Читати книгу - "Поліція"

— Ви його обшукали? — запитала вона.

— Близький контакт третього ступеня, — зрадів поліцейський у цивільному. — У нього не було ніякої зброї.

— Я маю на увазі, чи обшукали ви його на предмет наявності наркотиків? Кишені і таке інше?

— М-м-м. Ні. Чого б то нам це робити?

— Бо перед вами Кріс Редді, відомий також як Адідас, декілька вироків за збут наркотиків. Оскільки він намагався від вас утекти, можете бути твердо упевнені, що товар при ньому. Роздягніть його.

Беата Льонн випросталася і пішла до "амазона".

— Я думав, ця пані займається лише відбитками пальців, — почула вона слова поліцейського, адресовані Бйорну Гольму, що стояв поряд із ними. — Чи вона знає усіх наркоторговців в обличчя?

— Вона знає в обличчя усіх, кого коли-небудь фотографували для поліцейського архіву Осло, — відповів Бйорн. — Так що наступного разу дивіться уважніше, добре?

Бйорн сів у машину, завів двигун і подивився на неї. На той час Беата вже знала, що виглядає, як скривджена бабця: вона сиділа, склавши на грудях руки, гнівно вирячившись у лобове скло.

— Ми схопимо його у неділю, — утішив її Бйорн.

— Сподіватимемося, — відповіла Беата. — На Бергсліа все гаразд?

— "Дельта" зробила рекогносцировку на місцевості і вибрала місця для дислокації. Вони сказали, що проблем не буде, адже навкруги ліс. Але вони засядуть і в будинках по сусідству.

— І усі члени слідчої групи, що розслідувала ту справу, поінформовані?

— Так. Усі будуть поряд із телефоном цілий день і зараз же повідомлять, якщо комусь із них подзвонять.

— Тебе це теж стосується, Бйорне.

— І тебе. До речі, чому Харрі не займався таким серйозним убивством? Адже він тоді працював у вашому відділі?

— Ну, він погано почувався.

— Був у запої…

— Як ми використаємо Катрину?

— У неї буде затишна позиція далеко в лісі з чудовим видом на будинок.

— Гаразд. Я підтримуватиму з нею контакт по мобільному, поки вона там.

Беата поглянула на годинник. Чверть на десяту. Вони поїхали Томас-Хефтієс-гате і алеєю Бюгдьой. Не тому, що це був найкоротший шлях до Поліцейського управління, а тому, що він був найкрасивіший. І тому, що час спливав. Беата знову поглянула на годинник. Дев’ята двадцять дві. До дня "Ікс" залишалося півтори доби. Неділя.

Серце її досі калатало, як несамовите.

Юхан Крон змусив Харрі чекати у приймальні належні чотири хвилини і вийшов з кабінету. Він віддав кілька явно зайвих розпоряджень секретарці, а потім обернувся до двох чоловіків, що сиділи перед ним.

— Холе, — сказав він, кцнувши швидкий погляд на його обличчя, неначе хотів з’ясувати, який у того настрій, перш ніж простягнути йому руку, — ви привели вашого адвоката?

— Це Арнольд Фолкестад, — представив Харрі. — Він мій колега, і я попрохав його прийти зі мною, щоб він був свідком того, що тут буде сказано, і дізнався, до яких ми прийдемо домовленостей.

— Ну що ж, мудро, — сказав Юхан Крон, але ніщо в його інтонації і міміці не виказувало того, що він дійсно так вважає. — Прошу.

Він пішов уперед, зиркнувши на вузький, наче жіночий годинник, і Харрі зрозумів натяк: я дуже зайнятий, у мене мало часу на цю дріб’язкову справу. Його офісу вистачило б лише на двох, тут пахло шкірою, і запах цей, на думку Харрі, йшов від обкладинок журналів "Судові вісті", що заповнювали книжкові полиці. Іще пахло парфумами, і Харрі знав, звідки з’явився цей запах. Сільє Гравсенг сиділа на стільці впівоберта до них і впівоберта до масивного письмового столу Юнаса Крона.

— Рідкісний зразок? — запитав Харрі, провівши рукою по стільниці, перш ніж сісти.

— Звичайний, — буркнув Крон і зайняв трон посеред джунглів.

— Звичайним він був учора, сьогодні він уже зникає, — уточнив Харрі і коротко кивнув Сільє Гравсенг.

Вона відповіла, опустивши і знову підвівши повіки, неначе голова у неї не рухалася. Волосся було зав’язане в такий тугий хвіст, що очі здавалися вужчими, ніж зазвичай. Дивлячись на її костюм, можна було подумати, що вона співробітниця адвокатської фірми. Сільє виглядала спокійною.

— Перейдемо прямо до справи? — запитав Крон і прийняв свою улюблену позу, притиснувши один до одного кінчики пальців. — Пані Гравсенг стверджує, що її зґвалтували у вашому кабінеті в Поліцейській академії близько півночі у вказаний день. Підтвердженням її слів є подряпини, синці і порвана сукня. Усе це сфотографовано і може бути пред’явлено в суді як докази.

Крон кивнув Сільє, неначе хотів упевнитися, що вона витримає такі страждання, а потім продовжив:

— Медичне обстеження в Центрі для жертв насильства не виявило подряпин чи синців на статевих органах, але їх рідко знаходять. Навіть при жорстоких зґвалтуваннях їх знаходять тільки в п’ятнадцяти-тридцяти відсотках випадків. У піхві не залишилося слідів сперми, оскільки ви зберегли цілковите самовладання і зробили еякуляцію не в піхву, а на живіт пані Гравсенг, після чого ви дозволили їй одягнутися, протягли її до виходу і виштовхнули за двері. Шкода, що вона не зберегла такого ж цілковитого самовладання і не зібрала трохи сперми як доказ, а, ридаючи, декілька годин простояла під душем, намагаючись змити усі сліди бруду. Може, це не занадто доцільна, але дуже зрозуміла і звичайна реакція дівчини.

Голос Крона злегка затремтів від обурення, і Харрі подумав, що Крон справді гнівається, але швидше заради того, щоб дати їм зрозуміти, яке сильне враження можуть справити ці дані у разі, якщо відбудеться судовий процес.

— Але усі співробітники Центру для жертв насильства зобов’язані давати короткий опис психічної реакції особи, що звернулася до них. Йдеться про професіоналів, що мають великий досвід спостереження за поведінкою жертв насильства, отже, їх описові суд надає велике значення. І повірте мені, в даному випадку спостереження психологів повністю підтримують версію мого клієнта.

Майже вибачлива посмішка промайнула на обличчі адвоката.

— Але перш ніж ми перейдемо до вивчення доказів, ми маємо з’ясувати, чи обдумали ви мою пропозицію, Холе. Якщо ви дійшли висновку, що хочете її прийняти, — я сподіваюся, що заради блага обох сторін ви дійшли цього висновку, — то ось письмова угода. Вона, природно, буде конфіденційною.

Крон простягнув Харрі чорну шкіряну теку, значущо дивлячись на Арнольда Фолкестада, що повільно кивав.

Харрі відкрив теку і швидко прочитав аркуш формату A4.

— М-м-м. Отже — я звільняюся з Поліцейської академії і не працюю в поліції чи в пов’язаних з поліцією організаціях? І ніколи більше не згадую про Сільє Гравсенг? Готове