Читати книгу - "Останній світ"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,
Буду в людей на вустах і, якщо таки можна покластись
На прозорливість співця, — возвеличений, житиму вічно.
ОРФЕЙ
В «Останньому світі». Головний персонаж третього фільму трилогії про героїв, що її Кипарис демонструє на страсному тижні в Томах. Фільм має показати мученицьку смерть поета, з якого закутані в шкури пантер та оленячі ковдри жінки здирають шкіру й четвертують його сокирами та серпами… Але кіносеанс уже на перших хвилинах перериває місіонер старовірців Ліхас.
У давньому світі. Син бога віршування й музики Аполлона та музи Калліопи; найвідоміший співець давнини. Його дружина Еврідіка помирає від укусу гадюки, але Орфей домагається від володаря підземного царства звільнення Еврідіки, та знову втрачає її, бо порушує заборону озиратися, вертаючи з підземного царства. Запроваджує у фракійців гомосексуалізм, і ошалілі жінки роздирають його як жінконенависника.
…Як на жовтій арені, буває,
В амфітеатрі на оленя, жертву беззахисну, вранці
Люті накинуться пси, так в Орфея взялися вакханки
Тирсами, хоч не для того прибрала їх зелень, метати.
Ті в нього груддям шпурляють, а ці — вузлуватим галуззям;
В інших — каміння в руці. Та замало й того ошалілим:
Саме в ту пору воли випадково там поле орали.
Неподалік же, спливаючи потом, селяни кремезні
Землю копали тверду, щоби міг на ній хліб зародити.
Вгледівши натовп жінок, утікають вони, полишили
Працю й знаряддя своє, — розкидані в полі безлюднім,
Заступи, кирки, мотики лежать і широкі лопати.
Ними озброївшись, вмить повалили шалені менади
Грізних рогами биків і спішать на розправу з Орфеєм.
Руки до них простягав він, і вперше тоді надаремно
Линуло слово дзвінке — не було в ньому звичної сили.
От і шматують, безбожні, співця. Крізь уста, яким щойно
Скелі покірні були, крізь уста, що до них дослухались
Звірі — Юпітере-батьку! — душа вилітає в повітря.
Всі в ту годину птахи, всі тварини тужили. Орфею;
Плакали скелі німі. Сумували гаї, що бувало
Йшли на чудовий твій спів. Осипаючи листя шумливе,
Дерево никло в журбі…
ПІРРА
В «'Останньому світі». Образ із переказів Ехо, яка розповідає Котті про «Книгу каміння», що її нібито писав вигнанець Назон. У тій книжці Пірра виступає останньою жінкою, що пережила загибель світу і разом із своїм коханим Девкаліоном пересиділа на плоту потоп, який усе знищив. Самотність тих, що зостаються живі, каже Ехо, — це, без сумніву, найстрашніша покара.
У давньому світі. Дочка титана Епіметея; разом зі своїм чоловіком Девкаліоном переживає великий потом, у якому з волі Юпітера гине людський рід. Коли вода спадає, обоє сходять з плоту на схили Парнасу, і в замуленому храмі їм щось ніби підказує кидати через плече позад себе камінці. Не здогадуючись про наслідки цієї намови. Пірра з Девкаліоном так і роблять.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Останній світ», після закриття браузера.