Читати книгу - "Солодкий поцілунок , Українська Blink"

Чиимін: Чого стоїмо? Ходімо, я покажу нашу кімнату 

Ліза: Нашу?

Чимін: Так

 І тут я згадала, що я була в цій кімнаті в обіймах Чиміна. 

Ліза: А може окремо? І взагалі: я не погоджуюся з тобою жити!

Чимін: Захочеш))))

Ліза: Ну ні, так не піде 

Чимін: Навпаки, піде. Якщо, звичайно, не спробуєш втекти. Я тебе все одно найду, де б ти не була 

 Мені трішечки стало не по собі від його слів. Але я вирішила це не показувати. 

Чимін: Ось наша кімната. А тепер задавай свої дурацькі питання

Ліза: Агов, обідно взагалі то 

Чимін: Вибач)

Ліза: Ну ок, пробачаю. А питання! 

Чимін: Кажи, крихітко 

Ліза: Крихітка?

Чимін: Так))

Ліза: Ну менше з тим. Ти реально полюбив мене таку, незважаючи на себе? Це ж може стати причиною пліток? 

Чимін: Так. Я полюбив тебе такою, якою ти є. І мені байдуже чи може це стати причиною пліток чи ні 

 І тут Чимін знову плотно прижав мене до себе.

Ліза: Що... що ти робиш? 

 Я відчувала його дихання на своїй шиї. 

Ліза: Навіть не думай! 

Чимін: Вибач, не можу себе контролювати 

 Я викрутилася і побігла. При цьому я усміхалася. Далі зайшла в нашу кімнату і закрилася там. 

Чимін: Відкрий, це все ж таки мій дім. Закрилася вона, пусти кажу! 

Ліза: Спочатку не лізь до мене, а далі я подумаю 

 Я усміхалася. 

Думки

Я усміхаюся? Але чому? 

Чимін: Добре...

 Чимін відійшов від дверей і зробив вигляд, що пішов. Я уважно прислухалася. 

Думки 

Чи він дійсно пішов? Мені здається, що ні. Ок, почекаю до вечора, а далі подивлюся 

 Наступив вечір. Я тихенько відчинила двері кімнати і вийшла. 

Ліза: Чимін? Ти де? 

 Коли я повернулася, то Чимін знову схопив мене за талію і прижав до стіни. 

Ліза: Що ти...

 Не давши мені договорити Чимін знову поцілував мене. Він глибоко цілував, аж повітря закінчилося. Я била його по спині, але він не зупинявся. Потім він відсторонився.