read-books.club » Наука, Освіта » Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України 📚 - Українською

Читати книгу - "Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України"

233
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України" автора Кирило Юрійович Галушко. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 68 69 70 ... 86
Перейти на сторінку:
питання про друкування українських грошей і перший кредитовий білет на 100 карбованців з’явився в обігу 6 січня 1918 р. (24 грудня ст. ст.)[263]. На цій банкноті, розробленій Г. Нарбутом, було зображено у восьмикутній рамці знак князя Володимира — Тризуб, із хрестом над середнім «зубом».

Від грудня 1917 р. Центральна Рада отримала право ухвалювати закони для УHP[264]. На засіданні Генерального секретаріату 11 січня 1918 р. (29 грудня 1917 р. ст. ст.) слухали й ухвалили проект тимчасового закону про флот УНР, який доповідав генеральний секретар Д. Антонович, і рекомендували винести його на розгляд Центральної Ради[265]. У законопроекті подавалося:

«II. Прапором Української військової фльоти є полотнище о двох: жовтому і блакитному кольорах. У кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець часів Українсько-Руської держави X в.

III. Прапором Української торговельної фльоти є полотнище о двох, жовтому і блакитному, кольорах»[266].

Однак Мала Рада під головуванням М. Грушевського затвердила цей закон аж 27 (14) січня у зміненій редакції, де першою (тобто верхньою) вказувалася блакитна смуга:

«2. Прапором української військової фльоти є полотнище о двох — блакитному і жовтому кольорах. У кряжі блакитного кольору історичний золотий тризубець з білим внутрішнім полем у ньому.

3. Прапором Української торговельної фльоти є полотнище о двох — блакитному і жовтому кольорах»[267].

Використання Тризуба на кредитовому білеті та на морських прапорах вплинули на справу щодо Державного герба УНР. На цей час після проголошення 22 січня IV Універсалом Центральної Ради самостійності України, питання про герб вимагало негайного вирішення. Розгоряння українсько-більшовицької війни не давало змоги провести конкурс, та й Центральна Рада, провівши останнє засідання в Києві 7 лютого, була змушена покинути місто й переїхати спершу до Житомира, потім до Сарн і нарешті — до Коростеня. Саме в Коростені 25 (12) лютого 1918 р. спершу на засіданні Ради Народних Міністрів ухвалено: «Внести в Раду закон про установлення для Української держави прийнятого морським флотом герба Володимира Великого (без Хреста)»[268]. Того ж дня на засіданні Малої Ради затверджено: «Гербом Української Народної Республіки приймається знак Київської Держави часів Володимира Святого»[269]. Очевидно, що ухвалений закон мав лише текстову частину без графічних додатків.

Принагідно варто додати, що на цьому ж засіданні ухвалено й закон про запровадження в Українській Народній Республіці нового (григоріанського) числення часу з 16 лютого, вважаючи його 1 березоля (березня). Описуючи ці події у своїй «Історії України», Д. Дорошенко повідомляв, що 1 березня ухвалили закон про нову монетну систему (запроваджено гривню), а далі: «тоді ж було ухвалено й герб Української Народної Республіки»[270], що призвело до низки помилок в інших публікаціях, у яких дату ухвалення герба також почали вказувати як 1 березня[271].

Тризуб виконував наприкінці X ст. функцію княжого знака, зображався на печатках, монетах, ювелірних виробах, посуді та різних предметах, що були княжою власністю. У різних князів він зустрічається у різному графічному виконанні. Первісне значення його невідоме, хоча існує багато версій та тлумачень[272]. Зрештою, основним було те, як писав у своїй третій статті про герб М. Грушевський: «се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією»[273]. Інформація про ухвалення герба, базована переважно на статті Грушевського, була подана в багатьох регіональних виданнях України та поза її межами[274]. Вона викликала нові публікації на тему герба. В. Різниченко в часописі «Шлях» критично оцінив рішення Центральної Ради про затвердження Тризуба[275]. Натомість О. Назарук відгукнувся схвально, що «сей наш герб — свідок нашої старої культурності й організаційно-державного змислу», а основну увагу приділив потребі належного художнього виконання герба і пропонував використовувати на прапорах великий герб — «головний герб [...] окружений малими гербами поодиноких українських волостей (земель)»[276].

Робота над гербом продовжилася в Києві після вигнання з нього на початку березня більшовиків. Мала Рада повернулася до столиці 9 березня. Десь 12 березня Михайло Грушевський доручив розробити проекти малюнків герба та печатки відомому українському графікові й архітекторові Василю Кричевському, з яким здавна мав дружні стосунки — той оформляв згадану раніше «Ілюстровану історію України», а його майстерня містилася в будинку Грушевського на вулиці Паньківській, спаленому тепер більшовиками[277].

М. Грушевський 22 березня виніс на розгляд Малої Ради питання про герб і печатку. На жаль, ми не знаємо перебігу обговорення цього питання, бо в газетних звітах про це засідання взагалі справа герба не згадується[278], а в протоколі лише сказано про розгляд проектів, без деталізації обговорення.

2 квітня 1918 р. міністр пошти і телеграфів Г. Сидоренко видав наказ про негайне усунення всіма поштово-телеграфними установами УНР герба колишньої Російської імперії — двоголового орла, якщо такий ще десь залишився[279].

Питання про державний прапор 22 березня зовсім не порушувалося[280]. Мабуть, з цим жодних проблем не виникало.

Інформація про затвердження 22 березня великого та малого державних гербів і великої та малої печаток, а також їхні малюнки були опубліковані в новому виданні «Ілюстрованої історії України» М. Грушевського[281]. В обох гербах Тризуб був оточений стилізованим оливковим вінком. Розроблений на основі знака Володимира Великого, за князювання якого Київська Русь досягла найбільшої могутності й до її складу входили всі пізніші українські землі, герб України символізував ідею Соборності — об’єднання всіх етнічних українських територій в одну державу; оливковий вінок мав відображати мирну політику УНР. Проте не зовеш є зрозумілим, у чому ж полягала різниця між обома гербами, чому один із них «великий», а інший — «малий»? Складається враження, що В. Кричевський подав два різні варіанти герба, однак замість того, щоб вибрати один із них, вирішили ухвалити обидва, «щоб добро не пропадало»[282]. Недоліками цих гербів була також надмірна орнаментальна графічна манера, відсутність щита та й виконання лише в чорно-білій подачі. Схоже, що герби й печатки приймалися у «робочому порядку», без особливого обговорення й без ухвалення окремого закону.

16 липня гетьман Павло Скоропадський затвердив малюнок нового військового прапора Української Держави, оголошений наказом по морському відомству від 18 липня 1918 р. за ч. 192/44: «Білий прапор з рівним синім хрестом, який ділить прапор на 4 рівних частини. Ширина хреста 1/11 всієї довжини прапора. Відступивши на 1/8 ширини хреста проходить коло нього такої ж ширини (теж 1/8 ширини хреста) синя смужка, крім тих його боків, які прилягають до крижа. У крижі

1 ... 68 69 70 ... 86
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України"