Читати книгу - "Герой нашого часу"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Шаміль, не відповідаючи, мовчки збирає свої манатки і забирається геть.
Хотабич (задоволено, сам до себе). Так-так-так-так!
Входить Насрєддін. Він на ішаку, як завжди шуткуючи, задом наперед. Насрєддін робить на ішаку почесне коло навкруги Хотабича, потім злазить з ішака і по-восточному кланяється.
Насрєддін (шуткує). Здоровеньки були!
Хотабич. Ваалєйкум ассалям!
Насрєддін показує Хотабичу пляшку, яку закинув Сіндбад.
Насрєддін. Ось бачиш?
Хотабич (суворо). Де взяв?
Насрєддін. З неба впала. Я рака стояв, намаз робив, раптом – тиць!
Насрєддін з цікавістю трясе пляшку.
Ач яка! Шось калатається… Щас відкрию.
Хотабич (ще суворіше). Покинь, мудак!
Насрєддін (скручує дулю). А ось бачиш!
Хотабич (сумно). Бачу.
Хотабич крутить пальцем біля чалми, там, де знаходиться скроня, і уходить. Насрєддін нечистим чорним нігтем відкорковує пляшку.
Роздається страшний грім і блискавка. Спостерігаючи всі ці катаклізми, обличчя Мао Цзе Дуна кривиться в огиді. В той же час з пляшки разом з димом і всім, чим положено, вилазе велике і страшне Йобане Чмо, вдягнуте в мундір червоноармійця.
Йобане Чмо (кричить дурним голосом). ШО ЦЕ ВСЕ ТАКЄ?!!
Насрєддін (перелякано). Це все? Восток, о ніжна роза моїх найсолодших сновидінь!..
Йобане Чмо (кричить). ВОСТОК?! ГА?!! А Я – ЙОБАНЕ ЧМО!!!
Йобане Чмо пиздить Восток.
Зляканий Насрєддін залазе під ішака і з жахом дивиться на розруху, яка панує навкруги.
Зловісні крики, які періодично іспускає Йобане Чмо, чередуються у нього з приступами дикого реготу.
Поступово крики і регіт згасають, залишаючи по собі багнюку і руїни. Мао Цзе Дун повільно заходить за обрій.
На губах у нього сумна саркастична посмішка.
У передвечірньому присмерку з того боку, де сходив Мао Цзе Дун, починає жевріти – то сходить Шехєрєзада, Звізда Востока. Вона сидить на чорних качєлях і світиться зоряним сяйвом.
Насрєддін вилазе з-під ішака і у розпачі розставляє руки.
Насрєддін (плачучи, до Шехєрєзади). Шо ж це робиться?!
Тиша. Шехєрєзада мовчить.
Завіса
Жан Маре та його друзі
Дійові особи
Жан Маре, улюбленець глядача.
Віолєтта,Травіата,бляді, котрих їбе Жан Маре.
Фантомас, друг Жана Маре.
Кардинал, ворог Жана Маре.
Рошфор, друг Кардинала.
Йобана Обізяна, Їбіческа Сила, потойбічні сили зла.
Дія перша
На сцені нічого немає, крім темного фону, на якому намальовані могили і хрести.
На сцену входить Жан Маре, вправно помахуючи підараскою.
Назустріч йому, теж помахуючи підараскою, простує Фантомас.
Жан Маре (до Фантомаса).
Де Кардинал?
Фантомас.
В жопі!
Дія друга
Жопа. В ній сидить Кардинал. Входить Рошфор.
Рошфор.
Кардинал, ми захопили двох блядєй!
Кардинал.
Чиї вони?
Рошфор.
Кажуть, нічиї.
Кардинал.
Пиздять. Допитати!
Дія третя
Катівня з необхідними інструментами.
В ній Віолєтта, Травіата і Рошфор.
Рошфор (катує блядєй).
Чиї ви?
Бляді (харкають Рошфору в морду).
А нічиї!
Рошфор (витирається).
Пиздите!
Рошфор продовжує катувать блядєй.
Він пиздить їх великим дрючком, також б’є ногою по зубах та по печінці.
Тим часом в заґратоване вікно залазять Жан Маре і Фантомас, в зубах у них підараски.
Жан Маре ламає ґрати, обидва з криками вламуються в катівню і підарасками пиздять Рошфора. Рошфор тікає.
Віолєтта і Травіата (хором).
Ми нічого не сказали!
Жан Маре.
А чого в очі не дивитесь, суки?!
Жан Маре пиздить блядєй, Фантомас йому помага.
Світло на сцені поступово згасає, але і в темряві можна розібрати, що десь когось пиздять.
Дія четверта
Жан Маре і Фантомас сидять в барі і п’ють коктейля.
Жан Маре (зухвало).
Мені Віолєтта часи подарила, нахуй. П’ятсот карбованців стоять. Диви! (Дістає часи і пиздить ними об стіну.)
Бачиш? А їм ніхуя!
Фантомас.
Це не наші. Мені Травіата теж галстук подарила. Шоб не пиздив.
Обидва регочуть.
Дія п’ята
На сцені чорний фон з могилами і хрестами. Входить Кардинал.
Кардинал.
От, блядь, всі мої плани накрились пиздою!
Кардинал рве на собі волосини.
Раптом могили відкриваються, з них вилазять Їбіческа Сила і Йобана Обізяна.
Обидві страшні.
Їбіческа Сила і Йобана Обізяна.
Ага, попалась, стара пизда!
Кардинал.
Дівчата, не чіпайте стару людину!
Кардинал тікає, але Йобана Обізяна кидає йому навздогін камінюку і влучає Кардиналу в спину.
Кардинал падає, як жаба.
Входять Жан Маре і Фантомас з блядями.
Йобана Обізяна і Їбіческа Сила шикуються в шеренгу.
Їбіческа Сила (командує).
Рівняйсь! Струнко!
Жан Маре, приклавши підараску до чола, пиздує стройовим шагом.
Йобана Обізяна, приклавши лапу до дегенеративного лоба, докладає.
Йобана Обізяна.
Товариш начальник! Підрозділ в складі старшого сержанта Йобаної Обізяни і єфрейтора Їбіческой Сили застрелили якусь стару пизду!
Фантомас (впізнає).
Та то ж Кардинал!
Жан Маре роняє стару підараску, яка падає на підлогу з сильним стуком.
Всі стоять, витріщивши їбальники, і мовчать.
Завіса
Цікаві досліди
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Герой нашого часу», після закриття браузера.