Читати книгу - "Старша Едда. Епос"

що у боязкої людини серце сильно калатає навіть після смерти, тоді як у хороброї — ні. Це, звичайно, і соціальний штамп.

564

Відмітин коваль — тобто той, чия зброя лишає відмітини на ворожих тілах і обладунках, воїн.

565

Пісок ворожнечі (rógmalmi) — варіант «метал розбрату», бо málmr означає і те, і друге: кеннінґ на позначення золота (рідше — срібла).

566

Свари шипи (rógpornum) — кеннінг на позначення як зброї, так і воїнів.

567

Гора Сіґтюра — «гора Тюра [бога війни і двобою] перемоги», себто Одіна; втім, яка саме гора мається на увазі — достеменно невідомо.

568

Кінь ложа — спальня або цілий будинок.

569

Улль — локальне норвезьке мисливське божество, атрибутами якого є лижі, лук та стріли, відтак його перстень — не прикраса чи знак влади, як притаманно германській традиції, а — можна припустити — особливий перстень для натягування тятиви.

570

Тобто кінь.

571

Скарбів дарувальник — конунг; тут: Ґуннар.

572

Роґнір чвар (dolgrögni) — радше «Одін жахливої ворожнечі» (Роґнір — одне з імен Одіна) конунг; тут: Ґуннар.

573

Смертна скриня — труна, курган або місце поховання як таке.

574

Тобто «підкованим золотом».

575

Рушили в мару — померли.

576

Діса — те саме, що норна, також — хейті для жінки, тут: Ґудрун.

577

Долю зростила (sköp lét hon vaxa) — у цій короткій фразі наведено один із центральних мотивів язичницької філософії (якщо тут можливо вжити такий термін) давньої Півночі. Взагалі ця формула зустрічається і в сагах. Доля людини уподібнюється до рослини, за якою годиться наглядати: докладати усіх зусиль для того, щоб гідно зустріти свій присуд незалежно від його фактичної сутности (а загалом ідеться про смерть). Стосовно Ґудрун це означає, що вона йшла до цього епізоду (вбивство синів і чоловіка, помста за братів, знищення палацу гунів) усе життя, а ті негаразди, що траплялися з нею, були лише черговими етапами цього шляху, і що вона все зробила як належить з погляду хоч етичного, хоч естетичного, хоч метафізичного. Цікаво, що героїню «Пісні про Нібелунґів», яка семантично відповідає Ґудрун, автор цілком конкретно засуджує, називає «відьмою» і «дияволицею» (втім, див. строфу 35 — «діса безумна»).

578

Мюркхейм — див. примітку до «Мюрквід».

579

Трьох правителів люду — Атлі та його двох синів, або ж Атлі, Ґуннара і Хьоґні (так, і тут Ґудрун опосередковано є причиною загибелі братів), або нарешті Атлі, Ґуннара й Сіґурда (з тексту «Саги про Вьольсунґів» можна зробити і такий висновок, див. епізод, де Ґудрун і Брюнхільд починають сваритися через те, хто де має стояти під час купання в річці), і це ми ще не беремо пісні «Підбурювання Ґудрун» і «Промови Хамдіра», де через Ґудрун також відбулося кілька смертей серед аристократичної верстви.

580

Скйольдунґи — тут: хейті на позначення героїв, Ґуннар і Хьоґні, а також сам Атлі.

581

Панна обійстя — Ґудрун.

582

Лімафіорд — затока на півночі Ютландії. Таким чином, місце дії, ймовірно, локалізується у Данії.

583

Очевидно, подарували зброю, яку за звичаєм підвісили на опорних стовпах будинку.

584

Дух Атлі — в оригіналі hamr Atla, де hamr — дух-охоронець людини.

585

У цьому місці манускрипт зіпсовано. Радше за все, строфа мала скінчитися такими рядками: «їх [сни] тлумачили з Ґуннаром // кожен на свій лад».

586

Політ списа — тут: полювання.

587

Мертві жони — імовірно, валькірії, які тут протиставлені ді — духам-захисницям.

588

Дуб тарча — в оригіналі börr skjaldar, «дерево щита», воїн.

589

Радше «гарно вбрані», жінки, Ґлаумвьор і Костбера.

590

Гребні люки, спеціальні отвори для весел.

591

Таким чином відрізали собі шлях до втечі.

592

Славний — Атлі.

593

Тобто була причиною смерти Брюнхільд.

594

Вартовий казана — кухар.

595

Гілля підошви — пальці ніг.

596

Двома грала щитами — тобто поводилася мирно, не полишаю чи ворожнечі; щит, обтягнутий білою шкірою, вважався знаком мир них намірів, а обтягнутий червоною — знаком ворожнечі.

597

Хніфлунґ — син Хьоґні, який більше ніде в «Едді» не згадується, проте фігурує у «Сазі про Вьольсунґів», у нижньонімецьких і фарерських джерелах, а також у «Сазі про Тідрека» (під іменем Альдріан). Цей персонаж з'явився у пізніших версіях сюжету.

598

Мунд — викуп, який наречений мав сплатити за наречену.

599

Херсіри — дрібна військова аристократія у давній Скандинавії.

600

Відомостей про вікінгську виправу Ґуннара, Хьоґні й Ґудрун з інших джерел немає.

601

Гунський страж — тут: Сіґурд.

602

Кнорр — торгівельний корабель доби вікінгів.

603

Йормунрекк Могутній — Германаріх, остготський король з роду Амалів, що у IV ст. підкорив Готські племена Північного Причорномор'я, слов'ян-антів, а також угро-фіннів Поволжя. Був убитий 375 року під час навали гунів.

604

Конунг гунів, тут і далі: радше за все, Сіргуд (і мало ймовірно, що Атлі).

605

Тінґмечів — битва.

606

Ґейр-Нйорд — Нйорд списів, воїн.

607

Одлунґи — герої, тут: Ґуннар і Хьоґні, брати Ґудрун.

608

Гуни кмітливі — діти Ґудрун від Атлі.

609

Хніфлунґиюні— діти Ґудрун від Атлі.

610

Йдеться про те, як люди Атлі вирізали серце Хьоґні.

611

Скорбота альвів — сонце.

612

Ерп і Ейтіль — сини Ґудрун і Атлі.

613

Хитрун — Ерп.

614

Смаглявець — натяк на чужинське (гунське?) походження Ерпа. З цього випливає, що він був сином Йонака, але не Ґудрун.

615

3 цієї строфи випливає, що на помсту вирушили спочатку Хамдір і Сьорлі вдвох, а Ерп приєднався до них згодом. Немає певности щодо того, кому саме належать слова про «смаглявця» — Хамдірові чи Сьорлі.

616

3алізо піхов — меч.

617

Радше за все, під «тролицею» мається на увазі велетка Хель, хазяйка країни мертвих.

618

Хродґльод — «Славно-радісна», мабуть, ідеться про Ґудрун.

619