічого в коридорі не зафіксували. Нічого ворожого. В жодному із діапазонів. Нуль. Я, правду кажучи, з такими жартами зустрічаюся вперше. Сержант сказав, що ти в курсі подібних фокусів. Що на це скажеш?

— Так, сіре, ми мали справу з подібними фантомами, — підтвердила Айло. — Тут, на Нолі, розвинута індустрія розваг. Місцеві інженери і психотроніки — великі спеціалісти зі створення розважальних ілюзій та підсвідомої реклами. Деякі сучасні технології дають змогу заслати рекламні образи безпосередньо до мозкових центрів уяви потенційних клієнтів. Такий уплив вони здійснюють на великій відстані. Вони здатні долати бар'єри, фільтри і пригнічувачі. Я вважаю, що джерело ваших видінь слід шукати десь за межами резиденції. Хтось створив і транспортував у ваш мозок наведену візуальну форму або фантом.

— Ага, — кивнув Марков, — а я вже було вирішив, що треба кинути пити. Фантоми, кажеш?

— Різновид проникаючої реклами, сіре. Використовуються гравідинамічні хвилі. Джерело, як правило, важко виявити. Гравітонна пеленгація ще в стадії розробки. Покійна намісниця леді Унно ще минулого року дала нам завдання: розробити системи ефективної протидії таким проникненням. Але, на жаль, вороги нас випереджають у технологіях. Поки що випереджають. Ймовірно, місцеве підпілля добре фінансує розробників у рекламних компаніях. Чимало наших співробітників потерпали від таких психічних атак. Але вороги, як ми пересвідчилися, неспроможні зруйнувати психіку швидко. Небезпеки для вас, сіре, поки що немає.

— А скільки часу їм потрібно для того, щоб зруйнувати психіку?

— Як правило, сіре, від двох стандартних місяців. Усе залежить від типу психіки, від емоційних параметрів особистості, від індивідуальних реакцій і стійкості до певних провокативних образів. На декого ці атаки взагалі не діють, вони їх практично не сприймають. У декого різко загострюється сексуальний потяг. Багато образів тутешньої проникаючої реклами пов'язані з порнографією. Це також місцева специфіка, сер. Місцеві закони не забороняють застосовувати до туристів проникаючу рекламу. Ось і застосовують. Ця планета — щось середнє між океанаріумом, шоу-сіті й галактичним борделем. У секс-індустрії працює чотири мільйони клонів.

— Вражає.

— Я можу, сіре, поставити на ваш внутрішній комунікатор додатковий фільтр. Він буде відтинати від приймальних контурів наведену гравідинаміку. Це нескладно і не вимагає додаткових імплантатів. Вам лише потрібно буде пройти до нашої лабораторії, сіре. Обладнання для встановлення фільтрів досить громіздке, і його незручно переносити. Тут недалеко, на два рівні нижче.

— Потрібно пройти, значить пройдемо, — погодився Марков. Він вирішив, що невелика прогулянка йому не завадить. Його медичні імплантати вже двадцять хвилин як вступили в боротьбу з печією. І, судячи з відрижки, боротьбу цю поки що програвали.

Вийшовши з Айло із «зони», він знову відчув свою сирітську нікчемність під непристойно високими стелями резиденції. У просторих коридорах і на широких ескалаторах була така ж стерильність, свіжість і безлюдність, як і в перший день його перебування у фортеці місцевих Джи Тау. Сріблились підлога і стелі. Стіни вилискували сніговою білизною, відтіненою червоними і синіми вказівними знаками. Комісар і технік спустилися до нижчого рівня, пройшли нахиленою ґалереєю, звернули до освітленого синіми лампами технічного коридору. Там технік відчинила непримітні двері в тісне, загромаджене контейнерами та трубами приміщення і пропустила комісара вперед.

— Це ваша лабораторія? — здивувався Марков.

«Ні, — почув він голос у власній голові. — Це місце, де ми зможемо спокійно потеревенити».

Тіронієць озирнувся. Двері зачинилися, Айло зникла.

«Вона й не заходила сюди», — зрозумів Марков.

«Інгіра зараз забезпечує ваше алібі, комісаре. Якби ви не були таким упертим, нам не довелося б так ризикувати».

«Хто ви?»

«Голос спаплюженої Ноли».

«А простіше?»

«Я представляю патріотичний спротив».

«Конкретніше».

«Можете називати мене Керуючим».

«Цей титул мені ні про що не каже. Зокрема, не надає інформації про рівень вашої компетенції».

«Рівень моєї компетенції дозволяє мені виступати від імені всіх інакомислячих Ноли».

«Вражає. Проте не переконує».

«Не іронізуйте, Марков. Мою компетенцію може підтвердити хоча б той факт, що заради нашої бесіди ми ризикуємо таким цінним аґентом, як головний технік Айло. Ви ж професіонал і повинні розуміти, які оперативні можливості відкриває нам доступ до всього технічного обладнання резиденції».

«Розумію. Ви тримаєте місцевих Джи Тау за яйця».

«У вас дивні метафори, Марков».

«Тіронійський ідіоматичний вислів. Якщо він вас зачепив, то прошу вибачення. Я поліцейський, створіння брутальне за визначенням».

«Усе гаразд. У мене є для вас пропозиція».

«Я вислухаю вашу пропозицію. Але мені було би зручніше спілкуватися з вами без комунікатора».

«Це неможливо. Я не можу пройти крізь бар'єри у своєму фізичному тілі. Резиденція направду добре захищена».

«Хоча б це втішає».

«Навряд чи захищеність цього кубла окупантів вам на користь, Марков. Ви приречені й знаєте про це».

«А вам яке діло до моєї приреченості?»

«У нас обмаль часу, але я спробую вам пояснити. Настав такий час, комісаре, коли всі шукають союзників. Наприклад, Святі Матері Піфії раптом запалали великою симпатією до адмірала Теслена».

«До Теслена? — Марков нащось грюкнув долонею по холодній і стерильно чистій поверхні керамічного контейнера. — У таке непросто повірити. Піфія завжди була опорою імперських ультраконсерваторів і традиціоналістів, а Теслен, навпаки — ультрапрогресист».

«Ото ж бо й воно, комісаре. Все змінюється. Старі політичні розклади, ідейні й партійні принципи втратили сенс. Наближаються великі зміни, корінні соціальні трансформації. Ви, комісаре, за старими розкладами — наш найзліший ворог. Але і ми змінюємо свої оцінки, аналізуємо тенденції, готуємося до майбутніх викликів, які чекатимуть на нас після імперської епохи. Ви, Марков, свого роду видатна людина, але що важливіше для нас, ви — тіронійський патріот».

«Мої особисті погляди не пов'язані з моєю присягою. Я на службі в Дому Ойзеле».

«Ваша служба, комісаре, за великим рахунком, вичерпана. Ви тепер надто багато знаєте. Надто багато для безрідного поліцейського з Периферії. Вас уб'ють ще до того, як ви відішлете свій звіт імператорові. В принципі, вони вже могли би вас знищити, але бюрократичний апарат Імперії діє за власними законами. Як тільки з відомої вам місячної бази надійде кодове підтвердження наказу про ліквідацію, вас не стане, Марков».

«Ось воно як… — пирхнув тіронієць. — Й звідкіля ж така обізнаність?»

«Ми знаємо про Білі Камені