Читати книгу - "ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
9 Там же: немає «Іван».
Того ж часу за бунти на Москві бояр значних потрачено: Галіцина, Щогловитого 1, Неплюева и иних немало казнено 159, — и за тот поход, же, Перекопу не достаючи, вернулися, там много людей потративши и кошту царского немало 2.
1 У сп. Судіенка: «Шакволитого», у вид. Бодянського: «Шакволитового».
2 У вид. Бодянського і в сп. Судіенка інший порядок слів: «а то за тот поход, же Перекопу не достаючи, потративши кошту царского немало, вернулись, и людей немало потративши».
РОКУ 1690
В Самарі, новом містечку, барзо мор великий 3, же усе вимерло и воевода зараз навесні 4, от которого и по инших містах появился мор.
Того ж року метрополит 6 кіевский Гедеон Четвертенский помер, а на его місце обрано Варлама Ясинского 6, архимандриту кіевопечерского, перед Святою Троицею на том тижню, которий на Москву поехал по благословеніе.
Того ж року великая саранча била на Україні и коло Стародуба на Сівери; прийшла августа 9 и туда наворочала на краї литовскіе, але у Литву не йшла, зостала по Полісю коло Сожа; а тая, що ишла на Кіев, то пойшла в Полщу ку Шліонску и поза Дністром, и там на Волиню, коло Гродня и Берестя 7 Литовского; а инная тут на Україні, коло Ніжина й Чернігова и на Сівери коло Стародуба зазимовала. А барзо ишла широка и московских краев займала поза Свинском и Комарицкую волость зопсовала, збоже и усю ярину потравила, и жита, которіе застала непожатіе, усе поела, и так учинила дорожнету у збожжу 8: жито стало осмачка 9 по золотих три и овес в той же цені, которого и мало било у Сівери, але з України доставали. И от того смроду саранчі коні хоріли 10 и издихали и всякое бидло, бо с травою и саранчу пожирали, же и мясо їх смерділо саранчею, — и кури и гуси.
Того ж року, септеврия 14, на Воздвиженіе честного креста, у Стародубі запален двор нікоторого москвитина, з которого и церков барзо коштовная святого Николая згоріла и звониця звонами коштовними и дворов немало: а церков била уся маліованая и желізом білим покрита. 152
* Під цим роком у сп. Козельського подано таке: «Року 1690. Гедеон метрополит киевский Четвертенский помер, а на его містцу обрано Варлама Ясинского, архимандрита Печерского. Того ж року великая саранча била на Вкраїні. Того ж року ходило войско под Очаков».
3 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: додано «был».
4 Там же: помилково «Десні».
6 У сп. Козельського і Судієнка: переважно «митрополит».
5 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «Варлаама Асинского».
7 Там же: «Брестя».
8 Там же: «збожю».
9 Там же: «жито стала осьмачка».
10 Там же: «хоровали».
Того ж року до городка 1 Самари козаки на залогу чергою полками ходили по чверти 2 року а московское войско з воеводами зоставало.
Того ж року наше войско ходило под Очаков и посад спалили и много шкоди татарам починили.
1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «города».
2 Там же: «четверти».
РОКУ 1691*
Война сроґая била у земли Венґерской войск цесарских с турецким, в которой войні Господь Бог помогл 3 войску цесарскому, же турецкое войско знесенно дощенту, над которим войском цесарским старшим бил ксіонже Дебадент енерал, а над турецким — вейзир и Текель венґерский. А тая война была под Баланкерем, недалеко Варадина; по которой поражці цесар заехал землю Венґерскую и Мултанскую, и до Волох свою залогу поставил в Сочаві, на той войш и самого вейзира убито, и войско турецкое знесено. А король полский з своїми войсками пойшол бил зниматися з войсками цесарскими, але, не дойшовши, от гор вернулся, бо зима надходила. И так о святой Покрові сніги великіе напали 4, заставши войска короніе [в поході 5], барзо шкоду великую на конех понесли, бо мор на коней всчался 6, и так виздихали, же войско опішало, наветь и карети и вози скарбніе королевскіе волами мусіли провадити в Полщу. Залоги свої король поставил в Сочаві, у Сороці, и у Лямци; але постарому у Ясах господар от турчина зоставал. Любо так великое звітяжство цесар одержал, однак же отміна великая стала, бо войска цесарскіе, стоячи у Білграді, свояволю великую чинити почали над жонами 7 тамошних жителей, чого они не терпячи, знову войска турецкіе подвели и поддали везирові Білград, где войска цесарского немало згинуло, и земля Сербская при турчину зоставала по самий Будин 160.
* За цей рік у сп. Козельського немає жодних оповідань.
3 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «помагал».
4 Там же: «випали».
5 Взято із вид. Бодянського і сп. Судієнка.
6 У вид. Бодянського: «вщалея».
7 Там же і в сп. Судієнка: «жонками».
РОКУ 1692**
Зараз зимою узяв відомость гетман запорожский Іван 8 Мазепа, же орди великіе мают наміреня на Задніпря, противко которих вийшол з войсками и стал у Переясловлю. И так орди кримскіе з солтаном и білагородскіе зближили ко Днепру, и, подпавши на сей 153 бок Дніпра, коло Домонтова и коло 1 Бубнова, села пограбовали, Увідомившися, же войска коло Дніпра стоят и гетман сам, отвернули з своїми потугами назад, за которими ходил за Дніпр асаул Гамалія з войском, и не нагнавши, назад повернул, бо орди у свою землю повернули. И того ж часу виправил гетман часть своего войска городового и компанії на добрих
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ», після закриття браузера.