Читати книгу - "Ілон Маск"

Вимогливий стиль менеджменту Маска дає результати лише завдяки тому, що амбіції компанії — не від світу цього (у буквальному сенсі). Тоді як решта аерокосмічної індустрії, схоже, задовольняється відсиланням у космос машин, схожих на релікти 1960-х років, SpaceX свідомо робить протилежне. її ракети та космічні кораблі багаторазового використання виглядають як справжні апарати двадцять першого століття. І ця модернізація обладнання не позірна. Вона відображає постійне прагнення SpaceX далі розвивати свою технологію та змінювати економіку галузі. Маск не просто хоче знизити кошт виведення на орбіту супутників та постачання запасів на космічну станцію. Він хоче знизити кошт запусків до такого рівня, щоб здійснення тисяч і тисяч постачальних мандрівок до Марса і заснування колонії стали економічно виправданими й реалістичними. Маск хоче завоювати Сонячну систему, і поки що існує лише одна компанія, у якій має сенс працювати, якщо подібна мета дає вам енергію вранці вставати з ліжка.

Це здається незбагненним, але решта космічної галузі зробила космос нудним. Росіяни, які домінують у бізнесі відсилання речей і людей у космос, роблять це з використанням устаткування, якому вже десятки років. Тісна капсула «Союз», яка відвозить людей до космічно» станції, має механічні перемикачі, а її комп'ютерні екрани, схоже, не мінялися з часів її першого польоту в 1966 році. Країни, як» згодом долучилися до космічних перегонів, з обурливою точністю копіюють застаріле російське та американське обладнання. Коли молоді люди починають свій шлях в аерокосмічній галузі, вони змушені або сміятися, або плакати від того стану, в якому перебувають апарати. Ніщо так не руйнує задоволення від роботи над космічним кораблем, як необхідність контролювати його за допомогою механізмів, що їх востаннє бачили у пральних автоматах самообслуговування 1960-х років. Та й робоче середовище таке ж старомодне, як і машинерія. Випускники коледжів з блискучими академічними досягненнями в минулому були змушені вибирати між низкою вельми повільних у своїй роботі оборонних підрядників та цікавими, але неефективними стартапами.

Маскові вдалося взяти ці негативи, що накопичилися в аерокосмічному бізнесі, і перетворити їх на здобутки для SpaceX. Він презентує компанію як що завгодно, але не чергового аерокосмічного підрядника. SpaceX — модне, просунуте місце, яке привнесло у консервативну галузь переваги Кремнієвої долини, а саме заморожений йогурт, фондові опціони, швидке ухвалення рішень і пласку організаційну структуру. Люди, які добре знають Маска, схильні описувати його радше як генерала, ніж як генерального директора, і це доречно. Він створив армію інженерів завдяки тому, що може вибирати практично будь-яку людину з цього бізнесу, яку SpaceX захоче.

Модель найму SpaceX приділяє певну увагу відмінним результатам у навчанні в найкращих університетах. Але здебільшого вона зосереджується на пошуку інженерів, які протягом свого життя виявляли особисті характеристики, притаманні особистостям А-типу. Рекрутери компанії шукають людей, як», можливо, показали визначні результати на змаганнях зі збирання роботів або, як аматори автоперегонів, збудували незвичайні автомобілі. Метою є знайти людей, які випромінюють пристрасть, добре працюють у команді та мають реальний досвід згинання металу. «Навіть якщо ваша робота — писати код, ви маєте розуміти, як працюють механічні речі, — каже Доллі Сінґх, яка провела п’ять років на посаді директора з залучення таланту у SpaceX. — Ми шукали людей, які змалечку робили речі власноруч».

Іноді ці люди просто самі заходили у двері. Іншими разами, щоб їх знайти, Сінґх покладалася на низку винахідливих прийомів. Вона уславилася тим, що перекопувала академічні публікації у пошуках інженерів з дуже конкретними навичками та вміннями, неочікувано телефонувала до дослідників у лабораторіях та висмикувала з коледжів інженерів, одержимих своїми справами. На виставках і конференціях рекрутери SpaceX упадали за цікавими кандидатами яких вони помітили, з використанням майже шпигунських трюків. Вони видавали конверти без вказівки на адресата, які містили запрошення зустрітися у певний час у певному місці, зазвичай у барі чи ресторані неподалік від місця проведення заходу, де відбудеться первісне інтерв'ю. Прийшовши на зустріч, кандидати виявляли, що потрапили до дуже невеличкої групки обраних з усіх відвідувачів конференції. Завдяки цьому вони відразу почувалися особливими, і це їх надихало.

Як і багато інших технологічних компаній, SpaceX проганяє потенційних працівників крізь стрій інтерв'ю та випробувань. Деякі з цих інтерв'ю є легкими неформальними бесідами, в яких обидві сторони отримують можливість промацати одна одну; інші складаються з іспитів, які можуть виявитися доволі тяжкими. Інженерів, як правило, піддають найсуворішим допитам, хоча категорію управлінців і продавців теж змушують постраждати. На програмістів, які очікують стандартних тестів, очікує зіткнення з жорстокою реальністю. Компанії, як правило, випробовують розробників ПЗ на місці, даючи їм завдання, розв'язок яких вимагає кількох десятків рядків коду. Стандартне завдання у SpaceX вимагає п'ятисот або й більше рядків коду. Всі потенційні працівники, які доходять до фінішу процесу інтерв'ювання, відтак мусять виконати ще одне завдання. їх просять написати для Маска есей про те, чому вони хочуть працювати у SpaceX.

Винагородою за розв'язування загадок, кмітливість під час інтерв'ю та написання хорошого есею є зустріч з Маском. Він інтерв'ював майже кожного з першої тисячі людей, найнятих до SpaceX, включно з прибиральниками й механіками, а зі зростанням кількості працівників продовжує інтерв'ювати інженерів. Перед тим, як зустрітися з Маском, кожний працівник отримує попередження. Інтерв'ю, кажуть йому чи їй, може тривати від тридцяти секунд до п’ятнадцяти хвилин. На початку вашого інтерв'ю Ілон, найімовірніше, продовжуватиме писати імейли та працювати і майже до вас не озиватиметься. Не панікуйте. Це нормально. У якусь мить він розвернеться на своєму стільці обличчям до вас. Навіть і тоді він не обов'язково подивиться вам в очі чи покаже, що помітив вашу присутність. Не панікуйте. Це нормально. Настане мить, коли він з вами заговорить. Оповіді інженерів, які проходили інтерв'ю з Маском, про те, що відбувається після цього, покривають увесь спектр від «це були тортури» до «це було дивовижно». Він може поставити одне запитання, а може й декілька. Утім, можна бути певними, що він видасть свою Загадку: «Ви стоїте на поверхні Землі. Ви проходите одну милю на південь, одну милю на захід і одну милю на північ. Ви опиняєтеся там же, де були від початку. Де ви?» Одна з можливих відповідей на це — на Північному полюсі, — і більшість інженерів одразу до цього доходять. Тоді Маск додатково запитає: «Де ще ви могли би бути?» Інша відповідь — десь неподалік від Південного полюса, де, якщо пройти на одну милю на південь, обвід Землі дорівнює точнісінько одній милі. До цього доходять менше