Читати книгу - "Віщі сестри, Террі Пратчетт"

за звичку кидатися на різні об’єкти. Втім, цей звір обережніший за свого родича леммінґа: соболячка, як правило, кидається лише на маленькі камінці. — Прим. авт. 

Див. також примітку на с 46.  — Прим. пер.

22

Цитату з п’єси Шекспіра «Макбет» подано в перекладі Бориса Тена. — Прим. пер.

23

В оригіналі герцог «винаходить» англійську приказку «stick and stones may break my bones, but words will never hurt me» («кийок і каміння можуть зламати мої кістки, але слова мене не поранять»), яку зазвичай використовують діти у відповідь на образи з боку однолітків. — Прим. пер.

24

І це діяло — як і більшість відьомських методів, незалежно від форми. — Прим. авт.

25

Гномською — «садовий пеньок», традиційна садова прикраса у вигляді гномика; смертельна образа для гнома, але тут уживається як вираз прихильності. — Прим. авт.

26

Якщо можна так сказати. — Прим. авт.

27

Хтось же має робити і таке. Скажімо, вам необхідне око тритона — але звичайного, плямистого чи гребінчастого? І яке саме око? Чи не можна замінити його тапіокою? А якщо ми замінимо око яєчним білком, то заклинання а) спрацює, б) не спрацює чи в) розплавить дно казана? Цікавість Тітоньки Пташко до подібних речей була неосяжною і невгамовною.1 

1 Хоча не зовсім невгамовною. Можна вважати, що цю цікавість вгамував останній політ Тітоньки на мітлі, під час якого вона намагалася з’ясувати, чи мітла триматиметься в повітрі, якщо з неї по одному витягати прути. Згідно з повідомленням чорного вороненяти, з якого Тітонька намагалася виховати рекордсмена-літуна, відповідь майже напевно була негативною. — Прим. авт.

28

Відьми ніколи не роблять кніксен. — Прим. авт.

29

В оригіналі Пратчетт використовує вигадані слова, схожі за звучанням на назви феодальних повинностей селян у середньовічних Англії та Франції. — Прим. пер.

30

В оригіналі Пратчетт обігрує усталене для англійських заклинань та інших вербальних елементів магічних ритуалів словосполучення «stick and stone». — Прим. пер.

31

Перероблена цитата з п’єси «Макбет». В перекладі п’єси Бориса Тена: «Слабодухий! Віддай мені кинджали!» — Прим. пер.

32

Ніхто не знає, чому чоловіки бовкають подібні дурниці. Наступною мала би бути заява, що він любить «дівчат з характером». — Прим. авт.

33

Так завжди трапляється. Ніхто не бачить, звідки вони виникають. Залишається припустити, що їхні ліцензії передбачають наявність не лише лотка та паперової панамки, а й портативної машини часу на газовій тязі. — Прим. авт.

34

Бабуня «плутає» масакру з «макасаром». Антимакасар — шмат тканини, яким накривають спинку крісла на рівні голови та плечей того, хто сидить у кріслі; в наш час використовується, зокрема, в салонах літаків, швидкісних потягів тощо. — Прим. пер.

35

Алюзія на пізньогрецький варіант міфу про Прометея, в якому Гефест зробив Прометеєві спеціальний залізний перстень і вставив у нього уламок скелі, до якої титан мав бути довіку прикутий за наказом Зевса. — Прим. пер.

36

«Теспійці» — як мешканці давньогрецького міста Теспії, так і давньогрецька назва акторів на честь першого зафіксованого грецькою історією актора Теспія. В наш час існує Міжнародне Теспійське товариство (International Thespian Society), яке об’єднує найуспішніших випускників театральних університетів світу. — Прим. пер.

37

В оригіналі йдеться про «inkcap» — отруйний гриб з родини копринових (Coprinaceae), відомий в Україні як гнойовик чорнильний. — Прим. пер.

38

В оригіналі «Whipple» — бавовна. — Прим. пер.

39

В смерті короля відіграли роль розпечена кочерга в туалеті, десять фунтів живих вугрів, трьохмильна мандрівка під кригою, діжка вина, пара цибулин тюльпана, отруєні вушні краплі, устриця та здоровило з довбнею. Король Мурун погано знаходив спільну мову з оточенням. — Прим. авт.

40

Демередж (від фр. demurrage — «запізнення») — виплата з боку фрахтувальника торгового судна судновласнику за використання (простій) судна понад узгоджений договором термін; пізніше перейшло і в інші сфери фінансових відносин, наприклад, у банківську справу. — Прим. пер.

41

Напевне, це була перша спроба дозаправки мітли в польоті. — Прим. авт.

42

Алюзія на скандинавський міф про загибель бога весни Бальдра від омелової стріли, випущеної сліпим богом Гедом за намовою підступного Локі. — Прим. пер.

43

Обіграно вираз «rite of passage» — «обряд ініціації» або «обряд переходу», де «passage» також може означати «коридор». — Прим. пер.

44

Тут і далі знамениту цитату з п’єси Шекспіра «Як вам це сподобається» подано в перекладі Олександра Мокровольського. — Прим. пер.

45

Як вважають дослідники творчості Пратчетта, це — натяк на Чарлі Чапліна. — Прим. пер.

46

Див. прим. на с. 119  — Прим. пер.

47

Тут може знадобитися пояснення. За кілька років до описуваних подій бібліотекар Невидної академії, провідного магічного ВНЗ Дискосвіту, перетворився на орангутана. Це сталося внаслідок одного з магічних інцидентів, які є невід’ємною частиною діяльності зазначеного ВНЗ, а незвичайним тут було те, що бібліотекар затято опирався будь-яким спробам доброзичливців знову перетворити його на людину. Одна з причин полягала в тому, що довгі руки та чіпкі пальці ніг суттєво покращували здатність діставатися найвищих книжкових полиць. Крім того, бути мавпою означало не перейматися людськими комплексами. Нарешті, його неабияк тішило те, що хоча його нове тіло скидалося на бурдюк із водою, насправді воно було втричі сильніше за попереднє і мало вдвічі більший радіус дії кінцівок. — Прим. авт.

48

Старовинний район Анк-Морпорка, який вважається значно неприємнішим та небезпечнішим за решту міста, що неабияк дивує приїжджих. — Прим. авт.

49

Система ліцензованої злочинності Анк-Морпорка — предмет заздрощів багатьох інших держав — завдячує своєю появою чинному Патрицієві Ветінарі. На його думку, підтримувати правопорядок у місті з мільйоном мешканців можливо лише за умови офіційного визнання різноманітних банд та грабіжницьких зграй, надання їм професійного статусу, регулярного запрошення їхніх ватажків на спеціально влаштовані бенкети та законодавчого встановлення певного рівня вуличної злочинності — після чого можна було змусити ватажків не допускати перевищень цього рівня під загрозою позбавлення новонабутих пільг та, заодно, чималих ділянок шкіри. Це спрацювало. Правопорушники виявилися чудовими правоохоронцями; неліцензовані злочинці, наприклад, дуже швидко зрозуміли, що замість ночі-другої в камері можуть провести вічність на дні річки. 

Щоправда, виникли труднощі з веденням статистики, що покликало до життя цілу систему бюджетного планування, розрахунку квот та реєстрації прав, призначену: а) забезпечити достатній життєвий рівень для ліцензованих злочинців, б) гарантувати, що жодного громадянина не буде пограбовано частіше за певну встановлену норму. Власне, найдалекоглядніші громадяни одразу почали укладати угоди на певну кількість крадіжок, нападів тощо протягом усього фінансового року — зазвичай за умов заподіяння їм шкоди в зручних умовах їхніх власних домівок, аби вільно пересуватися вулицями всю решту часу. Відтак нововведення прижилися й сприяли миру та гармонії