read-books.club » Дитячі книги » Скоґландія 📚 - Українською

Читати книгу - "Скоґландія"

157
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Скоґландія" автора Кірстен Бойє. Жанр книги: Дитячі книги. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 70 71 72 ... 112
Перейти на сторінку:
Так уже ми, люди, влаштовані, Норліне. Отож не мороч собі голову. Якщо так піде й далі, тобі вже не доведеться зважати на опір проти введення військ на північ. Народ, з якого виходять терористи, ні в кого симпатії не викликатиме. Наші скоґландці нарешті мають дістати змогу знов жити мирно.

Норлін узяв пляшку з коньяком і запитав:

— А щодо Ярвен? Чи є якісь новини щодо Ярвен?

Зольштрем забрав у нього пляшку й сказав:

— Тобі ще доведеться давати інтерв’ю.

* * *

Прокинулась Ярвен уже опівдні. Сонце стояло просто над головою, а небо було таке синє, яким його можна лише намалювати дитячими фарбами. Земля прогрілась, і на душі в Ярвен було затишно й приємно. Однак вона б іще спала й спала. Поруч у сні спокійно дихали Йоас і Малена.

Ярвен перекинулась на бік і спробувала знов поринути в сон. Їй приснилась була Нагіра, і тепер Ярвен пригадувала подробиці: невеличка лісова хатина, ота жінка, Нагіра… Та щось у її сні було не так, тож вона й прокинулась.

Ярвен зручніше вмостилася в піщаній заглибині. Нагірина кухня, телевізор, бомба… Нагіра в бунтарів за ватажка. А Больштрем усе реготав і реготав, стояв посеред бібліотеки й реготав. У руці в нього — пістолет, він натискає на спусковий гачок… Невеличка хатина в лісі…

Ярвен сіла. То он воно що! В її голові вмить проясніло, і вона вже знала: намагатися знов заснути — годі й думати. Он воно що! Вона мала б здогадатися відразу, щойно вони розповіли їй про Нагіру. Ну, звісно, Нагіра! Та щось тут не так. Там не було ніякої охорони, жодних солдатів — запевне жодних, а то хто-небудь із них трьох їх помітив би, і солдати їх помітили б…

— Йоасе! — покликала Ярвен й поторсала хлопця за плече. — Малено! Прокидайтеся!

Йоас перекинувся на другий бік і вві сні щось невдоволено забурмотів. А Малена втупилася в Ярвен таким поглядом, немовби щойно з неба впала.

— Малено! — мовила Ярвен, не перестаючи термосити Йоаса. — Я маю вам щось розказати!

— Що? — спитала Малена й знов заплющила очі.

Йоас, не пробуджуючись, щось муркнув і спробував скинути з плеча руку Ярвен, так ніби то була надокучлива муха.

— Та не спіть же! — закричала Ярвен. — Прокидайтеся! Прокидайтесь! Мені здається, це дуже важливо!

— Що, кошмар приснився? — простогнала Малена. Але вона вже не спала, Ярвен це добре бачила. — Невже не можна зачекати?

Ярвен покрутила головою і в розпачі вигукнула:

— Йоасе!

— А ти заліпи йому ляпаса, — порадила Малена, потягуючись. — Це допоможе, я його знаю. Господи, така чудова погода, можна було б іще трішки поспати!

Ярвен легенько поплескала тильним боком долоні Йоаса по щоках, і хлопець стрепенувся.

— Ти, клята стара!.. — скрикнув він і, нічого не тямлячи, роззирнувся. — Ох, нехай йому грець! Приснилося, нібито хтось дає мені ляпасів.

— Чого лишень не насниться! — кинула Малена. — Якісь кумедні в тебе сни!

Але Ярвен терпець уже урвався.

— Мені дещо спало на думку! — сказала вона й звелася навколішки, бо в ногу їй уп’ялася колюча гілочка. — І я подумала, що треба негайно вам про це розповісти! Тут щось не так.

— А ти, бачу, помалу притираєшся, — позіхнув Йоас. — Твоя правда, тут не щось, а все якось не так. Скажімо, отой вчорашній теракт на стадіоні. А якийсь йолоп розбуркує мене саме тоді, коли мені сниться такий чудовий сон… І тут насамперед щось не так.

— Атож, саме коли сниться сон! — сказала Ярвен. — Мені теж було щось приснилось, і коли я прокинулася… — Вона перевела погляд з Йоаса на Малену й повела далі: — Наприкінці тижня в Естерлінді я випадково підслухала розмову між Больштремом, Тяркс і віце-королем. Та я ж вам про це вже розповідала! Йшлося про те, щоб убити ватажка бунтарів.

— Розповідала, — кивнула головою Малена.

— І вони там раз у раз згадували про те, — схвильовано провадила Ярвен, — що тримають його під контролем. І що охороняють.

— Так, — мовив Йоас і звів на неї погляд. Сну в його очах враз ніби й не було. — А ти не помиляєшся?

— Ти хочеш сказати, Нагірина хатина була оточена охороною, якої ми не помітили? — спитала Малена. — Хочеш сказати, Нагіра весь час під наглядом? І нас там, виходить, теж побачили?

Ярвен рвучко покрутила головою й кинула:

— Дурниці! Тоді нас одразу й схопили б. А може, й Нагіру, особливо тепер, після теракту. Думаю, там нікого не було.

1 ... 70 71 72 ... 112
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скоґландія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Скоґландія"