Читати книгу - "Спроба Павла Скоропадського"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Згодом, 24 листопада, київські «Вечірні новини» так описали наступні події: «В день звільнення з тюрми Петлюра відвідав дві знайомі типографїі, пообідав в ресторані на Хрещатику, де зустрівся з особами від Винниченка, зайшов на конспіративну квартиру, телефоном викликав Винниченка і погодився очолити повстанців. Вночі переодягнувся у костюм робітника і втік до Білої Церкви».[265]
Дислоковані там українські січові стрільці першими зрадили Українську Державу. Насамперед випустили всіх в'язнів з місцевої буцегарні, постріляли (про всяк випадок) тюремну охорону, після чого вирушили в напрямку Фастова. Під Мотовилівкою зустріли гетьманських парламентерів, які запропонували порозумітися – порозумітися заради врятування України…
Чим закінчилися ті переговори – про це в наступній розвідці «Проект „Україна”, або крах Симона Петлюри».
Замість епітафіїТими днями один з вождів більшовицької революції – Лейба Бронштейн виступав на зборах партійного активу в Курську. Звертаючись до присутніх «партайгеноссе», сказав, зокрема, таке:
«Кожному з вас повинно бути зрозуміло, що старі правлячі класи своє мистецтво, своє знання, свою майстерність керувати отримали у спадок від своїх дідів та прадідів… Що можемо протиставити цьому ми? Чим компенсувати свою недосвідченість?
Запам'ятайте, товариші, – тільки терором! Терором послідовним і безпощадним! Поступливість, м'якотілість історія нам ніколи не пробачить. Якщо до теперішнього часу нами знищені сотні і тисячі, то тепер прийшов час створити організацію, апарат, який, якщо знадобиться, зможе знищувати десятками тисяч. У нас немає часу, немає можливості відшукувати наших ворогів. Ми змушені стати на шлях знищення, знищення фізичного всіх класів, всіх груп населення, з яких можуть вийти можливі вороги нашої влади…».[266]
Впродовж наступних десятиліть нашою Отчиною заповзято керували слухачі тих та їм подібних курсів. Ось лише один результат:
«Морально-психологічні наслідки репресій проти членів родин «ворогів народу» є НЕОСЯЖНИМИ. Масові позасудові розправи спрямовувалися на те, щоб примусити людей відчути нікчемність життя та свободи перед необмеженою владою тоталітарного режиму. Їх неминучість породила фаталізм і пасивність у суспільстві. Перманентне насильство, різноманітні дискримінації справляли ефективний паралізуючий ефект і ДЕГУМАНІЗАЦІЙНИЙ вплив, оскільки створювали нездоланне відчуття, що окрема людина не спроможна за жодних обставин впливати на власну долю».[267]
Це – лише один з висновків пронизливого докторського дослідження відомої української дослідниці Тамари Вронської. Читаючи написані нею рядки, я особисто намагався осягнути лише одне: чи можна на ТАКОМУ фундаменті побудувати сучасну правову модерну державу?
Додумався лише до такого: кожен з нас зобов'язаний сам сформулювати свою відповідь. А розмірковуючи над її формулюванням, пам'ятати: сьогодні годівниці дісталися їхні онуки…
Примітки1
Грибоедов С. В. Українська Держава гетьмана П. Скоропадського: історичне дослідження.: Дис…. канд. іст. наук: Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2001. – 19 с – С. 16.
(обратно) 2Хитра А. Я. Державно-правові погляди Павла Скоропадського: Дис…. канд. юрид. наук: Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2003. – С 9, 10,12—13.
(обратно) 3Тнатюк С. Л. Внутрішня політика Гетьманату П. Скоропадського (1918 p.): українська історіографія проблеми: Дис…. канд. іст. наук: Київський національний лінгвістичний ун-т. – К., 2002. – 20 с – С. 1, 9—10.
(обратно) 4Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. – Т. 1. – С. 14—15.
(обратно) 5Феденко П. Влада Павла Скоропадського (п'ятдесяті роковини перевороту в Україні). – Лондон; Мюнхен, 1968. – С. 24.
(обратно) 6Костів К. Конституційні акти… – С. 121.
(обратно) 7Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє-минуле. – С. 245.
(обратно) 8Шкільник М. Україна в боротьбі за державність… – С. 184, 185, 333.
(обратно) 9Гетьманат Павла Скоропадського: історія, постаті, контроверсії. Всеукраїнська наукова конференція 19—20 травня 2008 р. – К.: вид-во ім. Олени Теліги, 2008. – 320 с (Далі – Гетьманат Павла Скоропадського…).
(обратно) 10Устименко В. М. Етнополітичні процеси
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Спроба Павла Скоропадського», після закриття браузера.