Читати книгу - "Шерлок M&M's"

іншого боку дороги попідручки із якоюсь кралею саме йшов Васько. От Іра й не змогла пропустити чудового моменту, аби порадувати друга дитинства: нехай знає, дон жуан доморощений, що у неї в сімейному житті абсолютна ідилія! Тепер їй на душі трохи полегшало, а коли глянула на новеньку свою каблучку, взагалі наче гора з Іринкииних пліч упала! Тим часом Васько опустив очі й густо почервонів. А його супутниця, рудоволоса старшокласниця, подумала, що це свідчить про серйозну закоханість у неї, єдину та неповторну.

— Ну що, козаче, давай-но ти далі поїдеш у своїй кареті? А то татко уже трохи стомився! Я буду тебе везти, синочку, а матусенька хай відпочине і просто прогуляється! Давай?

— Аха! Даай! — хлопченятко охоче погодилося на цю пропозицію. Ірина зраділа цій зміні, адже їй і справді вже набридло везти дитячий візочок. От зараз вона прихилилася до чоловіка, тримається за його руку і ніжно дивиться у очі.

— Усе-таки добре, що я по вас пішов. Взагалі-то це мене наш сусід напоумив, як ти там на нього кажеш, M&M's. Прибіг до мене і заявив: «Мерщій біжи рятувати свою родину, Іра твоя непристойно гарна і молода, ще, не дай Боже, якогось кавалера собі знайде, а на таких емоціях то діло нехитре. І далі пішло-поїхало, вже нічого не повернеш. Тому біжи і рятуй ситуацію по свіжих слідах. Я у молодості мисливством трохи промишляв, тож знаю, що кажу.» Ця промова справила на мене враження. Тож я і вирішив не зволікати. Тим більше, фінанси дозволили тебе трохи порадувати.

— Ну не так вже й трохи, — кокетливо посміхнулася дівчина. Вона вирішила не розповідати про своє «дружнє побачення» із Василем. Навіщо ж тривожити чоловіка? — А ти й справді не прийшов би по нас сьогодні, якби не M&M's?

— Швидше за все, ні. Я думав так: ну хай трохи побуде у батьків, зрозуміє, що зі мною краще, то й сама повернеться. Тим більше, це чудовий момент відпочити із друзями за пляшечкою пива…

— Та я ж тобі не забороняю пити те дурне пиво Пий, скільки влізе, якщо совість дозволяє!

— Ні, це зовсім не те! Коли я питиму його з тобою, почуватимуся мало не злочинцем. Зате із моїми хлопцями — то класний відпочинок! Та все ж найкраще мені з тобою і Богданчиком.

— Отож… Власне кажучи, я теж збиралася відпочити від сімейних стосунків. Ти більше, що батьки мене завше підтримають. Але після того, як зателефонував M&M's, трохи замислилась. Не відразу й сприйняла його слова так, як треба, але все ж…

— От прикол! Виходить, нашу родину рятує M&M's?

— Виходить, так… Шерлок M&M's…

— Чому це Шерлок?

— Так же прикольніше, хіба ні? Та хоча б тому, що він любить сунути носа, куди його не просить. Завше усім цікавиться і вголос встановлює причинно-наслідкові зв’язки.

— Робити йому нічого! — пхикнув Санько.

— Ну навіщо ти це говориш? Він же нікого не ображає, а нам з тобою, може, навіть допоміг трішки. І скоро йому буде, що робити. Аделаїда Степанівна зізналася мені, що вони збираються взяти із дитячого притулку дитину. Немовля їм у такому віці, звісно, ніхто вже не довірить. Це буде чотирнадцятирічна дівчинка, Віра. Документи вже готові. І я дуже рада, ну просто пишаюся ними!

— Не думаю, що то хороша ідея. Усиновлення і так завжди дуже складно. А тут ще самісінький розквіт підліткового віку. Вони ще сто разів пошкодують.

— А от і ні! Віра — справжня розумничка, мріє стати вихователькою у дитячому садку, як і я. Вона два роки тому втратила батьків, внаслідок ДТП. Треба вірити тільки у краще. І тоді набагато більше шансів, що все насправді так і буде.

— Може, й так… До речі, пані вихователько, чи не здається Вам, що нас синочок забагато спить? Він же не так давно прокинувся, за словами твоїх батьків, — стривожено запитав Санько.

— Ні, любий. Для діточок його віку це цілком нормально, — посміхнулася Іра. — Ти он ого який дорослий, а любиш подрімати за будь-якої можливості. Та й правильно робиш.

XI

— Я зараз, почекай мене хвилиночку.

— Давай, може, краще в маркеті скупимось? Там же значно дешевше! Я збігаю, не проблема. А ти із малим дома побудеш.

— Ні, — посміхнулася Іра. — Не настільки вже й дешевше… І взагалі… Ти ж знаєш, я ще з дитячих років люблю купувати тут булочки з ізюмом. Я швиденько!

Санько чомусь морально підготувався до того, що чекати їм із Богданчиком доведеться довгенько, але нехай уже скупиться саме тут, якщо їй так вже хочеться. Але Іринка насправді вже кілька хвилин потому вийшла із магазинчику, тримаючи у руках невеличкий напівпрозорий пакуночок… У ньому поміж апетитної здоби Санько відразу ж угледів червоний пакуночок M&M's.

— Сонечко, це до чаю? Чи таки на знак вдячності нашому старшому товаришеві? — підморгує Санько дружині.

— А ти як думаєш? Звісно ж, це гостинець, — посміхнулася вона. — Між іншим, якби не Микола Миколайович, то ми цього вечора навряд чи були б разом, згоден?

Оглавление I II III IV V VI VII VIII IX X XI