read-books.club » Фантастика » Колиска для кішки 📚 - Українською

Читати книгу - "Колиска для кішки"

167
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Колиска для кішки" автора Курт Воннегут. Жанр книги: Фантастика / Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 6 7 8 ... 12
Перейти на сторінку:
показала охоронцю рожевий значок «загального допуску», пришпилений зліва на її грудях.

Доктор Брид показав охоронцю чорний значок з правого боку, «цілковито секретний», – він носив його на м’якому лацкані піджака. Він церемонно обійняв мене за плечі, не доторкнувшись до них, – із цього охоронці мали зрозуміти, що його величність Брид бере мене під свою опіку та нагляд.

Я всміхнувся до одного з охоронців. Він не відповів. Він не бачив нічого смішного в національній безпеці, абсолютно нічого.

Доктор Брид, міс Піфко і я мовчки попрямували через просторий вестибюль лабораторії до ліфтів.

– Попросіть доктора Горвата час від часу пояснювати вам щось, – звернувся Брид до міс Піфко. – Ось побачите, він знайде ясну, зрозумілу відповідь для вас.

– Йому доведеться починати з першого класу, а може, навіть з дитячого садка, – сказала вона. – Я стільки всього пропустила…

– Ми всі багато чого пропустили, – згодився з нею Брид. – Нам усім треба починати з самого початку, по можливості – з дитячого садка.

Ми стежили за тим, як адміністратор лабораторії вмикає низку наочних приладів, розставлених попід стінами вестибюля. Ця висока, худорлява дівчина мала бліде, немов льодяне, обличчя. Від вправних дотиків її пальців починали мигтіти вогники, крутилися коліщатка, булькотіла рідина в колбах, дзеленчали дзвіночки.

– Чаклунство, – зауважила міс Піфко.

– Дуже неприємно чути від одного з членів нашої лабораторної сім’ї це нікчемне, середньовічне слово, – обурився доктор Брид. – Кожний з цих приладів містить у собі пояснення. Вони призначені для того, щоб розвіяти містифікацію. Це – повна антитеза чаклунству.

– Чаклунству… що?

– Повна протилежність.

– Мене ви в цьому не переконаєте.

Доктор Брид не зміг приховати образи.

– Ну, що ж, – сказав він, – але ми не бажаємо когось містифікувати. Визнайте принаймні цю нашу заслугу.

17

Дівоче гніздо

Секретарка доктора Брида стояла на своєму столі в приймальні, підвішуючи паперовий ліхтарик-гармошку до люстри.

– Послухайте, Наомі, – скрикнув Брид, – ми вже півроку не мали жодного нещасного випадку! Якщо впадете – зіпсуєте нам звітність!

Міс Наомі Фауст була веселою, сухенькою старою. Вона, мабуть, працювала на доктора Брида майже все його життя та й своє життя теж.

– Я ударостійка, – засміялась вона. – Але, коли б я навіть і впала, різдвяні ангели мене б підхопили.

– Траплялося так, що вони не встигали!

З ліхтарика звисали дві паперові стрічки, також складені гармошкою. Міс Фауст смикнула одну з них, і стрічка розгорнулась у довгу смугу з написом.

– Тримайте, – міс Фауст подала доктору Бриду вільний кінець стрічки, – розгорніть її повністю та пришпильте до дошки оголошень.

Брид слухняно виконав доручення, відійшов на крок, щоб прочитати напис на стрічці.

– Мир на Землі! – радісно вигукнув він.

Міс Фауст злізла зі столу, тримаючи кінець другої стрічки, і розгорнула її.

«У людях благовоління!» – ось що було написано на другій стрічці.

– Їй-бо, – хихикнув Брид, – навіть Різдво вони спромоглися дегідратувати! Але приміщення має святковий вигляд, справді святковий.

– Я також не забула придбати шоколадки для дівчат, – додала міс Фауст. – Чи ви пишаєтеся мною?

Доктор Брид плеснув долонею по лобі, засмучений власною безпам’ятністю.

– Хвалити Бога! Я зовсім про це забув.

– Не можна забувати, – сказала міс Фауст. – Це вже стало традицією: доктор Брид та шоколадки для дівочого гнізда на Різдво.

Стара пояснила мені, що «дівоче гніздо» – це друкарське бюро в підвальному приміщенні лабораторії.

– Дівчата обслуговують усіх, хто веде робочі записи на диктофоні.

Протягом цілого року, розповіла вона, дівчата слухають диктофонні записи – безликі голоси вчених. Записи приносять дівчата-кур’єри. Лише раз на рік вони покидають монастир з бетонними стінами, щоб посвяткувати й одержати свої шоколадки від доктора Ейси Брида.

– Вони також служать науці, – підтвердив Брид, – якщо навіть і не розуміють ані слова з того, що друкують. Благослови їх Боже, усіх благослови!

18

Найцінніша річ у світі

Коли ми увійшли до кабінету доктора Брида, я спробував зібратися з думками, щоб провести пристойне інтерв’ю. Але мої розумові здібності все ще не покращали. Отож, коли я почав розпитувати доктора Брида про день бомби, виявилося, що ділянка мого мозку, відповідальна за зв’язок із громадськістю, затьмарена алкоголем і паленим котячим хутром. Яке б запитання я не ставив, виходило, що я вважаю творців атомної бомби злочинцями, що сприяли найжорстокішому вбивству.

Спочатку це здивувало Брида, потім образило. Він відсунувся від мене й пробурчав:

– Як я бачу, ви не дуже полюбляєте вчених.

– Це не зовсім так, сер.

– Але всі ваші запитання спрямовані на те, щоб я був змушений визнати, що вчені – це безсердечні, безсовісні, обмежені бовдури, байдужі до долі решти людства, а може, навіть не належать до роду людського.

– Занадто жорстко сказано!

– Не жорсткіше ніж те, що ви, вочевидь, збираєтесь написати в своїй книзі. Я вважав, що ваш намір – створити чесну, об’єктивну біографію Фелікса Гоніккера. Це, без сумніву, достойна ідея для молодого письменника наших часів, нашого століття. Але ж ні, ви прибули сюди з упередженням, з уявленням про вчених як про якихось маніяків. Звідки така гра уяви? З коміксів?

– Від сина доктора Гоніккера, наприклад. Це одне з моїх джерел.

– Котрого сина?

– Ньютона, – сказав я. Лист малюка Ньюта я приніс із собою, тепер я дістав його й показав Бриду. – До речі, чи Ньют дійсно малий?

– Не вищий за стійку для парасольок, – сказав він похмуро, читаючи листа Ньюта.

– А інші діти нормальні?

– Авжеж! Боюсь вас розчарувати, але у вчених народжуються такі ж самі діти, як і в інших людей.

Я постарався заспокоїти Брида, переконати його в тому, що дійсно бажаю відтворити точний портрет Гоніккера.

– Я прийшов сюди з єдиною метою – точно зафіксувати все, що ви мені скажете про доктора Гоніккера. Лист Ньюта – це лише перший документ, я обов’язково врівноважу його тим, що почую від вас.

– Мені набридли люди, які не розуміють, що таке вчений, що робить учений!

– Я зроблю все можливе, щоб загладити непорозуміння.

– У нашій країні люди здебільшого навіть не розуміють, що таке наукове дослідження.

– Буду вам дуже вдячний, якщо ви поясните мені, що це.

– Дослідження – це не пошук кращого фільтра для цигарок, чи м’якіших паперових рушників, чи більш стійкої фарби для малярних робіт, ні, борони Боже! Усі говорять про дослідження, але майже ніхто ними в нас не займається. Ми одна з небагатьох компаній, які справді наймають спеціалістів для суто наукових досліджень. Ті компанії, що вихваляються своїми «дослідженнями», мають на увазі техніків у білих халатах, котрі працюють за готовими рецептами й винаходять удосконалену конструкцію двірника для нової моделі «Олдсмобіля».

1 ... 6 7 8 ... 12
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колиска для кішки», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Колиска для кішки"