Читати книгу - "Пригода опівночі. Однієї дощової осені, Андрій Гуляшки"

— Я дуже радий! — всміхнувся Абакум. — Це чудово.

Вона трохи помовчала.

— Ходімо до нас у гості, — попросила дівчина. — Дідусь буде дуже щасливий, якщо ви зайдете. А потім, коли він ляже, я знову пограю вам, як учора ввечері. — Вона заглянула йому в очі. — Хочете?

— Дякую, — сказав Абакум. Він підняв комір пальта і кашлянув. — Велике вам спасибі. Але сьогодні ввечері я зайнятий — вечерятиму з своєю колишньою дружиною…

— Вашою колишньою дружиною? — прошепотіла Віолета.

За занавісками вікон майнув довгастий силует — тітка Йордана поралася у вітальні. «Готує святкову вечерю», — подумав Абакум.

— Із двома дітьми, — додав він. — Раз на місяць я вечеряю з своєю колишньою дружиною і двома дітьми.

Віолета закуталась у плащ і опустила голову.

— Бажаю вам приємно провести час, — промовила вона.

Повернулась і швидко пішла назад, нервово постукуючи каблучками по жовтій стежці. Абакум вийшов на вулицю.

Було безлюдно і тихо. Ішов дощ, і далекий ліхтар на перехресті був схожий на величезне сльозаве око, вкрите золотистим туманом.

А я? Можливо, хтось помітив, що я не згадував про себе у цій третій частині розповіді? Дякую тій добрій душі, яка помітила це. Так склалися обставини, що я був дуже зайнятий в цей час: допомагав дідусеві Реджепу та іншим хорошим людям Відли готувати до зими кооперативне стадо. Фатме теж робила все, що їй було під силу. Але робота не дуже спорилась, бо худоби було багато, а працівників — мало. Крім того, Фатме частенько сміялась просто так, без причини, і намисто весело дзвеніло у неї на грудях — а це, звичайно, заважало роботі.

Узимку приїхав Абакум. Він прожив у мене днів десять. Ішов сніг. Замети засипали дорогу на луках. Я, як завжди, пік картоплю на приску вогнища, а Абакум курив люльку, мовчав і задумливо дивився на дим, що піднімався з ялинових полін. Інколи мені все-таки щастило вирвати в нього кілька слів. І хоч їх було мало, я все ж читав за ними те, про що він умовчував.

Так я зібрав матеріал для третьої частини книжки про пригоди Абакума Захова.

1

Йдеться про повість «Контррозвідка».

(обратно) 2

Епіграфіка — наука, що вивчає стародавні написи.

(обратно) 3

Гідрія — посудина з трьома ручками, в якій стародавні греки носили воду.

(обратно) 4

Теракота — випалена чиста глина, а також художній виріб з неї.

(обратно) 5

«Тото» — спортивний тоталізатор.

(обратно) 6

9 вересня в 1944 році у Болгарії було повалено монархо-фашистський лад.

(обратно) 7

Околія — за старим адміністративним поділом, район у Болгарії.

(обратно) 8

ДТСО — Добровільне товариство сприяння обороні.

(обратно) 9

Помак — болгарин-мусульманин.

(обратно) 10

Сукман — жіночий одяг із шерстяної матерії без рукавів, схожий на сарафан.

(обратно) 11

Мехмед Синап — уславлений ватажок одного з масових повстань селян проти феодальної влади і турецьких поневолювачів в кінці XVIII століття.

(обратно) 12

Трябва — по-болгарському, треба.

(обратно) 13

Дамаджана — багатолітровий оплетений бутель для вина.

(обратно) 14

Хоро — болгарський національний танок.

(обратно) 15

Бай Ганю — герой однойменного роману Алеко Константинова, представник малокультурної болгарської буржуазії, що народжувалася в другій половині XIX століття. Його ім'я стало прозивним.

(обратно) 16

Передмістя Софії.

(обратно)
Оглавление Андрій Гуляшки ПРИГОДА ОПІВНОЧІ. ОДНІЄЇ ДОЩОВОЇ ОСЕНІ ПРИГОДА ОПІВНОЧІ ОДНІЄЇ ДОЩОВОЇ ОСЕНІ