Читати книгу - "Дикий бастард, Анна Лященко"

І, перш ніж хтось встигає зреагувати, він розрізає мотузки Барта й гарчить на охоронців:

– Геть звідси!!

Кивком голови підтверджую його наказ і подумки аплодую.

Але ще перш ніж вартові виходять із кабінету, батько обіймає Барта і, притискаючи до себе, хрипко вимовляє:

– Я ледве не збожеволів, коли прийшла інформація, що ти загинув, сину!! – а потім із риком звертається до мене, – Ердане, якого Некрилатого Бога ти влаштував весь цей фарс? Вчити батька вирішив? Гаденя!! Ти в мене в підземеллі на місяць вирушиш! Ні, на два!

– Ні-ні-ні! Наступного тижня прилітає імператор Саттон із дружиною та сином, мені ніяк не можна в підземелля! – удаю, що обурююся.

Батько хмуриться…

– Саттон із дружиною?

– Так. А в чому проблема? – я щиро дивуюсь. Імператор неодноразово бував у Диких Землях, правда, його дружина вперше відвідає нас.

Батько кидає погляд на Барта, потім відвертається та підходить до вікна. Нервово стукає пальцями по підвіконню і видає:

– Нам треба поговорити наодинці, сину.

У мене зароджуються погані підозри, і миттєво пересихає в горлі.

– Тут немає сторонніх, батько, тільки троє твоїх синів. Говори!

– Дружина Саттона – Лана – мати Барта…

– Некрилаті Боги! Сподіваюся, спадкоємець Імперії Тагір, не наш черговий брат? – я демонстративно заламую руки та отримую від батька ляпас.

Заслужив, не сперечаюся.

– Батьку, але ж дружина Саттона з роду Окольцованих! А це означає… – входить у розмову Раян.

– Що, той нашийник зі срібної луски на шиї дракона Барта… – осяює мене.

– Те саме кільце Рода… – Раян закінчує мою думку.

І все в моїй голові нарешті розкладається по поличках.

– І приховати хто його матір, не вдасться… – озвучую те, що й так уже зрозуміло всім присутнім.

Барт скиглить і, опустивши голову, збирається вийти з кабінету.

– Ти куди?? – закликаю його.

– ДОДОМУ, у свою камеру…

Батько шипить, але не зупиняє його. Я теж не знаю, що сказати…