Читати книгу - "Несподівана вакансія"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
Повернувшись до їдальні, вони застали Кей і Майлза за жвавою розмовою, тимчасом як Ґевін мовчки сидів осторонь.
— …скидати на них усю відповідальність, що мені видається трохи егоїстичним і самолюбним…
— Ну, але мені цікаво, що ви вжили слово «відповідальність», — не дав їй закінчити речення Майлз, — бо це, на мою думку, стосується самої суті проблеми. Питання лише в тому, де саме провести межу?
— По той бік Полів, очевидно, — поблажливо всміхнулася Кей. — Ви хочете акуратно розмежувати представників середнього класу домовласників і нижчого…
— У Пеґфорді, Кей, мешкає багато представників робітничого класу, різниця полягає в тому, що більшість із них — це справжні робітники, вони працюють. Чи знаєте ви, який відсоток полян існує за рахунок соціальної допомоги? Ви кажете, відповідальність. А що сталося з особистою відповідальністю? У наших місцевих школах уже роками навчаються діти, в чиїх родинах ніхто не працює. Поняття заробляння грошей на життя своєю працею для них абсолютно чуже. Цілі покоління дармоїдів, яких ми маємо фінансувати…
— То ви вважаєте найкращим виходом скинути цю проблему на Ярвіл, — сказала Кей, — не завдаючи собі клопоту зайнятися…
— Шоколадний пай «Міссісіпі»? — запропонувала Саманта.
Ґевін і Мері подякували і взяли по скибочці, а Кей розлютила Саманту, бо, не припиняючи розмови з Майлзом, лише простягла свою тарілочку, мовби Саманта була тут якоюсь служницею.
— …клініка для наркоманів, значення якої неможливо переоцінити, хоч дехто відверто намагається її закрити…
— Ой, ну, якщо ви говорите про «Белчепел», — похитав головою Майлз, зневажливо всміхаючись, — маю надію, Кей, що ви ретельно проаналізували рівень ефективності роботи клініки. Він жалюгідний, чесно кажучи, абсолютно жалюгідний. Я ознайомлений з цифрами, переглядав їх сьогодні вранці, і не хочу вам брехати, бо що швидше її закриють, то…
— Ви маєте на увазі цифри?..
— Що свідчать про рівень ефективності, Кей, саме те, що я вже казав: кількість людей, що справді припинили вживати наркотики, очистилися…
— Перепрошую, але це дуже наївний погляд. Якщо ви збираєтеся оцінювати рівень успішності лише…
— Але ж як до біса інакше ми маємо оцінювати рівень успішності роботи клініки для наркоманів? — щиро здивувався Майлз. — Наскільки мені відомо, усе, що вони роблять у «Белчепелі», це призначають хворим метадон, і половина їхніх клієнтів приймають його разом із героїном.
— Проблема наркоманії пов’язана з неймовірною складністю процесу лікування, — заперечила Кей, — тому дуже наївно і спрощено оцінювати ефективність її вирішення лише за кількістю тих, хто й далі вживає наркотики, і тих, хто не…
Але Майлз лише хитав головою і усміхався. Кей, що певною мірою отримувала втіху від словесної дуелі з цим самовдоволеним юристом, раптом відчула злість.
— Ну, спробую навести вам дуже конкретний приклад того, що роблять у «Белчепелі». Я працюю з однією родиною, це матір, її донька-підліток і малюк-син. Так от, якби цю матір не лікували метадоном, вона пішла б на панель, заробляючи гроші для підтримання своєї згубної звички. Дітям незрівнянно краще від…
— Судячи з ваших слів, їм краще бути подалі від такої матері, — урвав її Майлз.
— І куди б ви запропонували їм піти?
— Для початку я б віддав їх у якийсь пристойний дитбудинок, — порадив Майлз.
— А ви знаєте, скільки є всього дитбудинків і скільки дітей потребують їх? — запитала Кей.
— Найкращим виходом було б ще при народженні знаходити їм прийомних батьків…
— Чудово. Я вже стрибаю в машину часу, — глузливо відказала Кей.
— Ну, ми знаємо одну пару, яка відчайдушно хоче когось усиновити, — втрутилася Саманта, несподівано підтримавши Майлза. Вона не могла вибачити Кей тієї зухвало простягненої тарілки. Ця жінка була настирна й зневажлива, точнісінько, як Лайза, котра під час кожної зустрічі набридала всім своїми політичними поглядами і розповідями про адвокатську практику, з відвертим презирством ставлячись до Саманти за те, що та була власником крамнички з бюстгальтерами. — Адам і Дженіс, — побіжно нагадала вона Майлзу, і той кивнув, — і вони ні за які гроші не можуть знайти собі немовля, правда?
— Власне, немовля, — закотила очі Кей, — усі хочуть знайти немовля. Роббі майже чотири рочки. Його не привчили сідати на горщик, він відстає за розвитком від своїх однолітків і, поза всяким сумнівом, йому доводилося бути небажаним свідком всіляких сексуальних сцен. Чи ваші друзі захотіли б усиновити його?
— Але ж йдеться про те, що якби його відлучили від матері при народженні…
— Коли він народився, вона вже не вживала наркотиків, і її прогрес був очевидний, — сказала Кей. — Вона любила сина й хотіла бути з ним, і водночас вона задовольняла всі його потреби. З допомогою родини вона вже успішно виховувала Кристал…
— Кристал! — верескнула Саманта. — О Господи, то мова йде про Відонів?!
Кей із жахом усвідомила, що вона назвала чиєсь ім’я. Це не мало значення в Лондоні, але ж у Пеґфорді, здавалося, що всі насправді знали всіх.
— Ой, я не мала права…
Але Майлз із Самантою розреготалися, а Мері напружено зіщулилась.
Кей, яка не доторкнулася до пудинга і майже не їла запіканку, збагнула, що забагато випила. Вона безперестанку потягала вино, щоб заспокоїти нерви, і ось тепер вчинила вкрай нерозсудливо. Але нічого вже не зміниш. Злість просто затьмарила їй розум.
— Кристал Відон — кепська реклама для вихваляння материнських якостей тієї жінки, — глузливо мовив Майлз.
— Кристал робить усе можливе й неможливе для того, щоб не дати розвалитися їхній родині, — заперечила Кей. — Вона страшенно любить свого молодшого братика й боїться, що його можуть забрати…
— Я б не довірив Кристал Відон навіть зварити яйце, — сказав Майлз, а Саманта знову зареготала. — Це, звичайно, чудово, що вона любить свого брата, але ж він не якась гарненька іграшка…
— Так, я знаю, — відрізала Кей, пригадавши загиджений і вкритий кіркою задок Роббі, — але все одно йому потрібна ця любов.
— Кристал знущалася з нашої доньки Лексі, — додала Саманта, — тож нам відомий інший бік медалі, ніж той, який вона, безсумнівно, демонструвала вам.
— Послухайте, ми всі розуміємо, що життя Кристал нелегке, — сказав Майлз, — ніхто цього не заперечує. Проблема в її безнадійній матері-наркоманці.
— Якщо на те пішло, то вона зараз дуже добре прогресує, виконуючи лікувальну програму «Белчепела».
— Але
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподівана вакансія», після закриття браузера.