Читати книгу - "Три бажання для мільйонера, Лія Серебро"

    Лєра з самого ранку була сповнена енергії та рішучості. Вона вже намітила план дій: підкорити того самого інструктора з екскурсій, який з першого погляду привернув її увагу. Анна, не стримуючи посмішки, спостерігала за її раптовим ентузіазмом.

- Так, сьогодні я не просто в ліс піду! - заявила Лєра, розмахуючи руками. - Я йду підкорювати Карпати... і інструктора заодно.

- Лєро, я, звісно, вірю в тебе, але, може, ти спочатку вивчиш маршрут, а потім уже... ну, ти розумієш, - сказала Анна, сміючись.

- Маршрут? Люба, мій маршрут сьогодні складається з його зелених очей і цієї чортової посмішки! - Лєра підморгнула і, засміявшись, поквапивши Анну, поспішила на зустріч з інструктором.

    Перед запланованою зранку екскурсією в гори, Лєра, побачивши інструктора з туризму - високого, підтягнутого хлопця років тридцяти з легкою недбалою борідкою, не втрималася і зашепотіла Анні:

- Я думаю, у нас із ним будуть чудові діти.

Анна, поперхнувшись ковтком води, не могла зрозуміти - чи то Лєра жартує, чи то в неї зранку сонце в голову вдарило. Але, судячи з вогника в її очах, Лєра вирішила всерйоз щось зробити.

- Лєро, ти з глузду з'їхала? Ти ж щойно його побачила! - засміялася Анна.

- А що? Треба брати бика за роги! - бадьоро заперечила Лєра і, поправивши волосся, попрямувала до інструктора з найспокусливішим виразом обличчя.

 Замість стандартного підходу, Лєра зробила несподіване. Вона підійшла до нього з кам'яним обличчям і, втупившись йому прямо в очі, заявила:

 - Я люблю сходження. Що крутіший підйом, то краще. У вас є, чим мене здивувати?

Інструктор злегка сторопів, намагаючись зрозуміти, жартує вона чи дійсно говорить про сходження. Погляд у Лєри був настільки серйозний, що він не знайшов, що відповісти, і тільки видавив:

 - Ну... напевно, знайдемо якийсь особливий маршрут...

Анна, спостерігаючи це збоку, ледь стримувала сміх.

Лєра продовжувала:

 - Чудово. Ви любите експромт? Я просто не люблю робити речі наполовину! - додала вона, нахиляючись трохи ближче.

Інструктор уже явно ніяковів:

- Ну... у горах усе буває непередбачувано.

Лєра кивнула:

- Бачу, що ми одне одного розуміємо. А що ви думаєте про вечірні багаття на двох?

Анна, вже не в силах стриматися, голосно засміялася, відволікаючи їх. Лєра озирнулася, кинувши хитрий погляд:

- Просто досліджую територію! - підморгнула вона Анні.

Виявилося, що план Лєри був насправді бездоганний.

І інструктор, здавалося, був заінтригований її напором.

- А як тут узимку? - запитала Лєра, не відриваючи погляду від інструктора.

- Сніг по пояс! - відповів він, усміхнувшись.

- Серйозно? Ну, значить, доведеться повернутися, щоб перевірити! - Лєра млосно посміхнулася.

   Анна стояла осторонь, насолоджуючись цією виставою, поки Лєра відчайдушно намагалася «підкорити вершину» - не Карпати, звісно, але серце інструктора.

    Коли вечір уже добіг кінця, і вони повернулися до своїх затишних мінімалістичних будиночків, Лєра захопилася «дослідженнями» в соцмережах. Анна сиділа поруч, тримаючи келих вина і розглядаючи зірки крізь панорамне вікно.

- Ти тільки подивися на це! - раптом вигукнула Лєра.

Анна, позіхаючи, подивилася на екран Лєриного телефону.

- Одружений?! - Лєра втупилася на фото з його дружиною і двома дітьми. - Ну звісно, ще один розв'язний мужик, який потай хоче «снігової королеви»! - уїдливо протягнула вона, розчаровано відкинувшись на ліжко.

- Лєро, ти так щоразу кажеш! - зітхнула Анна, хитаючи головою. - Але ж знала ж із самого початку, що не все так просто.

- Ну, знала! Але ж я розраховувала хоча б на маленьку романтичну ілюзію на кілька днів! І що, знову все нанівець. Одружені - найрозв'язніші, запам'ятай! - Лєра гірко розсміялася, а потім додала із сумною іронією: - Хоч Діма твій не в Карпатах, а то б і його можна було приписати до цієї категорії.

   Анна почервоніла, почувши ім'я Дмитра, але віджартувалася:

- Ну вже ні, мені своїх «одружених» достатньо.

Вони засміялися, розуміючи, що незважаючи на всі розчарування, ця поїздка все одно була чудовою паузою від реального життя.