read-books.club » Наука, Освіта » Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів 📚 - Українською

Читати книгу - "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів"

238
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів" автора Петро Михайлович Кралюк. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 64 65 66 ... 143
Перейти на сторінку:
Муж достойний, доблесний, праведний і мужній Під горами Пивськими разом з нашим князем Він супроти бусурман бився, як звитяжець… Не лякав сміливого хижий бусурманин — Ні злий турок у чалмі, ні лихий татарин. Шаблею чалму знімав разом з головою І не раз проти татар він ставав до бою. Це його на Хортиці добував цар кримський. За той штурм татарин злий добре поплатився. З втратами великими хижі відступили, Яничарів і татар безліч загубили. Знав про нього і турчин, знав і цар московський, Потім зрадили його на землі волоській»440.

Як бачимо, в поемі «Epicedion…» акцент робиться на боротьбі Дмитра Вишневецького з татарами й турками. Звертається увага на те, що він разом із князем Михайлом бився проти бусурман, обороняв від них замок на острові Хортиця. І буквально однією фразою говориться про службу московському цареві і те, що князя зрадили на Волощині, точніше в Молдавії. Про козаків у поемі згадок немає. Відповідно, князь не позиціонується як козак. Постає, радше, як типовий воїн-герой прикордоння, що обороняє свою землю. Немає в поемі згадок і про його трагічну смерть. Очевидно, цей факт не сприймався як знакова подія в житті князя. Принаймні на це не акцентували увагу в родині Вишневецьких. Для останніх Дмитро був одним із героїчних представників цього князівського роду, які заслуговують на увагу й повагу.

І все ж саме факт трагічної смерті Дмитра Вишневецького став найбільш благодатним матеріалом для міфологізації. Це можна зрозуміти. Такі речі викликають чи не найсильніші емоції і довго зберігаються в пам’яті. До того ж мученицька смерть князя від рук ворогів християнської віри, мусульман, певним чином «сакралізувала» цю подію. Свідомо чи несвідомо у цьому випадку напрошувалися деякі паралелі зі страстями та смертю Ісуса Христа – як Ісус зазнає перед смертю страждань і помирає, будучи повішеним на хресті, так і Дмитро Вишневецький, пройшовши через важкі страждання, загинув, будучи підвішеним на гак; Ісус на третій день після кончини воскресає, а князь три дні висить на гаку, проклинаючи ворогів християнства.

Можливо, трагічна смерть Дмитра Вишневецького інспірувала появу народної «Пісні про Байду». Уже говорилося, що в документах князь під таким іменем не фігурує. Виникали навіть сумніви, чи саме він є прототипом героя цієї пісні. Велися також дискусії, що означає це ім’я – Байда. Пропонувалися різні варіанти. Але, певно, однією із найбільш вірогідних версій є така: Байда – це чоловік, що «б’є байди», байдикує, власне, нічим особливо не переймається. Саме таким і постає герой згаданої пісні. Тут мимоволі напрошується паралель із відомою «Думою про козака Голоту». Герой останньої теж особливо нічим не переймається, поки його не зачепив татарин.

«Пісня про Байду» існувала в різних версіях. Наведемо одну з найпоширеніших:

«В Царгороді на риночку Ой п’є Байда горілочку; Ой п’є Байда – та не день не два, Не одну нічку та й не годиночку. Цар турецький к нему присилає, Байду к собі підмовляє: «Ой ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький! Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Вкраїночку!» «Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівна поганая!» Ой крикнув цар на свої гайдуки: Візьміть Байду добре в руки, Візьміть його, повісіте, На гак ребром зачепіте! Ой висить Байда та й кидається, Та й на свого джуру поглядає: «Ой джуро ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький: Ой бачу я три голубочки — Хочу я убити для його дочки! Ой як стрілив – царя вцілив, А царицю – в потилицю, Його доньку – в головоньку»441.

Насправді, пісенний образ Байди погано співвідноситься з реальним образом Дмитра Вишневецького. Перед нами постає такий собі безтурботний козак-гультіпака, який «не одну нічку та й не годиночку» п’є собі на ринку в Царгороді горілку. Нічого про його боротьбу з бусурманами не говориться. Правда, є варіанти пісні, де Байда воює з турками й татарами.

Чомусь цього гультіпаку уподобав «цар турецький». І це виглядає дивно. Для мусульманина безпробудне пиття горілки аж ніяк не є доблестю чи чеснотою. Але в народних піснях часто зустрічаємо «нелогічні» речі. «Цар турецький» пропонує Байді одружитися з його дочкою та стати «паном на всю Вкраїночку». Здавалось, пропозиція, від якої не варто відмовлятися. Проте Байда (це знову виглядає «нелогічно») таку пропозицію не приймає. І основним аргументом у цій відмові є віра царя. Вона, виявляється, «проклята», а, відповідно, царівна, яку Байді пропонували в жінки, «поганая». Ця відмова ображає царя і він наказує стратити бравого героя, повісивши його на гаку. Але «нелогічне» й фантастичне на цьому не припиняється. Будучи підвішеним, Байда примудряється отримати від джури лука і з

1 ... 64 65 66 ... 143
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів"