Читати книгу - "Зброя, мікроби і сталь -"

Третім і останнім нововведенням, яке вело до сучасних абеток, було створення знаків для голосних звуків. Уже на ранніх стадіях розвитку семітської абетки почалися експерименти із методами їх писання шляхом додавання невеликих додаткових літер на позначення деяких голосних звуків або ж за допомогою крапок, штришків чи крючків, які розміщували над приголосними літерами. У VIП ст. до н. е. греки стали першими людьми, які систематично позначили всі голосні звуки за допомогою знаків того самого типу, що й літери, які позначали приголосні звуки. Греки створили форми для своїх голосних літер «а», «в», «г|», «і» та «о», «залучивши» п’ять літер, які використовувалися в фінікійській абетці на позначення приголосних звуків, але яких не було у грецькій мові.

Від цих ранніх семітських абеток одна лінія розвитку шляхом наслідування зразка й еволюційної модифікації вела через ранні арабські абетки до сучасної ефіопської. Набагато важливіша лінія розвитку через арамейську абетку, вживану в офіційних документах Перської імперії, дала початок сучасним арабській, староєврейській, індійській і південносхідноазійській абеткам. Але найближча європейським і американським читачам та лінія, яка вела через фінікійців до греків початку VIII ст. до н. е., відтак до етрусків того-таки сторіччя і в наступному сторіччі — до римлян, чию абетку із незначними модифікаціями було використано, щоб надрукувати англійський оригінал цієї книжки. Завдяки їхній перевазі в поєднанні точності з простотою абетки запроваджено в більшості частин сучасного світу.

Хоча наслідування зразка і модифікація — найпростіший спосіб передавання технологій, інколи цей спосіб недоступний. Креслення винаходів іноді тримають у таємниці, або ж вони бувають незрозумілими для того, хто ще не посвячений у цю технологію. Могли просочитися чутки про винахід, зроблений десь далеко, але його деталі не дійшли. Буває, що відома тільки базова ідея винаходу: хтось у якийсь спосіб успішно досягнув певного кінцевого результату Однак уже саме тільки знання цього факту через дифузію ідеї може надихнути інших вигадати власні шляхи досягнення того самого результату.

Приголомшливий приклад із історії письма — виникнення силаба- рію, винайденого близько 1820 року в Арканзасі індіанцем-черокі на ім’я Секвойя для письма черокською мовою (мал. 12.4). Секвойя бачив, що білі люди роблять знаки на папері і що, використовуючи ці знаки, вони дістають велику вигоду, маючи в такий спосіб змогу записувати й відтворювати розлогі промови. Однак деталі того, як працюють ці знаки, залишалися для нього таємницею, позаяк Секвойя був (як і більшість черокі до 1820 року) неграмотним і не міг ані говорити, ані читати англійською. Будучи ковалем, він спершу вигадав систему обліку, за допомогою якої вів запис боргів своїх клієнтів. Він малював зображення кожного клієнта; потім малював кільця і лінії різних розмірів на позначення заборгованої суми.

D а

R е

Т і

if) 0

О3 у

%

І ан

S~ ґа 0 ка

Р ґе

У гі

А го

J ґу

h ґан

(І га

І ге

*9 гі

h го

Г гу

Qj ган

W ла

$ ле

Р лі

G ло

М. лу

Ч лан

^ ма

0 ме

Нмі

мо

тУ му

0 на ti гна G наг

А не

h ні

Z но

Ч ну

О нан

X ква

cQ кве

V кві

кво

Се) кву

С кван

О

$

сз

о

to

4і се

Ьсі

4 со

С) су

R сан

L да W та

S' де Tb те

•І ді JT ті

V до

S ду

(Г* дай

tfe дла 1j тла

I А тле

С тлі

тло

тлу

Р тлан

G ца

1/ це

ІГ ці

К цо

J цу

О пан

G ва

(S3 ве

© ві

0 во

£ ву

(j ван

{£)йа

3 йе

Я йі

fi йо

v* йу

В йан

Малюнок 12А. Набір знаків, які винайшов Секвойя для позначення складів черокської мови

Близько 1810 року Секвойя вирішив спробувати створити систему для писання мовою черокі. Він знову почав із малювання картинок, але облишив цей підхід як занадто складний і занадто вимогливий у плані художніх здібностей. Тож він почав вигадувати окремі знаки для кожного слова, але й тут відчув незадоволення, коли вимислив тисячі знаків, але все ще потребував нових і нових.

Кінець кінцем Секвойя збагнув, що слова складалися з помірної кількості різних звукових фрагментів, які повторювалися в багатьох різних словах, — це те, що ми називаємо складами. Спершу він видумав 200 силабічних знаків і помалу скоротив їхню кількість до 85, більшість із яких позначала комбінації одного приголосного і одного голосного.

Одним із джерел самих знаків для Секвойя був правописний довідник англійської мови, отриманий ним від шкільного вчителя, з якого він копіював літери. Десь зо два десятки його черокських силабічних знаків були взяті напряму звідти, хоча вони набули, ясна річ, зовсім іншого значення, оскільки Секвойя не знав їхнього англійського звучання. Він, наприклад, скористався формами літер «D», «R», «Ь», «Ь», щоб позначити ними черокські склади «а», «е», «сі» та «ні» відповідно. Він вимислив інші знаки, видозмінивши англійські літери: наприклад, створив знаки G*, ЕГ і 0 на позначення складів «ю», «са» і «на» відповідно. Ще інші знаки повністю були творінням його рук, як-от Ь , Р і Ч на позначення «го», «лі» та «ну» відповідно. Чимало професійних лінгвістів висловлювали захват силабарієм Секвойя за його чудову відповідність черокським звукам і за легкість вивчення. Черокі за короткий час досягай 100-відсоткової грамотності в цьому силабарії, придбали друкарський верстат, відлили друкарський шрифт зі знаків Секвойя і започаткували друк книг і газет своєю мовою.

Черокське письмо залишається одним із найліпше задокументованих прикладів шрифту, який виник шляхом дифузії ідеї. Нам відомо, що Секвойя отримав ззовні папір та інше писемне приладдя, ідею письмової системи, ідею використання окремих знаків і форму кількох десятків знаків. Однак через те, що він не вмів ані читати, ані писати англійською, він не знав деталей і навіть принципів наявних шрифтів. В оточенні абеток, яких він не розумів, Секвойя натомість самостійно з нуля вигадав силабарій, нічого не знаючи про те, що критські мінойці вже винайшли інший силабарій за 3500 років до нього.

Історія Секвойя — приклад того, як дифузія ідеї викликала появу багатьох письмових систем стародавнього світу. Блоковий формат китайських символів і абетковий принцип монгольського і тибетського письма явно надихнули