Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"

конех, которіе, злучившися с полковником Семеном Паліем 2, ходили и міли ити под Тягиню, але стала великая росквась, ріки почали роспускати; еднак же пойшли, переправивши Бог, под Очаков, где Очаков увесь спалили и вистинали 161 и, набравши здобичи, назад вернулись, але мало що з собою припровадили за великим бездорожем и своїх коней надтратили, тилко язика килкадесят припровадили, и розділившись на двое, Палій своїх послал до короля, а наше войско до їх царских величеств. Того ж року з енералной 3 войсковой канцелярії канцелярист Петрик уйшол на Запороже 162, а з Запорожа до хана в Крим и почал хана поднимати на Україну на старшину українскую, до которогои запорожці пристали, чому хан и орди барзо ради 4 и вийшли 5 в поля, сподіваючися до себе з України войска прихиленія. И вийшовши он Петрик 8, з ордами под Самар город, посад спалил и Китай город до себе привернул и Царичанку, и купа немалая до оного зобралась з розних городов. Против которого гетман Іван Мазепа 7 войско скупил з московским войском и передом послал полки: Миргородцкий, Прилуцкий, Гадяцкий и Лубенский з иншими войсками, а сам под Полтавою стал с табором. И оная орда с тим Петриком уступила назад под Крим, не даючи бою жадного, а гетман под Лохвицю уступил з войсками своїми, а потом по указу їх царских величеств роспущено войско по домах.

** Під цим роком у сп. Козельського вміщено таке: «Року 1692. Гетман Іван Мазепа ходил з войском зимою до Переясловля против орди. Того ж року Петрик з канцелярії ушол на Запороже, а одтоль до хана в Крим».

8 У сп. Судієнка: немає «Іван».

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: немає «коло».

2 Там же: «Паліею».

3 Там же: помилково «генералами».

4 Там же: «хан барзо рад».

5 У сп. Судієнка: послідовно «війшли», «війшовши».

6 Там же: немає «он, Петрик».

7 Там же: немає «Іван»

РОКУ 1693*

На початку того року 8 зимою орди вийшли з сином ханским 163 и Петрик з ними, хотячи на Україну ити. О которих увідомившися от запорожцов, гетман Мазепа, и зобравши войска, против них рушил до Гадяча, а орди юже коло Полтави зоставали. Которіе узявши відомость о войсках, за гетманом наступуючих, назад уступили у свою землю, але шкоду учинили 9 коло Полтави и у слободах московских. И так гетман, наступаючи, жадной битви с оними не міл, уступил назад з войсками своїми; а турецкое войско того прошлого літа великую шкоду отнесло от цесар а християнского. 154

* У сп. Козельського під цим роком оповідань немає.

8 У сп. Судієнка: «В началі року 1693».

9 Там же і в вид. Бодянського: «починили».

РОКУ 1694*

О масляници вийшовши, орди великіе шкоди починили по селах коло Переясловля, от Иржищева и Стаек села повибирали за несправою 1 полковника переясловского молодого, же войска наши задержал, не пустивши ку Переясловлю, жалуючи ста задля коней, которим то бідним людем помочи не дали компанії, ні сердюки, которіе стояли коло Дніпра, плату беручи и хліб у людей.

Того ж року посла великого татарского, которий зоставал на Москві роков три, отпущено у свою землю з честю на Батурин.

Того ж року войско ходило полку 2 Кіевского и Переясловского и компанії под Очаков, и спустошили Очаков увесь и посаду, и килка корогвей войска турецкого збили наголову и корогви побрали, и ясиру сот на три живцем пригнали до Батурина, над которими бил старший Палій, и его войска ходили 164; а хан ходил цесару своему на помоч, бо турецкіе войска збити зостали.

Того ж року гетман Іван 3 Мазепа посилал войско немалое, над которими старшим ходил полковник черніговский Яков Лизогуб, з которим войска било болей тисячи двадцяти 4, которіе били за Дністром на Буджаку, и села попустошили, и много ясиру набрали и иной здобичи, и вцілости повернули, бо орди при турецком войску били противко цесара християнского 5. А запорожское войско ходили под Перекоп и там над Білим морем 6 вежу виняли и армат штук осм узяли и иніе річи и ясиру, и всі вцілости повернули до коша, любо и міли в отході потребу з солтаном Нурадин, которий нічого не вскурал.

* Під цим роком у сп. Козельського вміщено таке: «Року 1694. Зимою виходили орди з сином ханским и Петрик з ними под Полтаву, а почувши гетмана Мазепу, что з войском противу идет, повернулися в свою землю». Ці розповіді слід віднести до 1693 р., коли справді відбулися згадані події.

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «неисправкою».

2 Там же: «полков».

3 Там же: немає «Іван».

4 Там же: «двадцяти тысячь».

5 Там же: цього слова немає.

6 У літопису Граб’янки і в праці О. Рігельмана: «Гниле море».

РОКУ 1695**

Наше войско стало усе зимою коло Днепра в нових городках и по старих городах 7, где орда, узявши язика под Кропивною, 155 же войско в готовости зостает, отвернувши у державу королевскую, великіе шкоди починили. А навесні вийшовши около Лвова и саміе предмістя лвовскіе вистинали по самую браму, и войска коронного поразили, заледво гетман Яблоновский отборонился, а волости попустошили.

** Під цим роком у сп. Козельського вміщено таке: «Року 1695. Орди великие под Переяславлем били, и порабовавши села, назад отвернули. Того ж року Очаков спустошили полк Киевский, Переясловский з компанією. Того ж року гетман Мазепа послал полковника черніговского Лизогуба на Божак (тобто Буджак) з войском болей тисячей двадцати. Того ж