Читати книгу - "Загублена історія втраченої держави"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
311
На жаль, фото Отто Ейхельмана мені знайти не пощастило, хоча пошуки ці тривають вже майже 25 років.
312
Енциклопедія Українознавства. Словникова частина. Т. 2. – Львів, 1993. – С. 619. Див. також: Эйхельман О. Консульское право: Очерки из лекций по международному праву. – Житомир: Типография и Литография наследников С. Бродовича, 1886. – 128 с., (XIII) с., та Эйхельман О. «Военное занятие неприятельской страны. Рассуждение по международному праву. – М., 1880. – Тип. Т. Рис. – 226 с.
313
Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского Университета Св. Владимира, 1834—1884 / Сост. под ред. В. С. Иконникова. – Киев: Тип. Императорского Университета Св. Владимира, 1884. Існують відомості, згідно з якими біографія О.О. Ейхельмана міститься в базі даних «Personendatebank zur Migration ins vorrevolutionäre Russland», № 66096 в Інституті Східної Європи в Мюнхені.
314
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 2873. – Арк. 1. Автограф. Прошение подано после смерти его предшественника.
315
http://bestdisser.com/see/dis_217049.html
316
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 3550. – Арк. 1.
317
Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 3552. – Арк. 1. 2 Там само. – Спр. 3551. – Арк. 1.
318
Там само. – Спр. 3551. – Арк. 1.
319
Там само. – Спр. 3549. – Арк. 1.
320
http://www.zn.ua/3000/3680/29246/
321
Галаган М. З моїх споминів… – С. 492.
322
Там само. – С. 14.
323
Дейвіс Н. Європа. Історія. – К., Основи. – 2000 р. – 1463 с. – С. 265—266.
324
Элон М. Еврейское право. Часть первая. Иерусалим, Амана, б/г. – 333 c. – С. 12.
325
Історія європейської ментальності. За редакцією Петера Дінцельбахера. – Львів, Літопис, 2004. – 717 c. – С. 501, 503, 517, 518, 539, 541, 546, 547, 562.
326
История XIX века. Под ред. проф. Лависса и Рамбо. – М., ОГИЗ. – 1938. – Т. 3. – 631 с. – С. 63.
327
Але так було не завжди. Незалежні з 1534 р. від Риму Королівство Англія та з 1560 р. Королівство Шотландія від 1603 р. перебували у стані особистої унії – ними правив король Яків I Англійський, він же – VI Шотландський. До 1707 р. обидві країни керувалися власними парламентами та урядами. Отже, в 1603—1707 рр. Королівство Англії та Шотландії, так само як і Велике Князівство Литовське/Річ Посполита, було за формою державного устрою федеративною державою, а за формою політичного устрою – конституційною монархією. 1707 р., після розпуску шотландських парламенту та уряду та входження її представників до обох палат лондонського парламенту Королівство Англії та Шотландії за формою державного устрою перетворилося на унітарну державу, а за формою політичного продовжувало залишатися конституційною монархією. Об’єднане Королівство Великобританії та Королівства Ірландії припинило своє існування 1922 р., коли Ірландія отримала незалежність.
328
Присяжнюк А.Й. Конституційне будівництво… – С. 14.
329
Єрмолаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні…
330
Чеботок Н.В. Державна етнонаціональна політика в Україні у 1917—1921 рр.: Дис… канд. юрид. наук: Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України. – К., 2005. – 16 с. – С. 4.
331
Устименко В. Етнополітичні процеси в Україні на початку XX ст.: стан та особливості. – К., 2007. – 80 с – С. 73, 74.
332
Мандзяк В.П. Історіографія українського національного руху в Галичині XIX – початку XX ст. – Автореф. дис… канд. іст. наук. – Львів, 2006. – 20 с
333
Там само. – С. 16.
334
Там само. – С. 13.
335
Дейвіс Н. Європа. Історія… – С. 856, 857.
336
Нова зоря. – 2008, 13 вересня.
337
Свобода. – 2008, 12 вересня. Число 37.
338
Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кінець VIII ст. – початок XIV ст.). Навчальний посібник. – Київ, Істина. – 2007. – 123 с
339
Там само. – С. 80, 81.
340
Острогорський Г. Історія Візантії. Видання 3-тє, доповнене. – Львів, Літопис. – 2002. – 587 с – С. 266, 267.
341
Острогорський Г. Історія Візантії… – С. 222—225.
342
Докл. див.: Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі… – С. 50—59.
343
Там само. – С. 19.
344
Див.: Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі… – С. 35—42; Котляр М.Ф. Рюриковичі в Галичині й на Волині // УІЖ. – 2008. – № 3. – С. 30—45; Яринович Ан. Галичина в ее прошлом и настоящем. Очерк истории национальной жизни русин в Австро-Венгрии. – М., Задруга, 1915. – С. 14—53.
345
Брехуненко В. Московська експансія… – С. 25.
346
Полетика Василий. Записка о начале, происхождении и достоинстве малороссийского дворянства // Інститут рукописів Національної бібліотеки НАН України ім. В.І. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 1604 (122). – Арк. 2 (об).
347
Брехуненко В. Московська експансія… – С. 25, 26.
348
В оригіналі «российские».
349
Брехуненко В. Московська експансія… – С. 28, 40.
350
Там само. – С. 31.
351
Полетика Василий. Записка… – С. 3—3 (об).
352
Докл. див.: Полетика Василий. Права, привилегии, преимущества, вольности и свободы Малороссийского шляхетства, данные оному от Королей Польских, Великих князей Литовских и утвержденныя от Всепресветлейших Государей, царей Императоров и Императриц всероссийских, поданныя в Комиссию о сочинении проекта нова Уложения Июня 20 дня 1768 года // Інститут рукописів Національної бібліотеки НАН України ім. В.І. Вернадського. – Ф. VIII. – Спр. 173(207). – С 5—124 (об); див. також: «Записка о преимуществах чинов малороссийских. Сочинена по поручению Господина малороссийского полтавского маршала Василия Ивановича Черныша. (Составил Андриан Чепа) 18 февраля 1809 г.». Копия. // Там само. – Спр. 1603 (122). – С. 7—9.
353
Див.: Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Інститут рукописів. – Ф. VIII. – № 171 (206). – С 1-788.
354
ЕУ. – С. 1303; див. також: Там само. – С. 635—636.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Загублена історія втраченої держави», після закриття браузера.
