Читати книгу - "Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т."

Крім того, даним підпунктом передбачено ще одну обов’язкову умову, яка повинна бути виконана для можливості переходу суб’єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів, відповідно до норм цього Кодексу, до застосування спрощеної системи оподаткування. Цією умовою є дотримання вищезазначеним суб’єктом господарювання протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, вимог, встановлених у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу. Для контролю з боку органу державної податкової служби щодо дотримання цієї умови суб'єкт господарювання повинен разом із заявою щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку подати розрахунок доходу за попередній календарний рік (форма якого затверджується Міністерством фінансів України), який визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма вищезазначеного розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, необхідність подання якого суб’єктом господарювання разом із заявою щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку встановлюється в підпункті 2981.4. пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу, затверджується Міністерством фінансів України.

298.2. Даним пунктом, а саме: його підпунктами 298.2.1-298.2.3, встановлюється порядок відмови від спрощеної систему оподаткування.

298.2.1. Даним підпунктом встановлено граничний термін подання суб’єктом господарювання до органу державної податкової служби заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, а саме: не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

298.2.2. Даним підпунктом закріплено право платників єдиного податку на самостійну добровільну відмову від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, за умови відсутності непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави Кодексу.

Також встановлено дату визнання суб’єкта господарювання знятим з реєстрації як платника єдиного податку та переходу на сплату інших податків і зборів при його добровільній відмові від спрощеної системи оподаткування, а саме: з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

298.2.3. Даним підпунктом визначено випадки, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, та встановлено строки цього переходу, а саме:

1) у випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку першої і другої груп встановленого обсягу доходу (визначеного згідно із підпунктами 1–2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу) та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки єдиного податку — з першого число місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, а саме ставок, встановлених для третьої групи платників, встановленого обсягу доходу (визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу) — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку третьої і четвертої груп встановленого обсягу доходу (визначеного згідно із підпунктами 3–4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу) — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у випадку застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначено у пункті 291.7 статті 291 цього Кодексу, а саме: розрахунків виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у випадку провадження платником єдиного податку таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (які визначено у пунктах 291.4-291.6 статті 291 цього розділу) — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у випадку перевищення граничного значення показника чисельності найманих осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку у трудових відносинах, а для платників єдиного податку — юридичної особи — показника середньооблікової кількості працівників, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.

Відмітимо, що граничне значення показника чисельності найманих осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою-підприємцем — платником єдиного податку у трудових відносинах, а для платників єдиного податку — юридичної особи — показнику середньооблікової кількості працівників, згідно з пунктом 291.4, з урахування підпункту 291.4.1, статті 291 цього розділу, становить:

— для першої групи платників єдиного податку — не має права мати найманих осіб;

— для другої групи платників єдиного податку — не більше 10 найманих осіб;

— для третьої групи платників єдиного податку — не більше 20 найманих осіб;

— для четвертої групи платників єдиного податку — не більше 50 осіб.

При цьому, як вже зазначалось, згідно з підпунктом 291.4.1 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

А показник середньооблікової кількості працівників, що застосовується для платників єдиного податку