Читати книгу - "Повна енциклопедія тваринництва"

Інвазійні хвороби кролів

Кокцидіоз

Етіологія. Інвазійне захворювання, яке спричиняють одноклітинні паразитичні найпростіші – кокцидії. Супроводжується ураженням кишечника та печінки.

Клінічні ознаки.Кишкова форма у кроленят 20–60-денного віку протікає в гострій формі й супроводжується проносом, особливо влітку, коли в раціон годування вводять зелену траву. Пронос чергується із запором; часто буває здуття живота. У кролів зникає апетит, вони худнуть, відстають у рості. Шерсть матова, кострубата, живіт відвислий, збільшений. У деяких особин спостерігають нервові прояви: кріль раптово падає, закидаючи голову на спину, з’являються судоми або плавальні рухи кінцівками.

Печінкова форма має менш виражені симптоми кишкової форми кокцидіозу. Хвороба триває протягом 30–50 днів; через ураження печінки додатково приєднується печінковий синдром, жовтушність видимих слизових оболонок кроля (ротової порожнини, повік).

Лікування. Потрібно усунути всі недоліки в годуванні та утриманні, а також позбутися небезпечних чинників. Застосовують йодисті препарати, що, будучи найсильнішим антиокисником, сприяють окисненню та знешкодженню недоокиснених під час травлення отруйних продуктів розпаду білка і гальмують розвиток кокцидій. Призначають сульфаніламідні препарати: сульфадиметоксин, норсульфазол, фталазол, сульфапіридазин, дітрим, метронідазол, а також нітрофуранові препарати.

Профілактика. Утримувати тварин у клітках із рейковою підлогою, на якій не затримується кал; підтримувати чистоту в годівницях; влітку щоденно, взимку – через день ретельно очищати клітки від калу та залишків кормів. Періодично дезінфікувати клітки; не допускати забруднення кормів калом, для чого корми давати тільки в годівницях. У приміщенні завжди має бути сухо, поїлки треба систематично мити і частіше міняти в них воду, не згодовувати великої кількості бобових, висівок та кислих болотяних трав.

Нотоедроз (свербляча короста)

Етіологія. Інвазійне захворювання кролів, яке спричиняють коростяві кліщі. Характеризується шкірним свербінням та дерматитом з утворенням кірок і струпів, випаданням волосу й схудненням. Джерелом є хворі тварини. Фактори передання збудника – інвазовані кліщами предмети догляду. Найчастіше трапляється в особистих господарствах.

Клінічні ознаки. Первинні осередки хвороби виникають на підбровних дугах, спинці носа, губах, біля основи й по краю вушних раковин. Процес поширюється на спину, лопатки, черевце, лапи й шкіру статевих органів. Спочатку ураження мають зональний характер, а в подальшому зливаються. Хвороба проявляється лущенням шкіри, котра потовщується, втрачає еластичність, покривається складками. Волос випадає, і на облисілих ділянках утворюються товсті сіро-коричневі кірки та струпи. У тварин спостерігають сильний свербіж, через що вони розчухують уражені місця. На цих ділянках утворюються садна і ранки. У важких випадках у кролів погіршується апетит, що призводить до схуднення та загибелі тварин.

Лікування. Застосовують березовий дьоготь, фенотіазин із риб’ячим жиром, скипидар, зелене мило, емульсію препарату CК-9, розчин гіпосульфіту тощо.

Профілактика. Хворих і з підозрою на захворювання тварин ізолюють і лікують. Доцільно проводити профілактичне обробляння акарицидами.

Дезакаризацію проводять емульсією креоліну, гексахлоран-креоліновою емульсією фізичними методами (кип’ятіння, промороження).

Пассалуроз

Етіологія. Хронічне гельмінтозне захворювання кролів та зайців, спричинюване нематодою, яка паразитує в товстому кишечнику. Джерело інвазії – хвора тварина. Інвазійність тварин відбувається аліментарним шляхом.

Клінічні ознаки. Протікає хронічно. За сильного зараження спостерігають блідість слизових оболонок, незначне підвищення температури, схуднення, пронос, свербіж у ділянці ануса, зовнішніх статевих органів. Шкіра в цих місцях брудна, набрякла, на ній видно розчухи, виразки та синці, шерсть злипла. Хворі тварини відстають у рості, линяння проходить повільно.

Лікування. Піперазин та фенотіазин згодовують із невеликою кількістю кормів після 18–24-годинного голодування.

Профілактика. Тварин забезпечують якісним кормом. Щодня чистять клітки від гною та залишків корму, годівниці та поїлки обливають окропом. У неблагополучних господарствах організовують хіміопрофілактику: солі та фенотіазин згодовують груповим способом протягом 50 днів після відлучення кроленят від самиць.

Псороптоз (вушна короста)

Етіологія. Інвазійна хвороба, яку спричиняють кліщі. Характеризується ураженням шкіри вушних раковин, рідше інших ділянок тіла. Збудником є кліщ. Джерело збудника інвазії – хворі особини, з вушних раковин яких разом із лусочками, лупою випадають кліщі, переповзаючи на здорових тварин. Зараження відбувається під час прямого контакту.

Клінічні ознаки. Патологічний процес має зональний характер і розвивається за типом мокрої екземи. Спочатку з’являються червоні горбки, потім пухирці, які через 1–2 дні лопаються і з них витікає світло-жовта рідина. З часом вона підсихає, утворюються скориночки. У зовнішньому слуховому проході збільшується вміст сірки у вигляді буро-жовтих грудочок.

Лікування. Застосовують емульсію креоліну, чистий скипидар, фенотіазин, дуст, хлорофос, фосфорорганічні акарициди (неоцідол, хлорофос, ціодрин). Вушні раковини обробляють піною аерозолю ціодріну, дикрезілу, акродексу, псороптолу або дерматозолю.

Профілактика. Важливо строго дотримувати зоогігієнічних правил утримання: не менш як двічі на рік проводити дезінвазію всіх кліток та інвентарю. Завезених кролів слід піддати 30-денному профілактичному карантинуванню. Кролиць обов’язково за два тижні до передбачуваного окролу ретельно обстежують.

Фасціольоз

Етіологія. Інвазійна хвороба, яку спричиняють трематоди з роду фасціол, що паразитують у жовчних шляхах. Зараження відбувається аліментарним шляхом. Фактори передання – вода, трави, що ростуть у водоймах, на вологих і поливних землях, забруднене адолескаріями сіно з цих ділянок, якщо його дадуть кролеві раніше, ніж за півроку, після того, як скосять, а також овочі.

Клінічні ознаки. Хвороба може протікати гостро й хронічно.

За гострого перебігу підвищується температура, пульс і дихання частішають. Загальний стан хворих пригнічений, набрякають повіки, весь простір під нижньою щелепою, а також груди й живіт. Розвивається недокрів’я, слизові оболонки очей та порожнини рота бліді.

За хронічного перебігу хвороби волос у тварин стає сухим, ламким і нерідко випадає. Окремі ділянки шкіри стають голими. Спостерігаються розлади шлунково-кишкового тракту, проноси змінюють запори. Слизові оболонки очей та порожнини рота жовтіють. Вагітні кролиці абортують. Якщо ж у хворих самиць народяться дитинчата, вони повільно розвиваються, часто виснажені, у їхніх матерів мало молока. Такі дитинчата нерідко гинуть.

Лікування. Використовують антигельмінтик сульфен.

Профілактика. Полягає у контролі за згодовуваними кормами.

Цистицеркоз

Етіологія. Інвазійне захворювання багатьох видів тварин, у тому числі й кролів, яке спричиняють личинки цестод. Характеризується ознаками гепатиту та перитоніту. Кролі та зайці є проміжними хазяїнами збудника. Джерелом збудника, що паразитує в кишечнику, є собаки, які забруднюють корм і воду яйцями цестод. Зараження відбувається аліментарним шляхом.

Клінічні ознаки. Симптоми не є характерними і виражені лише в разі інтенсивного ступеня інвазії. Спостерігають пригнічення, відмову від корму, млявість, пронос, потім схуднення, анемічність, жовтушність слизових оболонок. Частина кролів гине на 6–7-й день. Діагноз ставлять, коли виявляють уражені цистицерками серозні покриви черевної та грудної порожнин.

Лікування. Не розроблене.

Профілактика. Органи кролів, уражені цистицерками, утилізують. Забороняють утримання собак на фермах, складах кормів, у місцях забою худоби, крім сторожових. Організовують своєчасне прибирання трупів та їх утилізацію.

Незаразні хвороби кролів

Катар шлунка і кишечника

Етіологія. Запалення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Виникає в разі неправильного годування кролів, використання недоброякісних кормів (закислих або запліснявілих), порушень режиму годування і внаслідок виникнення застуди.

Клінічні ознаки.За кислого катару тварини погано їдять, часто випорожняються. Фекалії зазвичай мають коричнево-сірий колір, кал рідкий, з бульбашками газу. Характерний кислуватий запах і кисла реакція випорожнень. Газ, що виділяється, зазвичай майже без запаху. Лужні катари протікають внаслідок посиленого гниття вмісту шлунка і кишечника. При цьому виділяється велика кількість аміачних продуктів. Кал має неприємний гнильний запах. Реакція випорожнень лужна. Виділяється багато смердючих газів.

Лікування. За кислого катару дають синтоміцин. У разі сильного проносу корисно ще застосовувати підсмажений овес та відвар дубової кори. У разі