Читати книгу - "Пропоную тільки інтим, Белла Сніжна"

- Все як домовлялися. Ми зайшли. Виходимо! - кажу.

- Навіть озирнутися не хочеш? - не випускає Рома.

Просто стоїть на проході і не збирається, судячи з усього, відступати.

- Не хочу.

- А доведеться. - обіймаючи мене за плечі, повертає. - Ласкаво просимо в царство розпусти. Відчувай себе як вдома. Попереджу відразу, не підемо поки що-небудь тобі не купимо.

- Тут? - майже писк. 

Рома киває, і веде мене вперед. Крізь стелажі з фаллосами різних розмірів, купою секс-іграшок. Я навіть не уявляю для чого це все.

- Відразу до костюмів підемо, чи виберемо що цікавіше? - запитує він.

- Костюми. - кажу похмуро.

Здригаюся, коли поруч лунає жваве «Добрий день!»

Це дівчинка консультант вирішила нам допомогти.

- Вам щось підказати? Ось тут у нас для любителів стандартного сексу. - показує направо, після наліво. - Тут для тих, хто обожнює біль. У тому кінці ...

- Нам потрібні костюми. - кажу я.

Нарешті виходить взяти себе в руки. Хоче Рома щось тут купити, ось і купимо. Тим більше я помітила в кутку цікаву річ. А я ж ніколи не дарувала Ромі подарунків! 

Костюми тут впасти не встать! Мій костюм кішечки нервово курить збоку, від розуміння що до цих йому ще рости і рости.

- Щось сподобалося? - запитує Рома крізь дверцята.

Мовчу. Ось якщо він зараз зайде, то історія може повторитися.

- Саша? - кличе. - Ти там не вмерла від естетичного задоволення, поки міряла? - сміється.

- Давай так! - виходжу до нього, вже переодягнена.

- Якщо ти погодишся одягнути такий же костюм, я беру собі один з них!

Рома задумався. Оцінив наряди у мене в руках.

- Думаєш мені піде наряд медсестри? - піднімає брову.

- Ідеально! - брешу я.

Він в нього навіть не поміститися! Але панчохи натягне!

- Ой, а нам якраз недавно завезли чоловічі костюми. - влазить консультант. - Показати? - питає з щирим бажанням допомогти.

Загалом, не знаю як так вийшло, але через двадцять хвилин ми вийшли з магазину з двома покупками. Ні, це не прості костюми. Я стала володаркою гумового фалоса, як би нерозумно це не звучало, а Рома гумової Зіни. Чому Зіни? Так її назвала Оксана. Консультант наш. Виявилася милою дівчиною, я про Оксану. Все красиво запакувала в фірмові пакети їх магазину. Дивуюся, як ми ще нікого зі знайомих не зустріли. Мабуть доля вирішила, що на сьогодні мені достатньо вражень.

- Я по магазинах з тобою більше не ходжу! - заявляю, вивантажуючи пакети в передпокої Роминой квартири.

Навіть не думала тягти все це додому. Адже десь там сховався гумовий Антоніо. А що, у Зіни ім'я є, чим мій фалос гірше!

- Це моя фраза. - каже Рома, закриваючи двері, і несучи свою купу пакетів в мою кімнату.

Поки я роззуваюся, він відносить і мої пакети.

Я ж іду на кухню. Їсти хочеться!

- Пакети розгрібати не будеш? - зайшовши до мене питає Рома.

- Ні-і-і. - тягну я, натираючи сир для яєчні.

Рома мовчки сідае за стіл.

- Расскажешь навіщо ми все це купили?

- Мені так закортіло. - знизує він плечима. - Хочеш сказати тобі не сподобалося? 

- О-о-дуже! Особливо в останньому. - кажу, не приховуючи сарказму.

- Я знав, що ти оціниш. Доречі. Антоніо ти сама собі вибрала.

- Так ти змусив!

- Звісно. Приставив батіг до дупи і погрожував. - парирує він.

А я уявила, як би це могло виглядати. Чомусь в моїй уяві картинка вийшла занадто порочною, і я дивилася на Рому не моргаючи. В голові вже чулися удари батога ...

- Яєчня. - каже Рома важко.

Я прокидаюся, продовжую готувати. Поки я ставлю тарілки на стіл, Рома робить каву. Ставить чашку поруч зі мною, схиляючись низько.

- Якщо хочеш, завжди можемо повернутися туди за батогом. - каже проникливо.

- Вирішив відшльопати Зіну? Чим вона вже встигла завинити перед тобою? - намагалася приховати свій стан за жартом.

Рома ж сама незворушність. Сів навпроти, підсунув до себе тарілку, почав їсти. Подивився на мене. В очах іскри літають. Не в мене однієї гарна уява.

- І не тільки її. - каже.

«Я була гарною дівчинкою!» - так і тягне сказати. Але замість того щоб продовжувати цю розмову їм яєчню. Мовчки. Ну, його! Раптом дійсно відшльопає! А мені ж може сподобатися.