Читати книгу - "Нотатки Мальте Лаурідса Бріґе"

Уночі
Над Прагою удалині вже ночі велетенський келих; рятує сонячний метелик красу в холоднім бур’яні. І місяць скалиться згори, і срібло сипле, гном лукавий, і хвилі пишної Молдави[86] на посміх білить до пори. Та, мов ображений, назад зненацька промені поверне, бо унизу його суперник: на башті світлий циферблат. 1895 Народна мелодія
Чеські пісні серце тривожать дуже, легко торкають душу, важко мені. Тихо співа й поле дитина бульбу, в ніч твою прийде, збудить пісня жива. Час промайне, ляже шлях чужиною, ця ж тебе пісня знову наздожене. Прага, пізня осінь 1895 Казка про хмаринку
Сплив день година по годині, затих, як молота удар. І місяць — золотава диня — лежить, з бадилля вигляда. Хмаринці ласощів кортіло і все-таки вдалось ледь-ледь вхопити сяючого тіла, — за щічками у неї мед. Втікає, смокче, а в ту пору якраз приходить ніч сама, плід золотий здіймає вгору: й хмаринки більше вже нема. Нічна картинка
Стих театру шум недавній; і ліхтар не без пихи світить дрожкам, поглядає в їх лаковані дахи. При спустілій стежці кліпне інший вогник, не зачах, в слухових одбившись вікнах, як в заплаканих очах. За сміховом[87]
Крізь вечір, що в зорю впада, фабричні люди йдуть з роботи, — вписалась кіптявою й потом у їх тупі лоби нужда. В погаслих поглядах лиш лід. І тупіт ніг важкий — додому, і шлейфом курява та гомін, неначе доля їхня, вслід. Малий «Drаtenіk»[88]
Йде такий юний хлопчина — є мишоловки, решета —